Київщина і рекордний хабар — 250 тисяч євро
Прокуратура заявила: сільського голову Мартусівки Бориспільського району затримали за хабар – 250 тисяч євро. Природно виникає питання: а чи насправді ця людина узяла гроші? Кореспондентка “Українського репортера” виїхала на місце події, щоб з`ясувати обставини справи.
Першим, з ким вдалося поспілкуватися по приїзді в село, був Віталій Семенюк. Його дружина Людмила працює секретарем сільради, тобто є правою рукою сільського голови Василя Косовця, тож пан Віталій знає всі подробиці затримання сільського голови і має свою версію, чому так сталося.
Він розповів, що у винуватість Василя Косовця не вірить, бо знає його давно як порядну, працьовиту людину. Брати хабара і наражати себе на небезпеку в нього не було жодних підстав, адже мав чесно зароблені майнові статки, бо багато років працював на керівних посадах у місцевому радгоспі, директором ринку в Києві, а також повагу і підтримку своїх односельців.
Що ж до міфічного хабара, то також знають, чиїх це рук справа. “Один відомий забудовник міста Києва мав свою власність, тобто логістичну фірму на території Мартусівської сільської ради. Потім його компанія збанкрутіла, майно цього відомого забудовника пішло з молотка. І ось дійшло до складів на території Мартусівки. Їх теж хотіли спритні ділки собі загребти.
Проте Василь Косовець не дозволив їм цього зробити, сказав, що все на землі можете забрати, але землю не чіпайте, бо вона не забудовнику належить, а сільській громаді, і її можна лише орендувати, а не брати у власність”, – розповідає Віталій Семенюк.
На його думку, давати сільському голові хабара у розмірі 250 тисяч євро не було жодного сенсу, адже оціночна вартість тих 4-х гектарів землі, які хотіло взяти в оренду підприємство зі сфери будівництва та логістики, становить усього 2 мільйони гривень, а пропонували начебто сільському голові хабар у 8 мільйонів гривень – тут зовсім немає логіки. Крім того, з розповіді Віталія Семенюка видно, що сам процес давання хабара був звичайною інсценізацією.
Представник логістичної компанії і справді не раз приходив до сільського голови, щоб вирішити питання щодо орендованої землі. Вони розглядали документи, шукали вигідні обом сторонам варіанти прийняття рішення. Завітав той чоловік у Мартусівську сільську раду і того злощасного дня – 20 березня. Сиділи в кабінеті голови, дивилися папери.
Потім представник фірми спустився вниз, а Василь Іванович вийшов у коридор і стояв біля вікна з чашкою чаю. Тут його покликав на перший поверх представник логістичної компанії – мовляв, хтось хоче поговорити з сільським головою з його мобільного телефона. Василь Косовець спустився вниз.
І тут чоловік зі словами: “Ось вам передали подарунок” – підбігає до нього і тицяє в руки пакет. А в цей час відкриваються двері і в приміщення сільської ради забігають чоловік двадцять озброєних молодиків, починають скручувати сільському голові руки, той пручається…
Цю ж історію затримання Мартусівського сільського голови підтвердила і секретар сільради Людмила Семенюк, додавши деякі подробиці. Виявляється, працівники СБУ привезли із собою чотирьох понятих, які не мешкають у селі і нікого тут не знають. А це, на її думку, є порушенням закону, адже понятими мають бути місцеві жителі. З працівниками сільради поводилися некоректно, їх не слухали, веліли зачинитися в кабінетах на другому поверсі приміщення і навіть до вікон не підходити.
Секретар сільради вважає, що Василь Косовець комусь заважав, бо був дуже чесною і принциповою людиною, не йшов на компроміс зі своєю совістю і завжди говорив: “Якщо не знаєш, як діяти, дій по закону”.
“Василь Іванович дуже багато зробив для села. Незважаючи на те, що в нас мешкають всього близько 1150 осіб, маємо 310 гектарів землі, яка розпайована, Мартусівка потрапила в число чотирьох найбагатших сіл району – бюджет села становить 4 мільйони гривень на рік. І це не межа.
Мартусівський сільський голова прагнув того, щоб у селі люди не просто мешкали, а розвивалися, тобто робив громаду на перспективу. Для цього в нього вистачало і знань, і енергії. Адже Василь Косовець має дві вищі освіти. Він – ветеринарний лікар і соціальний педагог, кандидат педагогічних наук. А ще Мартусівський сільський голова вивчав питання місцевого самоврядування в Академії державного управління при Президенті України”, – говорить Людмила Семенюк.
Секретар сільради також розповідає про те, що Василь Косовець протягом одинадцяти років, відколи він обіймає посаду Мартусівського сільського голови, дуже багато зробив для облаштування села, капітально реконструював приміщення початкової школи, дитячого садка, клубу, заасфальтував доріжки, облаштував вуличне освітлення. Завжди відгукується на потреби і прохання односельців.
Людмила Олександрівна висловила припущення, що, можливо, існує ще одна причина усунення Мартусівського сільського голови з посади за допомогою сфабрикованої справи. Пов`язано це з процесом об`єднання населених пунктів у територіальні громади, який, як відомо, два роки тому стартував в Україні.
