Узинське пекло. Громада б’є на сполох (+відео)
В Узині – екологічне лихо. Люди в розпачі.
Цьгоріч в місті постав пам’ятник на честь військовиків-авіаторів, працівників та службовців колишнього аеродромного комплексу авіаційного з’єднання дальньої авіації. Сьогодні на місці могутнього летовища – розор та руїна, на превеликий жаль.
І якщо історія зі злочинною ліквідацією тутешніх авіаполків та військової інфраструктури вже в минулому, то жахлива екологічна ситуація дає про себе знати упродовж восьми років. Вона зачіпає за живе кожного мешканця міста і довколишніх сіл. Хто винен? Власники підприємств, а також провідні управлінці, керівні менеджери заводів. Серед них є і місцеві. Запримітьмо, сюди не причвалали шкодити довкіллю якісь «огузи», «гузи» чи «узи», тобто зайди з давнішніх історичних племен.
Це ж як треба не любити свою землю, свій рідний край, щоб приректи життя земляків на пекло! Утім, справжні власники тут не мешкають, вони по “лондонах” та парижах”, певно, роз’їжджають. А ось мільйони саме тут “варять”, для них “бабки” не пахнуть. А простий народ… нехай задихається від сморіду. Або ж втікає за тридев’ять земель. Мешканці Узина розмірковують на тим, щоб продавати свої оселі, бо ж постали перед страшною дилемою: життя або смерть.
«Ми тут здихаємо! – зірвалася на крик тутешня жіночка у залі засідань міської ради. – Хвороби «обсіли» узинців. Із 16 тисяч осіб залишилося близько 11 тисяч. Населення вимирає!».
Страшний діагноз лунає в місті, що в якихось 75-ти кілометрах од столиці. Нестерпний сморід, забруднені земля, водойми. Вирок “господарям” фірм і компаній. Претензії – до кількох підприємств, зокрема до цукрового комбінату, агрофірми «Узин-агроінвест».
На розмову до мешканців міста приїхали представники нової обласної влади – голова Київської облради Микола Стариченко, керівник облдержадміністрації Михайло Бно-Айріян.
У залі засідань міськради яблуку ніде упасти. Слово бере голова Узинської об’єднаної територіальної громади Віталій Гринчук. Розповідає, які захисні редути вибудували, щоб зупинити це лихо. У громади, на перший погляд, ніби великі повноваження, бо тутешні люди є господарями на своїй землі. Але ж у цей двигун місцевої децентралізації хтось «нагорі» понапихав стільки різних клинців, що громада у багатьох випадках є беззубою, їй бракує контролюючих важелів, вона не може ефективно вплинути на тих, хто спричинює шкоду довкіллю. Так, вона має право скаржитися… Що й робив Віталій Гринчук. До яких тільки інстанцій не звертався! Калатали в рейку так, щоб почули президент, прем’єр, міністри, прокурори, обласні чиновники. Почули? І вухом не повели.
Щоправда, цьогоріч за участю тодішнього голови КОДА Олександра Терещука було створено робочу групу, розроблено план заходів і дій. Але ж екологічна ситуація на краще не змінюється.
В Узині подейкують, що у власників цих підприємств є високі покровителі в Києві. Тому й не бояться ні скарг, ні перевірок. Отож хтось на державно-політичному олімпі забезпечує цей «дах». Якби його не було, то хіба могло б працювати підприємство, наприклад «Узин-агроінвест», навіть не направляючи до відповідних інстанцій документи про оцінку впливу на довкілля? Роками ТАК працюють. І все сходить з рук. Не “дах”, а “дашище”, ніби якийсь “космічний купол”.
Варто продовжити тему про «дах» і щодо такої історії. В Узинського цукрового комбінату в постійному користуванні – 113 гектарів. Але відносно недавно статус частини цієї землі змінився – 30 гектарів дивним чином опинилися у приватній власності господарів підприємства. Реєстрацію було проведено через держреєстраторів Міністерства юстиції.
За виділення цієї землі на сесії місцевої ради депутати не голосували. Громада випадково дізналася про цю комбінацію з тридцятьма гектарами. Направлено заяву до прокуратури. Але чи буде вчасно дано справедливу і об’єктивну правову оцінку? Хтозна.
Окрема сторінка про ефективність роботи контролюючих, правоохоронних інстанцій. З повідомлення прес-служби облради відомо, що голова облради Микола Стариченко звертався до Кабінету Міністрів і до Міністерства екології та природних ресурсів із заявою щодо звільнення керівника Держекоінспекції Столичного округу Юрія Сергієнка. «Ця інспекція округу ігнорує проблемну ситуацію, що склалася в Узині. Впродовж року жодних заходів задля її вирішення вжито не було. Керівник Держекоінспекції округу навіть не з’явився на засідання робочої групи з питань екологічної безпеки».
Зауважимо: на узинських підприємствах не бажають бачити представників державних контролюючих органів, які приходять сюди з перевірками. Просто не пускають на поріг. Або ж директори заводів у день перевірок кудись раптово зникають. Або ж називають причину відмови, наприклад, говорять про спалах африканської чуми (!). Працівникам ДСНС лише за допомогою судового рішення вдалося побувати на одному із підприємств-забруднювачів.
Що буде далі? Судячи з виступів перед громадою керівника облдержадміністрації Михайла Бно-Айріяна і голови облради Миколи Стариченка, влада допоможе людям зняти проблему екологічного лиха з порядку денного. Перш за все, задіє усі механізми контролю, передбачені законодавством. Особливо це стосується повноти сплати податків.
Головне, як говорить Микола Стариченко, не закрити бюджетоутворюючі підприємства, а домогтися, щоб вони реально усунули порушення, подбали про екологічну безпеку, про те, щоб виробництво не загрожувало ні людям, ні навколишньому середовищу.
-Ви повинні активно боротися за свою землю, втручатися в ситуацію, звертатися до суду, – радив громаді Михайло Бно-Айріян.
І запевнив, що підтримає дії мешканців Узина в боротьбі за безпечне середовище. Були конкретні доручення управлінцям, оперативні вказівки, планування (разом з громадою) подальших дій…
Очевидно, у громади з’явилися потужні союзники. Сьогоднішній візит керівників області до Узина свідчить про одне – якщо у протистоянні з жахіттям об’єднуються громада і влада, то перемога не забариться.
Леонід ФРОСЕВИЧ
Відео:
https://youtu.be/Je2T4meWe3k
