Колишнього одіозного суддю Миколу Чауса очікує Вищий антикорупційний суд
Прокурори САП закінчили досудове розслідування, яке здійснювали детективи НАБУ, у кримінальному провадженні стосовно колишнього гореслужителя Феміди Миколи Чауса.
Екссуддю Дніпровського районного суду Києва Чауса, який вимагав та одержав 150 тисяч доларів хабара, 9 серпня 2016 року викрили детективи НАБУ, повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Верховна Рада України дала згоду на його затримання та притягнення до кримінальної відповідальності. Проте скориставшись суддівським правовим імунітетом, підозрюваний суддя залишив територію України. З 16 серпня 2016 року його було оголошено у національний розшук, а у подальшому – у міжнародний.
У лютому 2017 року його затримали на території Республіки Молдова. Детективи Національного бюро подали клопотання про екстрадицію екссудді до України. Проте у квітні 2021 року з’явилася інформація про нібито його викрадення. Місцезнаходження служителя Феміди було невідоме аж до липня 2021 року, коли Чауса виявили в одному з сіл Вінницької області. 30 липня працівники СБУ виїхали на місце та перевезли екссуддю в центральне управління Служби безпеки.
1 серпня детективом НАБУ за погодженням з прокурором САП ОГП подано клопотання до слідчого судді ВАКС про застосування до підозрюваного запобіжного заходу – тримання під вартою. 3 cерпня детективи НАБУ затримали Чауса у лікарні «Феофанія» після того, як СБУ надала Національному бюро інформацію про його місцезнаходження.
4 серпня Вищий антикорупційний суд обрав екссудді запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, а також зобов‘язав здати закордонні паспорти та носити електронний засіб контролю (браслет).
6 серпня 2021 стороні захисту відкрили матеріали кримінального провадження для ознайомлення перед скеруванням обвинувального акта до суду. Дії екссудді кваліфіковано за ч. 4. ст. 368 КК України («Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, поєднане з вимаганням»).
З Вікіпедії.
Микола Чаус — скандально відомий колишній суддя Дніпровського райсуду Києва, що ухвалював рішення проти Автомайдану і підлягав люстрації відповідно до закону, перебуваючи в списку на люстрацію Міністерства юстиції. Люстрований не був.
2012 року проти Чауса порушили дисциплінарну справу, але він залишився на своєму посту. Він неодноразово викликав підозру щодо порушення закону, але завжди уникав покарання. Взимку 2014 року Чаус виніс вирок за фальсифікованими справами проти активістів.
Чаус зняв з розшуку і заборонив проводити слідчі дії проти кримінального авторитета Юрія Іванющенка, після чого злочинець і мільярдер виїхав з РФ на свою віллу в Монако. Адвокати давно називають суддю одним з головних фальсифікаторів справ в Києві.
Чаус також вів справу Геннадія Корбана. Групу адвокатів Геннадія Корбана очолив Андрій Богдан, а адвокатом другого фігуранта у справі Корбана — Михайла Кошляка був запрошений Андрій Смирнов.
2015 року Тимчасова спеціальна комісія після перевірки дій Чауса щодо позбавлення прав вирішила, що він порушив присягу і повинен бути звільнений. Справу було відкрито за заявою громадянина Вальтищева, якого суддя Чаус незаконно позбавив водійського посвідчення на півроку. Інтереси Вальтищева представляв адвокат Андрій Богдан.
28 січня 2016 року члени Вищої ради юстиції відклали розгляд дисциплінарного провадження щодо судді Миколи Чауса.
Нарешті 28 листопада 2017 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення звільнити Миколу Чауса з посади судді Дніпровського районного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
9 серпня 2016 року Чауса затримали під час отримання хабара в $ 150 тис. Хабар отримав задля ухвалення потрібного рішення в кримінальному провадженні щодо торгівлі наркотиками. За словами глави Національного антикорупційного бюро Артема Ситника, Чаус підозрював, що ним займається НАБУ, і зажадав збільшити хабар зі $ 100 тис. до $ 150 тис.
