Командувач Операції Об’єднаних Сил генерал Кравченко другу добу уточнює втрати противника. Даних немає
Після того, як 6 вересня російські окупанти вбили українського воїна Тараса Кубійовича командування Операції Об’єднаних Сил публічно заявило про “гідну відсіч” ворогам.
Сьогодні на календарі вже 8 вересня. Однак командувач ООС, генерал-лейтенант Володимир Кравченко не поспішає повідомляти суспільству про те, яких же конкретно втрат зазнали російські загарбники. Генерал Кравченко, судячи з усього, ще уточнює ці дані. Скільки часу йому потрібно, щоб нарешті доповісти українському народові про результати “гідної відсічі” ненависній російській окупаційній орді? Чекаємо, пане генерале.
І наостанок. У фронтових зведеннях штаб ООС постійно запевняє, що “Об’єднані сили надійно контролюють противника на лінії зіткнення, дотримуючись при цьому умов припинення вогню”.
Як же ви “надійно контролюєте”, панове генерали, якщо гинуть українські солдати? Втрачаємо цвіт нації. То яка ж це “надійність”? На наше глибоке переконання, “надійність” – це, перш за все, збереження солдатського життя, безкінечна турбота про надзвичайно надійні інженерні, захисні споруди, це – глибоко продуманий комплекс потужних військово-технічних та інших заходів на лінії оборони, в тому числі комплектування нових, суперпрофесійних снайперських команд з сучасною зброєю, застосування цих груп на передовій, диверсійно-підривна діяльність проти загонів противника. Військова наука і практика напрацювали безліч заходів, як знищувати ворога… Це ж вам відомо, панове генерале. То розкажіть народові, як турбуєтеся про збереження життя воїнів.
Якщо є загроза житю, то цю загрозу треба ліквідовувати. Але дуже ефективно, щоб ворог зазнавав великих втрат. Якщо у путінської банди буде щодня горіти земля під ногами, тоді, можливо, й повіримо запевненням про “адекватну відповідь”.
І ми знову змушені нагадати генералам фрагмент статті Івана Забіяки, науковця, історика, журналіста:
“Проти нас воюють тому, що ми дозволяємо, ми даємо привід своєю толерантністю, тому, що користуємося «я нічого не знаю», а не справжнім – «перший ворога стрічаю». І стрічаю не хлібом-сіллю, а зі зброєю в руках, з тією жорстокістю і ненавистю, яку ворог проявляє по відношенню до нас. З такою жорстокістю і ненавистю, щоб страх від них передавався з покоління в покоління століттями! Щоб назавжди відбити бажання воювати з нами.
Проти нас воюють підмінами понять, смислів, маніпуляціями. Нам їх нав’язують століттями, а ми нічим не протидіємо.
Діяти треба абсолютно їхніми ж методами і засобами, щоб вони були в шоці. Діяти на випередження, вдаватися до таких же маніпуляцій, підмін, використовувати їхні ж слабкості, ницості. Треба просто знущатися з них”.
Пане генерале Кравченко, візьміть ці тези на озброєння.
Фото АрміяInform
