Український літак в небі Тегерана збили навмисно. Таким чином Іран розправився зі своїм агентом – Григорій Омельченко
Український пасажирський літак в небі Тегерана два роки тому іранці збили навмисно. Такий висновок можна зробити з інтерв’ю секретаря Ради нацбезпеки та оборони Олексія Данілова, яке він дав виданню Voice of America.
“Те, що сталося 8 січня 2020 року, було терористичним актом проти цивільного літака. У нас склалося враження, що вони чекали саме на наш літак… Мабуть, це був наказ найвищого керівництва. Жоден оператор (ракетного комплексу “ТОР” російського виробництва. -Ред.) не може ухвалити таке рішення самостійно”.
“Вони чекали саме на наш літак…” Чому? Версія генерал-лейтенанта СБУ Григорія Омельченка, який провів власне незалежне розслідування обставин цієї авіакатастрофи, набуває підтвердження.
Григорій Омельченко стверджує: український пасажирський “Боїнг” в небі над Іраном було збито навмисно. Спецслужба Корпусу вартових ісламської революції одержала інформацію, що на борту цього літака перебуває іранський агент, який допоміг американцям ліквідувати генерала Касема Сулеймані, пише на сайті “Український репортер” Григорій Омельченко.
Генерал Сулеймані командував елітним спецпідрозділом “Кудс” у складі Корпусу вартових ісламської революції. Його було знищено американськими спецслужбами 3 січня 2020 року під час ракетного удару по автоколоні в районі аеропорту Багдада. Газета Washington Post писала, що удар по колоні автомобілів завдали, імовірно, безпілотники. Окрім Сулеймані загинуло ще семеро осіб.
Генерала Сулеймані неофіційно називали другою особою в державі після Верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї. Прогнозували, що він міг би стати майбутнім президентом країни.
Підрозділ “Кудс”, який очолював Сулеймані, підпорядковується безпосередньо аятолі Хаменеї. Спеціалізується на спецопераціях за кордоном.
Григорій Омельченко володіє інформацією про те, що Сулеймані чотири рази відвідував Москву, де зустрічався з Путіним. Вони були у дружніх стосунках. Путін навіть нагородив Сулеймані орденом. Сулеймані був серед тих, хто порадив Путіну розпочати воєнну кампанію в Сирії.
Чи ж варто говорити про те, що Путін сприйняв ліквідацію Сулеймані як випад особисто проти себе?
“Генерал Сулеймані активно розробляв плани нападу на американських дипломатів і військовослужбовців в Іраку і у всьому регіоні. Цей удар був спрямований на те, щоб стримати майбутні плани іранських атак. Сполучені Штати будуть продовжувати вживати всіх необхідних заходів для захисту наших людей і наших інтересів, по всьому світу”, – йшлося в заяві Пентагону.
Верховний лідер Ірану Аятолла Алі Хаменеї одразу ж пригрозив США «страшною помстою» за вбивство Сулемайні й оголосив триденну жалобу.
Міністр закордонних справ Ірану Джавад Заріф назвав те, що сталося, вкрай небезпечною і нерозумною ескалацією. Представник іранського уряду заявив, що рада безпеки країни проведе позачергове засідання, щоб обговорити “злочинний напад”.
Авіаудар по кортежу Сулеймані завдали через кілька днів після спроби протестувальників у Багдаді взяти штурмом американське посольство. У Вашингтоні заявили, що напад на дипмісію було скоєно за розпорядженням генерала Сулеймані.
За інформацією американських військових, Касем Сулеймані і його загони “Кудс” несуть відповідальність за загибель сотень і поранення тисяч американських військових, а також військовослужбовців міжнародної коаліції.
Помста іранців за смерть Сулеймані не забарилася. У відповідь на ліквідацію іранського генерала провели операцію «Мученик Сулеймані» — в ніч на 8 січня авіабазу США Айн-аль-Асад близько двох годин обстрілювали ракети. Вона була не єдиним американським об’єктом в Іраку, повідомив помічник глави Пентагону Джонатан Гоффман. Було завдано ракетного удару також по військовій базі міжнародної коаліції в Ербілі, столиці Іракського Курдистану.
Перед тим, як вдарити ракетами по американських укріпленнях Іран привів своє військо до найвищого ступеня боєготовності. За словами Григорія Омельченка, на командних пунктах протиповітряної оборони Корпусу вартових ісламської революції (від ракетного дивізіону до центрального командного пункту) чергували російські офіцери.
Читайте також: Авіакатастрофа в Ірані: що відомо про ракетний комплекс “Тор”
Не без допомоги російських спецслужб Іран зрозумів, хто допоміг «вирахувати» маршрут генерала Сулеймані в Іраку і потім навести американські ракети на його кортеж. За даними Григорія Омельченка, росіяни відслідкували все, що відбувалося в зоні руху Сулеймані, всі системи зв’язку та інше. І запідозрили, що генерала Сулеймані здав західним спецслужбам хтось із наближених до нього іранців. Інформацію про цього «крота» росіяни якраз і «злили» начальству Корпусу вартових ісламської революції.
Щоб уберегти важливого агента від провалу, західні спецслужби вирішили оперативно вивести його, а також сім’ю з Ірану, подбавши про зміну прізвищ. Визначили, що найбільш безпечним маршрутом є авіарейс Тегеран – Київ, говорить Григорій Омельченко. Контррозвідка Корпусу вартових ісламської революції довідалася, що агент перебуває на борту «Боїнга». Рішення атакувати пасажирський літак було прийнято на найвищому командному рівні цього Корпусу.
8 січня пасажирський “Боїнг” авіакомпанії «Міжнародні Авіалінії України», виконуючи рейс PS752 за маршрутом Тегеран – Київ, зник з радарів через декілька хвилин після вильоту з аеропорту іранської столиці. Лайнер було збито двома ракетами “Тор” російського виробництва.
На борту перебували 167 пасажирів та 9 членів екіпажу. Серед жертв авіакатастрофи — 11 українців, 82 громадяни Ірану, 63 — Канади, 10 — Швеції, 4 — Афганістану, а також по троє громадян Німеччини та Великої Британії.
Додамо також: ексзаступник Генпрокурора Гюндуз Мамедов, який працював у складі міжнародної групи з розслідування цього злочину, у Twitter та статті для Радіо Свобода зазначив:
“З різних джерел нам відомі ймовірні виконавці злочину. Треба перевірити причетність до злочину кожної з цих осіб.
У разі відмови Ірану визнати свою відповідальність та сплатити компенсації Україна може звернутись до міжнародних органів. Зокрема, подати позов проти Ірану до Міжнародного суду ООН”.
- капітана Мехді Хосраві (Mehdi Khosravi, командир ТОР М-1),
- першого лейтенанта Мейсама Хейроллахі (Meysam Kheirollahi, оператор),
- третього лейтенанта Саєда Ахмада Мірі (Seyed Ahmad Miri, оператор),
- першого лейтенанта Маґаммада Маджіда Еслама Дооста (Mohammad Majid Eslam Doost),
- капітана Саджада Мохаммаді (Sajjad Mohammadi),
- майора Хамеда Мабхута (Hamed Mabhout),
- другого бригадного генерала Ібрагіма Сафаї Кіа (Ibrahim Safaei Kia),
- бригадного генерала Алі Акбара Сейдуна (Ali Akbar Seydoun)
- військового Іранської Армії полковника Мостафи Фараті (Mostafa Faratі).
