Як нас нахабно дурять на електроенергії

Влада, олігархічні ЗМІ та різного роду наймана «експертня» не припиняють нахабно втовкмачувати у голови обивателів брехливу «дезу» про те, що тарифи на електроенергію для населення, мовляв, є занадто низькими та такими, що не покривають якусь таємничу «економічно обґрунтовану собівартість».

Аби пересвідчитися у тому, що це брехня, достатньо ознайомитися з даними Нацкомісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), та Держпідприємства «Енергоринок», викладеними на офіційних сайтах цих установ.

Утім, говорити про економічну обґрунтованість тарифів взагалі неможливо через відсутність у відкритому доступі даних про реальну собівартість кіловат-години енергії, виробленої на атомних, теплових та гідростанціях. У наявності є лише «балаканина» різного роду експертів того чи іншого ступеня заангажованості. Зрозуміло, що публікувати правдиві дані про собівартість енергії різних виробників ніхто не збирається, оскільки дуже багато інтересів ховається у тих цифрах.

Але деякі дані на офіційних сайтах згаданих установ тики містяться, і вже їхній простий аналіз говорить про те, як нас нахабно дурять.

Нагадаємо, що з 1 березня 2017 року відбулося чергове, начебто поки останнє підвищення тарифів на електроенергію для населення. Це був останній етап започаткованого ще Яценюком підвищення на виконання зобов’язань, узятих Україною відповідно до угоди з МВФ щодо кредитної програми EFF.

Відтак, з 1 березня 2017 року тарифи на електроенергію зросли до 90 коп. за 1 кВт-г за умови споживання до 100 кВт-г на місяць та аж 1,68 грн за 1 кВт-г за умови споживання більше. Не вдаючись до зайвий подробиць, зазначимо, що у пільгову норму 100 кВт-г на домогосподарство з двох осіб плюс по 25 кВт-г на кожного наступного члена сім’ї у місяць примудряються вписатися далеко не всі, особливо в осінньо-зимовий період, а тому доводиться платити грабіжницькі 1,68 грн за 1 кВт-г.

Коротко зауважимо також, що статистика тих, хто вкладається у пільгову норму, та тих, хто не вкладається, відсутня, їхнє співвідношення невідоме, і це дає можливість енергопостачальним фірмам наживатися на пересортуванні. Але це окреме питання. Вказані цифри можна знайти на сайті НКРЕКП.

Що почому на енергобазарі

А тепер заглянемо на сайт ДП «Енергоринок» і побачимо цікаві речі.

У першій декаді січня 2017 року державне підприємство НАЕК «Енергоатом» виробило 2 451 089 МВт-г енергії, або 55,13% від загального обсягу виробництва. Теплові станції, 9 із яких контролюються Донбаською паливно-енергетичною компанією (ДПЕК), яку пов’язують з олігархом Ахметовим, виробили відповідно 1 274 594 МВт-г, або 28,67% обсягів. При цьому теплові станції продавали в енергоринок свою продукцію по 1,342 грн за 1 кВт-г, а атомні станції – всього по 46,865 коп. за 1 кВт-г.

На той час середня ціна продажу енергії в енергоринок складала 87,871 коп. за 1 кВт-г, а тариф для населення складав 71 коп. та 1,68 грн за 1 кВт-г.

В останній декаді березня 2017 року атомники поставили на енергоринок 2 732 105 МВт-г енергії, або майже 64% загального обсягу за ціною 46,861 коп. за 1 кВт-г. У той же час тепловики «дали країні і народу» усього 780 307 МВт-г енергії, або 18,26% обсягу, але за ціною аж 2,079 грн за 1 кВт-г!

Середня ціна продажу енергії в енергоринок склала 95,516 коп. за 1 кВт-г. Тобто за рахунок величезного штучного зростання ціни теплових кіловатів середню ціну догнали майже до 1 гривні за 1 кВт-г.

Таке стрімке зростання закупівельної ціни енергії, виробленої тепловими станціями, 70% яких контролюється структурами Ахметова, викликало у ЗМІ скандал. До того ж закінчився зимовий період максимального споживання. Відтак, закупівельну ціну дещо знизили, але не так, щоби надто.

За даними сайту ДП «Енергоринок», з 11 по 20 травня 2017 року атомники продали у ринок 2 320 569 МВт-г, або 65,16% загального обсягу за ціною 48,234 коп. за 1 кВт-г. Державні гідроелектростанції дали країні 316 471 МВт-г, або 8,89% обсягу за ціною 46,392 коп. за 1 кВт-г.

У той же час тепловики поставили на ринок усього 705 812 МВт-г, або 19,82%, але за ціною 1,8504 грн за 1 кВт-г. Звісно, це не березневі 2 гривні, але теж дуже багато!

Середня ціна продажу в ринок склала 90,023 коп. за 1 кВт-г.

Що насправді відбувається

З початку 2017 року виробництво енергії тепловими станціями різко впало, що можна пояснити пресловутою блокадою Донбасу. А ціни на тепловий кіловат різко злетіли – якщо порівнювати з 2016 роком, то просто фантастично, нехай навіть навесні їх дещо і понизили. У той же час ціна атомного кіловата практично не змінювалася, залишаючись у рази менше, ніж у тепловиків.

Таким чином, теплова енергетика, передусім ДТЕК, паразитує не лише на населенні й промисловості, але і на державній атомній та гідроенергетиці.

Цікава особливість. За часів Януковича поставки енергії атомними станціями в енергосистему штучно обмежували шляхом так званих «диспетчерських обмежень», аби зачистити ринок для тепловиків, енергія яких і тоді була значно дорожчою за енергію атомних станцій, але не так сильно. У пікові моменти теплові та атомні станції виробляли тоді енергії приблизно однаково, а іноді тепловики навіть виривалися уперед. Тепер же спостерігається зворотне явище. Виробництво енергії суттєво скоротилося через падіння попиту з причини падіння виробництва взагалі. Зараз тепловики навіть не намагаються наздогнати і перегнати атомників, та це тепловикам і не під силу, зокрема і через події на Донбасі. Навпаки, обсяги «теплових кіловатів» різко впали. Але був узятий курс на роздування ціни «теплового кіловата», аби компенсувати втрачене через падіння виробництва.

НКРЕКП, яку до недавнього часу очолював висуванець комерційних структур Порошенка Дмитро Вовк, починаючи з весни 2016 року неухильно підвищувала закупівельні ціни на «теплові кіловати», а на вугілля для тепловиків були встановлені так звані ротердамські ціни. Як бачимо, це призвело до абсурдно високих цін на енергію теплових станцій.

Це дозволило ДТЕК, яка наприкінці 2015 року перебувала у величезних збитках та боргах, не лише розрахуватися з боргами, але й отримати чималий прибуток. Оскільки у певний момент структури, що пов’язують з Порошенком, придбали акції ДТЕК, тож і вони, і Порошенко добряче нажилися і продовжують наживатися за рахунок громадян, державної атомної та гідроенергетики. Сам Ахметов, попри війну та розруху, лишається незмінним фігурантом списку Forbes.

Головним джерелом покриття збитків та боргів ДТЕК, а потім отримання прибутку, стало встановлення все тією ж НКРЕКП величезних закупівельних цін на енергію теплових станцій. Стартувавши у 2016 році приблизно з 80 копійок за 1 кВт-г, що вже тоді було значно дорожче ціни енергії атомних станцій, закупівельна ціна «теплового кіловата» вже у березні 2017 року перевищила небачені 2 гривні, але, щоправда, як вказано вище, згодом трихи знизилася.

Тож ще раз наголосимо, що енергосистема України працює передусім на Ахметова, Порошенка та компанію. На них же працюють решта підприємств та громадяни країни, які сплачують за спожиту електроенергію.

Зрештою про те, як нас дурять

Як зазначено вище, навіть мінімальний тариф для населення у розмірі 90 копійок за 1 кВт-г є близьким до середньої ціни продажу енергії в енергоринок, не кажучи вже про максимальний тариф у 1,68 грн. Звісно, треба ще враховувати вартість розподілу енергії та її поставку споживачам енергокомпаніями. Але звернемо увагу на той факт, що більше як 74% енергії виробляється державними атомними та гідростанціями, закупівельна ціна яких навіть не дотягує до 50 копійок.

Очевидно, що ці станції не лише з надлишком забезпечують потреби населення, але і дають енергію для промисловості та інших юридичних осіб, які платять за електрику значно більше населення. До речі, атомні станції недовантажені і могли б давати ще більше енергії.

Усю картину псує теплова енергетика, в якій 70%, повторимо, контролюють структури Ахметова.

Відмовитися від теплової генерації також не можна, оскільки атомні станції є надто інерційними, а тому їхнє використання для маневрування у межах добових коливань споживання призведе до величезних проблем, перш за все у сенсі ядерної безпеки.