Згідно з перспективним планом об`єднаних територіальних громад на Київщині Мартусівку мають приєднати до Борисполя. Але в селі хочуть жити окремою громадою, і сільський голова підтримує односельців у цьому. Тож і вирішили усунути незговірливого сільського голову з дороги.
Як розповів священик Української православної церкви святого Миколая Чудотворця отець Валентин, спроба скомпроментувати мартусівського очільника була ще три роки тому, під час відомих подій на Майдані. У село приїхали близько двадцяти здорових хлопців – бійці якоїсь сотні.
Вони скликали збори села і почали запевняти мартусівців, що їхній голова підпадає під люстрацію. Проте громада відстояла свого очільника, не піддалася на заклики так званих борців за очищення влади.
Ось і зараз отець Валентин зайшов у сільську раду з підписним листом на захист сільського голови. Звернення, яке збираються подати адвокату Василя Косовця, до прокуратури, суду, всіх владних інстанцій, розпочинається такими словами:” Ми, жителі села Мартусівки Бориспільського району, висловлюємо свою категоричну незгоду з брехливою, театралізованою та інсценованою владними органами акцією щодо отримання так званого “хабара” сільським головою 20 березня на території сільської ради…”.
Звернення підписали депутат сільської ради Юрій Поминальний, пенсіонерка, колишній депутат сільради Валентина Куриленко, яка працювала в одній команді з Василем Косовцем протягом двох скликань. Вона також вважає, що Василь Іванович, якому так довіряють усі мартусівці, не міг так учинити з людьми.
Проте отець Валентин наголосив на тому, що все ж таки не всі, до кого він звертався, згодилися підписувати листа на захист Мартусівського сільського голови. Багато хто боїться це робити, комусь байдуже.
Секретар сільради сказала, що байдужість до всього – є основною рисою так званої опозиції у сільській раді.
Вийшовши із сільради, кореспондентка “Українського репортера” пішла дорогою до автобусної зупинки. Підходячи до траси, зупинилася, задивившись на хоч і не дуже великий, але все ж збудований у сучасному стилі, добре оздоблений котедж. Та особливо впав в око паркан навколо нього – високий, з червоної цегли, з кованими здоровими воротами. За цим парканом – обійстя Мартусівського сільського голови Василя Косовця. Вдома нікого немає – дружина Вікторія поїхала в Київ на суд щодо застосування запобіжного засобу до її чоловіка.
Біля автобусної зупинки кореспондентці “Українського репортера” пощастило поговорити з кількома місцевими жителями щодо справи з хабарем, якого нібито вимагав у представника підприємця сільський голова Мартусівки Василь Косовець. Один із них – молодий чоловік, який назвався Віталієм і сказав, що за фахом юрист, але зараз перебуває у пошуках роботи. Віталій цілком припускає, що Василь Косовець міг вимагати у когось хабара, але не вірить, що його за це суворо покарають за законом. “Можливо, дадуть умовний термін”, – говорить Віталій.
Молодий чоловік навів кілька аргументів, які, на його думку, свідчать не на користь Мартусівського сільського голови. Приміром, він обіцяв облаштувати стадіон для місцевих дітей і дорослих, але… на тому місці замість стадіону постали крутий генделик “Шашлична”, мотель. Тож цілком імовірно, що за ті “злачні місця” сільський голова отримав “подяку”.
Крім того, пан Віталій звернув увагу на те, що Василь Косовець живе не за офіційними доходами, бо ж, маючи зарплату близько 6 – 8 тисяч гривень, кожного дня змінює свій гардероб, три – чотири рази на рік разом із сім`єю їздить відпочивати до моря – то в Туреччину, то в Єгипет, його п`ятнадцятирічний син займається в елітному футбольному клубі в селі Щасливому.
“Коли я був школярем, ми з хлопцями на Різдвяні свята ходили колядувати по хатах села, заходили і до оселі Василя Косовця, мене ще тоді вразила розкіш його житла, яка різко виділяється на тлі інших помешкань”, – додав до своєї розповіді мартусівець Віталій.
Інший чоловік середнього віку, який назвався Сергієм, сказав, що він мешкає в сусідньому селі, але в Мартусівці у нього є багато друзів, родичів. Мартусівський сільський голова йому нічого поганого не зробив, проте він йому не подобається тим, що дбає лише про себе, про власний добробут, про свою родину, а для села практично нічого не робить… хіба що поставив у центрі дві відеокамери, які виходять на дорогу. Що ж до ремонту дитсадка, школи, то це все робиться за кошти самих батьків, а не з бюджету села. А ще Сергій вважає, що так просто не могли працівники правоохоронних органів затримати людину. Мабуть, були на це підстави.
Як воно було насправді – це справа слідства. А поки відомо лише те, що 22 березня Голосіївський суд міста Києва підтримав клопотання прокуратури міста Києва та обрав щодо Василя Косовця запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у 5 мільйонів гривень.
Алла ТОПЧІЙ
Фото надане сільською радою