Отримані гроші суддя закопував на своєму городі в літрових банках.
Попри те, що суддю спіймали на хабарі, заарештувати його не змогли, бо Верховна Рада не дала дозволу. Наступного дня після викриття у хабарі суддя не прийшов на роботу.
11 серпня 2016 року детективи НАБУ провели обшук у Чауса. Його адвокат відмовлявся спілкуватися з пресою і відмовився назвати своє ім’я. У розшук Чауса не оголосили.
14 листопада 2016 року пресслужба НАБУ повідомила, що 11 листопада Інтерпол оголосив Чауса в міжнародний розшук. Він нелегально перетнув кордон з Молдовою, де попросив політичного притулку й чекав розгляду його екстрадиції до України.
За даними ЗМІ, в ухвалі Вищого антикорупційного суду по справі № 991/1532/20 до втечі був причетний тогочасний його адвокат Андрій Смирнов.
В грудні 2019 року були оприлюднені записи, начебто зроблені в кабінеті керівника ДБР Романа Труби. На записах, датованих імовірно липнем 2019 року, людина з голосом Андрія Смирнова розповідає, що має контакт із суддею-втікачем. І від імені Андрія Богдана (на той час — голова Офісу Президента Зеленського) дає Трубі вказівки, як діяти у цій справі: «потрібно оточити страхом невідворотності покарання», допитуючи дружину, матір та адвоката.
18 вересня 2020-го Інтерпол призупинив міжнародний розшук Чауса на час розгляду його звернення.
15 березня 2021 представники САП заявили, що Україна вимагає екстрадиції Чауса з Молдови після того, як повідомили, що Молдова відмовила йому в політичному притулку.
3 квітня 2021 року його адвокат Юліан Балан повідомив, що в центрі Кишенева троє невідомих озброєних людей викрали Чауса.
Речниця поліції Кишинева Наталя Статі підтвердила ці дані. 5 квітня влада Молдови затримала одного з організаторів, останні підозрювані виїхали до України. 15 квітня правоохоронці Молдови взяли під охорону дружину Чауса.
30 квітня Інтерпол зняв Чауса з міжнародного розшуку, задовольнивши скаргу його захисту. Підставою стала недостатність наданих українськими правоохоронцями документів для розшуку.
8 квітня молдовські та українські журналісти оприлюднили інформацію про причетність до викрадення Чауса громадян України — співробітників військової розвідки. Було названо їхні імена та опубліковано фото документів, за якими вони прибули до Молдови. Також була названо причину викрадення — потреба дискредитувати ексочільника ГУР МО Василя Бурбу, пов’язавши його з втечею Чауса у 2016-му.
Необхідність у такій дискредитації пояснювалась важливою роллю генерала у «вагнергейті» — скандалі з провалом спецоперації з затримання російських найманців групи «Вагнера», яка була провалена після доповіді про неї Офісу президента Зеленського.
9 квітня, у молдовському парламенті створили спеціальну комісію з розслідування викрадення Чауса.
22 квітня молдовські та українські медіа публікують нові докази причетності українських спецслужб до викрадення Чауса, включно з прізвищами офіцерів розвідки, які брали участь у викраденні. Вдається також встановити, як відбувалось стеження за Чаусом напередодні і маршрут викрадачів — завдяки GPS-трекеру в орендованому ними в Молдові авто.
Також підтверджується версія вивезення Чауса в авто з українськими дипномерами — за кермом був військовий аташе посольства України. Разом із Миколою Чаусом був викрадений і його охоронець, але згодом він був відпущений.
Між тим з’являється інформація, що викраденого Миколу Чауса утримували на базі Головного управління розвідки в Хотянівці Київської області, з наміром «легалізувати» його появу в Україні, для чого екссуддю перевезли на військову базу біля Первомайська, що неподалік від адмінкордону з окупованим Кримом та Придністров’ям.
