Чи силоміць Плоске приєднують до Великої Димерки?
Про ситуацію у бідних та заможних селах Київщини.
В Україні уже майже два роки триває процес об`єднання окремих населених пунктів у територіальні громади.
На жаль, не скрізь він проходить злагоджено і безболісно. Особливо виникли проблеми в столичній області. Чому так сталося? На думку фахівців місцевого самоврядування, це пов`язано з тим, що Перспективним планом формування об`єднаних територіальних громад було передбачено створити на Київщині 45 таких формувань, а Кабінет Міністрів України затвердив лише 29. Наприклад, якийсь населений пункт хотів би об`єднатися з сусіднім, а в Перспективному плані такої громади просто немає і не може бути.
Подібна ситуація склалася і з приєднанням села Плоске Броварського району, колись славного на весь СРСР своїм держплемзаводом “Плосківський”, який нині майже банкрут, до вже сформованої Великодимерської територіальної громади.
Як розповідає Плосківський сільський голова Лідія Димчук, ще в кінці жовтня минулого року в село приїжджав селищний голова Великої Димерки Анатолій Бочкарьов, депутати Броварської райради, зібрали збори, на яких плосківців переконували, що у Великій Димерці їм буде дуже добре. Проте люди відмовилися об`єднуватися в територіальну громаду з Великою Димеркою, оформили цю відмову офіційно. Лідія Димчук вважає, що їй негоже йти всупереч своїх односельців, бо вона має насамперед захищати їхні інтереси. “Плосківці хочуть господарювати самостійно, проте, якщо вже це необхідно, то краще створити об`єднану територіальну громаду із центром у селі Гоголів, це до нас значно ближче” – наголошує очільник Плоского.
Свою думку жителі села висловили під час опитування, яке проводили сільські депутати. Вона, звичайно, була не на користь об`єднання в одну територіальну громаду з Великою Димеркою. Проте знайшлись такі депутати сільради, що, на думку Лідії Димчук, сфальсифікували результати опитування плосківців, доводили, що жителі села насправді хочуть бути разом із димерцями. Це викликало значне обурення громади, тож і сесія Плосківської сільради, і збори села висловили недовіру трьом сільським депутатам.
А тим часом великодимерці, як вважає сільський голова, продовжують тиснути на плосківців, щоб ті нарешті захотіли з ними об`єднуватися.
Проте інша сторона, тобто Великодимерський селищний голова Анатолій Бочкарьов, категорично заперечує всі закиди на адресу селища. Великодимерці зовсім не тиснуть на плосківців, бо немає в цьому потреби. “Перспективним планом Київської області передбачено створення Великодимерської об`єднаної територіальної громади. Зараз ми перебуваємо на другому етапі формування цього утворення, подали наше бачення існування громади на експертизу до Київської обласної держадміністрації. До складу громади з центром у селищі Велика Димерка входитимуть Красилівська, Жердівська (7 населених пунктів), Бобрицька, Шевченківська, Руднянська сільські ради. Плоского ж, як і Русанова та і ще кількох небагатих, неперспективних населених пунктів у плані нашої громади немає”, – розповідає очільник Великої Димерки.
Анатолій Бочкарьов не заперечує, що він восени минулого року приїжджав у Плоске, виступав на сесії сільської ради і розповідав про перспективи об`єднання сіл в одну територіальну громаду, адже так легше виживати, бо багатші села допомагатимуть біднішим. Проте це була не його ініціатива відвідати плосківців. Анатолій Борисович приїжджав сюди на запрошення окремих депутатів Плосківської сільської ради, які бачать перспективу розвитку свого населеного пункту разом з Великою Димеркою.
Але не всі підтримують таку пропозицію. Дехто хоче бути самостійним, дехто – у складі Гоголівської об`єднаної територіальної громади. Та, на думку Анатолія Бочкарьова, село Гоголів ніколи не затвердять центром окремої самостійної одиниці, не визнають спроможною громадою. Бо немає там ні відповідної фінансової бази, ні нерухомості, ні соціальної інфраструктури. Тож плосківцям потрібно з’ясувати, з ким і як їм бути.
На думку Анатолія Бочкарьова, конфлікти відбуваються в середовищі самих депутатів Плосківської сільської ради та жителів села. І доки вони не порозуміються між собою, доти й перебуватимуть у так званій, як її називають у народі, “сірій зоні”, тобто бідними, безперспективними.
Ми попросили прокоментувати ситуацію, що склалася у селі Плоскому на Броварщині, керівника Офісу реформ Київської ОДА Володимира Удовиченка. Він запевнив, що територіальне об`єднання є справою добровільною. І, звичайно, що офіс реформ ні в якому разі не схвалює силові методи роботи з людьми. Якщо село не хоче ні з ким об`єднуватися, нехай собі живе самостійно. Водночас Удовиченко застеріг сільських голів-одноосібників від непродуманих рішень. І каже, що таким населеним пунктам доведеться спочатку сидіти в болоті, а потім приєднуватися до когось за спрощеною системою, бо ж ніхто заради них проводити вибори не буде.
Алла ТОПЧІЙ
