Російські окупанти поранили двох українських воїнів. Наша зброя мовчить

У ранковому зведенні щодо ситуації в районі проведення операції Об’єднаних сил станом на сьому ранку 12 грудня немає ані слова про поранення двох воїнів.

Можливо, бійці зазнали поранень вже після 7.00.

Про цей факт ми дізналися з повідомлення у Фейсбуці української делегації у Тристоронній контактній групі.

Офіційний сайт Міністерства оборони України станом на 10.30 12 грудня також “мовчить” про поранення воїнів. Чому? Оборонне відомство в умовах війни зобов’язане оперативно інформувати громадян про події на фронті. Натомість воно “спить”. Прокидайтеся, панове генерали зі своїми помічниками, радниками, прессекретарями! А може міністра оборони Анадрія Тарана влаштовує така “оперативність”?

Прочитаймо сьогоднішнє фронтове зведення:

“Минулої доби, 11 грудня, задокументовано три порушення режиму припинення вогню з боку збройних формувань Російської Федерації. Зокрема, декілька пострілів з автоматичного станкового гранатомета помічено біля Мар’їнки. А по українських позиціях неподалік населених пунктів Водяне та Зайцеве противник відкривав вогонь зі стрілецької зброї.
Ворожі провокації не несли загрози нашим воїнам, тому українські захисники вогонь у відповідь не відкривали. Серед особового складу Об’єднаних сил бойових втрат і поранень немає…”
Зверніть увагу: по наших позиціях російські окупанти били з автоматів, кулеметів. Як довго тривав цей вогонь? Наше військове командування мовчить. Вже традиційно замовчують важливу інформацію, боячись реакції патріотичної громадськості. Натомість інформують загальними фразами. І так зо дня в день. Щоправда, штаб ООС написав про “декілька пострілів з автоматичного станкового гранатомета” з боку ворога. Бодай якась конкретика.
Незалежні військові експерти часто стверджують: не відкривати вогонь у відповідь – це спроби деморалізувати армію. Ворог втішається тим, що йому не дають по  зубах, що він може і надалі безкарно вбивати українських воїнів. На верхніх щаблях української влади бояться не прогнівити Путіна.
Тому замовчування, напівправда з боку військових чинів стало, на жаль, нормою.

“Український репортер” у попередніх статтях наголошував: так званий режим тиші – фількіна грамота.

Російська орда калічить і вбиває наших захисників, а наше військове командування називає це «провокаціями», «нахабними», «зухвалими» і «підступними» діями.

На початку вересня штаб ООС повідомив: “У відповідь на обстріл підрозділи Об’єднаних сил застосували наявні вогневі засоби та дали збройним формуванням Російської Федерації гідну відсіч. Втрати противника уточнюються”.

Минуло більше трьох місяців після оприлюднення цієї інформації, однак український народ ніяк не дочекається новини про те, скількох окупантів було вбито, а скількох – поранено. Як назвати таку забудькуватість в умовах війни? Коли нарешті командувач операцією Об’єднаних сил генерал-лейтенант Володимир Кравченко доповість українському народові про втрати російських окупантів під час боїв у вересні 2020-го? Скількох терористів було знищено або ж поранено? Генерал мовчить.

Нагадаємо: 6 вересня російські окупанти вбили українського воїна Тараса Кубійовича.

Кремлівська орда діє безкарно на українській території. Дивні та сумні реалії війни.

Малюнок Андрія Петренка.
Like

Редакція

Редакція “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *