Пенсіонери приречені на вимирання. Ще раз про субсидії та пенсії

Настання осені українці чекали з тривогою і надією. Вони не відчули поліпшення матеріального стану через шалену інфляцію та галопуюче зростання цін.

Компенсація: кому і скільки

Нинішнього року уряд намагався вдосконалити систему комунальних субсидій. Зокрема, було дві хвилі змін:у травні та серпні 2017-го. І торкнулися вони як скорочення нормативів на опалення та газ, так і механізму призначення державної допомоги.

Нормативи на опалення

Вид опалення З травня

2017 року 

До травня

2017 року

газове 5 куб/м кв 5,5 куб/м кв
електричне 51 кВт/год 65 кВт/год
централізоване 0,0431 Гкал 0,0548 Гкал

Нормативи на газ

Вид нагрівального пристрою  З жовтня 2017 року  До жовтня 2017 року 
               розрахунок   на  одну   особу
Газова плита

(приготування їжі)

3,3 м3 4,4 м3
Газова плита

(приготування їжі і

підігрів води)

5,4 м3 7,1 м3
газова плита і

водонагрівач

10,5 м3 14 м3

Субсидії будуть покривати витрати на комунальні послуги тільки у межах визначених норм. За все, що понад норму, доведеться платити з власної кишені. Щодо механізму призначення компенсацій, то передусім ідеться про період, за який беруть доходи: не за весь минулий рік, як це було, а лише за перші два квартали 2017-го. Тобто, якщо матеріальне становище погіршилося порівняно з минулим роком, то субсидію призначать. Такі зміни вигідні тим, хто торік мав хорошу зарплату, а цього року фінансове становище з якихось причин змінилося (доходи впали або людина втратила роботу).

Наступні зміни стосуються збільшення соціальних норм, на які надають житлову субсидію – з 49 кв. м до 75 кв. м. І торкнуться вони непрацездатних (пенсіонерів, інвалідів, інших осіб, які не можуть працювати з об’єктивних причин). Для безробітних працездатного віку при призначенні субсидії на новий опалювальний період у дохід зараховуватимуть два прожиткові мінімуми – 3248 грн.

Нововведення зачепить і мешканців садових та дачних будиночків, які тепер можуть претендувати на субсидії, якщо там офіційно зареєстровані й сплачують комунальні послуги. Компенсувати непосильні платежі їм мають з місцевих бюджетів.

Як і раніше субсидія призначається, якщо витрати сім’ї на комунальні послуги перевищують 15%. Підвищення пенсій в рамках пенсійної реформи не вплине на розмір субсидії у цьому опалювальному сезоні, оскільки до уваги беруть доходи пенсіонерів лише за перший та другий квартали 2017 року.

Боржникам на субсидію нічого розраховувати. Лише в разі повного погашення боргів або їх реструктуризації можна сподіватися на державну допомогу і молитися, аби її на всіх вистачило. Бо ситуація й справді не проста. На засіданні уряду 18 жовтня прем’єр-міністр Гройсман заявив, що субсидії отримають 6,53 млн сімей. Однак на початку січня 2017 року, за даними міністра соцполітики Реви, їх було 7,5 млн. А ще 1,5 млн мали право на оформлення невеликої субсидії, але не скористалися ним.

За прогнозами урядовців, у зв’язку із зростанням доходів громадян кількість отримувачів субсидії мала скоротиться до 5 млн. І хоча такого різкого падіння не сталося, проте близько мільйона сімей таки втратили право на допомогу.

Якщо нині компенсацію від держави отримує більше половини населення, то що буде в разі зростання ціни на газ? Фахівці кажуть, що кількість субсидіантів тоді може сягнути 90%. Чи не тому з цим наразі не поспішають навіть усупереч вимогам МВФ?

Здається, і справді далі вже нікуди: в 2014 році субсидії отримували 1,2 млн сімей, у 2015 році показник зріс до 5,4 млн, у 2016 році – до 7,5 млн сімей. У 2014 році на компенсації було витрачено 18 млрд грн, за чотири роки ця сума зросла майже вчетверо. У держбюджеті на 2017 рік на субсидії передбачено 61,173 млрд грн (з урахуванням твердого палива). Майже всю цю суму було використано на кінець вересня (59 млрд грн).

У проекті держбюджету на 2018 рік на ці цілі зарезервовано 55 млрд грн. Якщо від них відняти 20 млрд грн боргу, вийде 35 млрд грн. Чи вистачить цієї суми на покриття потреб наступного опалювального сезону?

