У центрі Києва вбили очільника Всеукраїнської профспілки ветеранів АТО

Ввечері 22 квітня під час бійки біля столичної станції метро “Золоті ворота” вбили голову Всеукраїнської профспілки ветеранів АТО Сергія Олійника. Про це повідомила Аліна Боднар.

“Сьогодні вбили мого побратима Сергія Володимировича Олійника, нач. розвідки 1 бату 54 ОМБР. Служив в Мар’їнці, вбили в Києві. Він заснував і очолив Всеукраїнську профспілку ветеранів АТО і волонтерів. Він захистив свого сина-музиканта в районі Золотих воріт в Києві. Смерть від ножового поранення. Вбивцю затримали. Ведеться розслідування”, – написала у Фейсбуку антивістка.

Відомо, що Олійника убили ножем під час вуличного конфлікту. Після поранення він сів на лавку і за кілька хвилин помер. Швидка, яка прибула на виклик, лише констатувала його смерть. Вбивця одразу втік, переховувався у сусідньому будинку, але згодом його затримали.

https://www.facebook.com/KyivOperativ/videos/373266406402785/

 

“У ході відпрацювання отриманої інформації працівники поліції опитали свідків інциденту. За їх словами, на вулиці Ярославів вал публічно виступав молодий музикант. До нього підійшов незнайомець, котрий, за словами очевидців, перебував у стані алкогольного сп’яніння та був агресивно налаштований. Він почав чіплятися до молодого чоловіка, погрожував перевернути піаніно, а потім намагався вдарити. В цей час до них підійшов батько музиканта, 57-річний киянин, який відвів дебошира за будинок, аби врегулювати конфлікт,” – повідомляє поліція.

Згодом син загиблого Ярослав Олійник, який саме вчора захистив диплом у консерваторії, написав у Фейсбуку: “22 июня, вчера в 20.30 на Золотых Воротах в центре Киева убили ножом в сердце моего отца, когда я играл на фортепиано…

Мой отец был героем не только на войне, когда каждый день рисковал своей жизнью ради нашего с вами будущего. Он был героем для нас с мамой всю жизнь, и мы это всегда знали… Вчера он отдал свою жизнь, защищая меня…

В 2015 году мой папа пошел на войну добровольцем, в 56 лет, как бы это было не сложно, он считал это своим долгом.

Он пережил год войны, пережил растяжки, которые не заметил сразу и сняли за считанные сантиметры у его ног, он пережил обстрелы из миномета, артиллерии, града. Но он не пережил, когда на его сына подняли руку!”

Рост

Журналіст “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.