У ролі маневрових потужностей використовується теплова генерація, хоча і це далеко не кращий варіант через зношення і без того зношених теплових генераторів. Набагато краще маневрувати гідро- та гідроакумулюючими станціями, але їхніх потужностей не вистачає, а надто цим ніхто не переймається. Таким чином, теплова генерація виробляє все менше енергії, відіграючи хоч і дуже важливу, але допоміжну роль. Та своєю надвисокою вартістю на догоду Ахметову і Порошенку витягує середню вартість електроенергії у системі різко вгору, що дозволяє названим персонажам наживатися на усій країні, зокрема на населенні.

Наведені цифри показують, що у рамках нині встановлених тарифів та цін на електроенергію різних виробників, населення більше, ніж треба, сплачує за ту саму «економічно обґрунтовану» вартість, довкола якої стільки галасу. (У питання обґрунтованості закупівельних цін на енергію атомних та гідростанцій вдаватися не будемо.) В усякому разі, за встановлених зараз тарифів продаж енергії населенню є доволі прибутковим. Про те, як наживаються олігархи, сказано вище.

У цьому сенсі брехнею і цинізмом є заява НКРЕКП у лютому 2017 року про те, що згадуване березневе підвищення тарифів для населення, мовляв, все одно не забезпечить «економічно обґрунтований» рівень, який станом на січень 2017 року в НКРЕКП оцінили аж у 2,31 грн за 1 кВт-г.

Коли ж вони нарешті нажеруться?!

Олександр КАРПЕЦЬ

ТИМ ЧАСОМ

Президент Петро Порошенко під час відвідування Трипільської ТЕС підписав Закон «Про ринок електричної енергії», прийнятий Верховною Радою 13 квітня.

«Закон є доленосним, антикорупційним. Не буде більше ніхто встановлювати ціну на електроенергію, вугілля, співвідношення — те, що на певному етапі було виправдано у вигляді формули, — скасовуємо. І ринок, прозорий і ефективний, буде визначати ціну, і буде перемагати той, хто найбільш ефективно працює», — підкреслив Петро Порошенко.

Президент нагадав, що Закон був розроблений спільно з європейським Енергетичним Співтовариством, схвалений ЄС та американськими партнерами, і підтриманий світовими антикорупційними організаціями. Про інформує офіційний сайт Президента.

«Ми продовжуємо наводити порядок в Україні. Тому сьогодні тут, а не в кабінеті, разом з вами, я прийняв рішення про підписання цього Закону, і започаткування процесу створення ринку електричної енергії», — зазначив Петро Порошенко, підкресливши, що при підготовці цього документу була виконана величезна робота. Він додав: «Результат цієї роботи – це абсолютно нові революційні правила функціонування ринку електричної енергії — прозорого і ефективного».

За словами Президента, нині почнеться кропітка робота про запровадження норм та технологій, визначених Законом. Він зазначив, що в Україні створюється модель ринку, за якою працюють країни Європейського Союзу. Зокрема, документ передбачає запровадження бірж електроенергії. За його словами, мета Закону – входження України до спільної енергетичної системи Європейського Союзу.

Глава держави підкреслив, що Закон має три важливі ознаки: «Перше, він повністю відповідає європейським стандартам та аналогам. Друге, цей Закон запроваджує конкурентний ринок, конкуренцію на ринку, і це робить конкурентною не лише енергетичну галузь – хто дешевше виробив, той перший продав, а й робить конкурентною українську промисловість та економіку. Третє, він прозорий – створює дієвий запобіжник проявам корупції на ринку електроенергії». Президент підкреслив, що це є ще одним підтвердженням рішучої налаштованості боротьби з корупцією.

Петро Порошенко зазначив, що Уряд спільно з Нацкомісією мають якомога швидше сформувати план заходів з імплементації Закону. Президент додав, що всі плани заходів щодо реформування енергетичної галузі в найкоротший термін мають бути винесені на розгляд Ради національної безпеки та оборони та Національної ради реформ.

Президент наголосив, що попереду ще залишається багато роботи, зокрема, має бути розроблений законопроект “Про Фонд енергоефективності”. За його словами, партнери України – ЄС та США – готові надати фінансову підтримку для запровадження системи енергоефективності. Петро Порошенко нагадав, що у 2014 році, коли його обрали Президентом, українська економіка була серед десяти найменш енергетично ефективних економік світу. «Чим більше споживали газу, тим більше коштів йшло можновладцям. Ми вже сьогодні скоротили на 30% енергоспоживання і будемо продовжувати робити це далі», — наголосив Президент.

Like