Пенсія: кому і скільки

Закон про пенсійну реформу набув чинності 11 жовтня. Він передбачає підвищення пенсій для 10,2 млн пенсіонерів. Доплату до 200 грн призначено 4 млн 794,8 тис. осіб; 200–500 грн – 2 млн 69,8 тис. осіб, від 500 до 1 тис. грн – 1 млн 291,6 тис. осіб і понад 1 тис. грн – 2 082,6 тис. осіб. У жовтні підвищення пенсії отримали понад 6,9 млн пенсіонерів, зростання яких перевищувало 140 гривень. Ті ж, кому належало менше, отримають доплату за жовтень з підвищеним розміром у листопаді. Принаймні так сказано у повідомленні прес-служби Мінсоцполітики.

За словами голови правління Пенсійного фонду Олексія Зарудного, найбільше це відчують ті, хто мав велику тривалість страхового стажу і високу заробітну плату, з якої сплачувалися страхові внески. Однак конкретні цифри не надто оптимістичні. Тих, у кого виплати зростуть відразу на 1000 і більше грн, лише 1 мільйон. У середньому, за даними Мінсоцполітики, пенсії підвищать на 284 грн.

В Інтернеті літні люди діляться «зростанням» своїх статків: за 38 років стажу до пенсії додали 173 грн (було 1470, стало 1643 грн). В інваліда 2-ї групи з 32 роками стажу пенсія становить 1688 гривень після надбавки у 209 грн, пенсія зросла на 250 грн при стажі роботи 42 роки. У багатьох перерахунок не вийшов навіть за межі інфляційної індексації.

Щоправда, є й інші свідчення: чорнобилець, водій 2-ї категорії, який має 30 років стажу на заводі, замість 2500 грн отримав – 4200. Істотно зросли пенсії у деяких родичів високопосадовців та депутатів. Приміром, мати міністра соцполітики, яка має 49 років вчительського стажу, замість 1681 грн отримає 2841 (підвищення 1160 грн). Є доплати, які доводять виплати навіть до 6, 8 і 10 тисяч.

У зв’язку з застосуванням збільшеного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, також зросли прив’язані до цього показника виплати. Мінімальна пенсія за віком зросла з 1312 до 1452 гривень. Майже на 11% підвищили мінімальні пенсії учасникам бойових дій, особам, постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС, сім’ям загиблих військових, шахтарів, інвалідів.

У міністерстві нагадали, що всі пенсії перераховувалися для кожного пенсіонера індивідуально, але за єдиною формулою: Розмір доплати = Сз х Ікз х Кс. Сз – розмір середньої заробітної плати в Україні за 3 роки перед зверненням за призначенням пенсії. Ікз – індивідуальний коефіцієнт заробітної плати (співвідношення розміру отримуваної зарплати до середньої зарплати, з якої сплачувалися внески. Кс – коефіцієнт страхового стажу, який визначається як множник тривалості років стажу роботи особи на величину оцінки одного року страхового стажу. Перерахунок раніше призначених пенсій проводився з коефіцієнтом 1. У подальшому осучаснення буде проводитися автоматично. Пенсії переглядатимуться залежно від зростання заробітної плати та інфляції.

Домашня арифметика

Київська пенсіонерка Тетяна Андріївна мала субсидію на опалення в минулому сезоні. Сподівалася, що і на цей отримає її автоматично, як було обіцяно. Однак довелося повторно звертатися за призначенням. Причина: нібито борги за опалення перед «Київенерго». Насправді їх не було, але цього ніхто не перевірив ні після завершення сезону, ні після двох місяців, які були надані для сплати чи реструктуризації боргів. Довелося вистоювати в черзі, надавати платіжні документи, аби субсидію поновили. За опалення у жовтні вона становить майже 560 грн. Однак «Київенерго» гріє так, що при плюсовій температурі на вулиці – в квартирі собачий холод.

У пана Юрія з Клавдієвого мінімальна пенсія зросла на 314 грн. Субсидію на газ він отримав. Однак наразі відомо лише про норму в 10 куб. на плиту для приготування їжі. Що ж до газу на обігрів, то через зміщення термінів опалювального сезону (з 1 на 15 жовтня) про конкретні цифри говорити зарано. У повідомленні облгазу сказано, що перерахунок зроблять в листопаді. Тоді й стане відомо, чи вкладається господар у визначені норми споживання, і чи посильно для нього сплатити понад норму, аби не замерзнути.

Військовій пенсіонерці Галині Михайлівні з Василькова пенсію не підвищать (за нинішнім законом це не передбачено). Щоправда, субсидію дадуть на 353 куб. газу (опалення плюс приготування їжі).

Жінка бідкається, що решту комунальних платежів не потягне, адже сильно хворіє, а лікування нині дорого обходиться.

Олександр ВИГОВСЬКИЙ

На цю тему читайте також тут:пенстионери

Like

Редакція

Редакція “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *