Що написав у своїх мемуарах Барак Обама про Путіна та інших лідерів
У своїх мемуарах колишній президент США Барак Обама порівнює Володимира Путіна з чиказьким “вуличним бароном”, а колишнього президента Франції Ніколя Саркозі називає “схильним до фразерства”.
Перший том “Землі обітованої”, який вийшов у Penguin Random House, одразу побив рекорд видавництва. За перші 24 години у США та Канаді було продано майже 890 тис. примірників. На сьогодні це – найбільш продавані президентські мемуари в історії, – повідомляє ВВС.
У книжці Барак Обама згадує свої подорожі світом у статусі 44-й президента США та зустрічі зі світовими лідерами. Отже, хто справив на нього гарне враження, а хто – навпаки?
Обама зазначив, що російський лідер нагадував йому місцевих баронів, які траплялися йому на початку кар’єри у Чикаго. Він пише, що Путін “був вуличним босом, який, однак, мав ядерні бомби та вето Ради Безпеки ООН”.
“Путін дійсно нагадував мені людей, які колись керували Чикаго і Товариством Святого Таммані (колишня політична організація Нью-Йорка, яка допомагала ірландським іммігрантам) – жорстких, метикуватих, далеких від сантиментів персонажів, які знали те, що знали, які ніколи не виходили за межі свого вузького досвіду, і які вважали протегування, підкуп, здирство, шахрайство та насильство законними інструментами торгівлі”.
Випускник Ітона, консерватор і прем’єр-міністр Великої Британії у 2010-2016 роках Девід Камерон був “ґречним і впевненим у собі”. Він мав ту легку впевненість, яку зазвичай мають люди, яких життя не притискало надто сильно”.
Обама зазначає, що симпатизував йому особисто, навіть коли вони “зіштовхувалися лобами”, але не погоджувався з його економічною політикою.
“Камерон дотримувався класичної політики вільного ринку, обіцяючи виборцям, що його програма зменшення дефіциту та скорочення державних послуг – разом із регуляторною реформою та розширенням торгівлі – відкриє нову еру конкурентоспроможності Британії”, – написав Обама.
“Натомість, як і можна було передбачити, британська економіка лише глибше впадала у рецесію”.
За словами Барака Обами, колишній президент Франції був схильний “до емоційних сплесків та фразерства” і нагадував йому персонажа картин Тулуз-Лотрека.
“Розмови із Саркозі були водночас кумедними і нестерпними, він постійно жестикулював, випинав груди, як бентамський півень, поруч із ним завжди був його персональний перекладач, який несамовито віддзеркалював кожен його жест та інтонацію, бесіда з ним завжди гойдалася від лестощів і вихваляння до дійсно глибоких зауважень, але його найбільшим і ледь прихованим прагненням було завжди бути у центрі уваги та отримувати визнання за все, за що варто його отримати”.
Німецьку лідерку Обама називає “врівноваженою, чесною, з жорстким інтелектом, але природною добротою”. Обама зазначає, що спочатку Меркель скептично ставилася до його красномовства та ораторського артистизму. “Я не ображався, вважаючи, що огида до можливої демагогії є, мабуть, здоровою реакцією німецького лідера”.
Про турецького лідера Обама каже, що він був “щирим і загалом чуйним” до його прохань.
“Але щоразу, коли я слухав його промови, дивлячись на його високу, трохи зсутулену фігуру, слухаючи, як він завжди підвищував голос у відповідь на скарги та образи, я завжди знав, що його прихильність до демократії та верховенства права триватиме лише до тих пір, поки вони не перешкоджатимуть його владі”.
Колишнього прем’єр-міністра Індії Обама описує в мемуарах як “мудрого, вдумливого і скрупульозно чесного” і називає його “головним архітектором економічних перетворень в Індії”.
На думку Обами, Сінгх був “скромним технократом, який завоював довіру людей, не апелюючи до їхніх пристрастей, а забезпечивши вищий рівень життя та підтримуючи свою добру репутацію”.
Барак Обама дуже шанував Вацлава Гавела – першого президента Чехії після “оксамитової революції”, але з його наступником, Вацлавом Клаусом, в американського лідера були складніші стосунки.
Як Обама пише в своїх мемуарах, він побоювався, що прихід до влади президента-євроскептика міг сигналізувати про зростання правого популізму в Європі та бути прикладом того, “як економічна криза (2008-2009 років) спричинила підйом націоналізму, антимігрантських настроїв і скепсису щодо євроінтеграції”.
Він також додає: “Обнадійлива хвиля демократизації, лібералізації та інтеграції, яка охопила земну кулю після закінчення холодної війни, почала відступати”.
“Земля обітована” – перший том мемуарів Барака Обами, який вийшов у продаж 17 листопада 2020 року в Нью-Йорку
