Готівкова Україна, або Як корупціонери тікають від відповідальності
Перший етап електронного декларування доходів українських високопосадовців добіг кінця. Подано понад 118 тисяч декларацій. Що думаємо? Україна перетворилася на країну готівкових королів.
Під матрацами та в банківських скриньках українські можновладці зберігають десяту частину річного бюджету Збройних сил України, або четверту частину всіх грошей, котрі виділяються державою на освіту та науку, або півтори вартості Одеського припортового заводу.
Народні депутати сумарно задекларували готівки на суму близько 7,3 мільярда у гривневому еквіваленті.
Лише у братів – народних депутатів Ярослава та Богдана Дубневичів на двох майже 587 мільйонів гривень «кеша», в опозиціонера Нестора Шуфрича – 239 мільйонів гривень, «фронтовика» Ігоря Котвіцького – 216 мільйонів гривень, соратника президента Руслана Демчака – 133 мільйони гривень.
Ще півмільярда гривень «кешем» є у представників уряду Володимира Гройсмана та чверть мільярда – у високопосадовців з Адміністрації президента Петра Порошенка.
– Якби всі ці кошти забрати і влити у вітчизняну банківську систему, то нам не були б потрібні ніякі кредити від МВФ, – жартує народний депутат Сергій Тарута, який, до речі, задекларував 4,8 мільйона доларів та 560 тисяч євро.
Свою готівку депутат до банку нести не поспішає. Каже, що не довіряє вітчизняній банківській системі.
– Такий рівень «кеша» у політиків і чиновників – це діагноз нашій банківській системі. В неї не вірять навіть самі банкіри. Інакше навіщо заступникові голови НБУ Олегу Чурію тримати готівку на суму майже 400 тисяч доларів? Про що ще говорити? – риторично перепитує Тарута.
Солідарний із ним і народний депутат В’ячеслав Константиновський. Минулого року він тримав у «банці» 14,7 мільйона гривень.
– Ви справді не розумієте, чому готівкою і саме в доларах? Ви довіряєте українській банківській системі? Можете спрогнозувати курс гривні? Учора курс – 40, сьогодні – 26, а завтра? Якби я зберігав гроші у гривнях і в банку, то лишився б ні з чим, – із здивуванням відповідає депутат.
Вчорашнім опонентам в унісон говорить і лідер Радикальної партії Олег Ляшко. Він, як і решта «корупційних скотиняк», зберігає заощадження готівкою: 890 тисяч гривень, 740 тисяч доларів та 90 тисяч євро.
– Ви мені покажіть банк, куди я можу занести свої гроші й не переживати, що вони завтра «згорять». Є такий? Немає такого, – безапеляційно виправдовується Ляшко.
Експерти-антикорупціонери вказують на інші причини готівкової хвороби слуг народу. На їхню думку, над усе чиновники бояться заплатити зайву копійку і потрапити в поле зору правоохоронців.
– Покласти гроші в банк – засвітити гроші. Відразу цими коштами зацікавляться державні органи, починаючи від податкової, фінансової розвідки і закінчуючи НАБУ та ГПУ. Доведеться пояснювати, звідки гроші, сплачувати податки.
Тому однією з причин, чому чиновники віддають перевагу готівці, є небажання зайвий раз привертати увагу до своїх грошей, – каже голова правління Transparency International Україна Андрій Марусов.
Зберігання грошей готівкою – це ще можливість забезпечити спокійне антикримінальне майбутнє.
– Я думаю, що справжня причина таких космічних розмірів задекларованої готівки не в недовірі до банківської системи, а в бажанні уникнути відповідальності за незаконне збагачення, – розмірковує експерт Центру протидії корупції Олександра Устинова. – Більшість задекларували набагато більші суми, ніж мають насправді, щоб на майбутнє забезпечити собі алібі.
Схема проста.
Стаття Кримінального кодексу про незаконне збагачення набрала чинності лише на початку 2015 року. А оскільки закон зворотної сили не має, то і не можна запитати про попередні джерела збагачення. Точкою відліку стануть електронні декларації 2015 року.
– Теоретично все можна розслідувати – було б бажання. Але якщо говорити об’єктивно, то на сьогодні ще немає законодавчих інструментів, як саме потрібно перевіряти, щоб з’ясувати, скільки насправді в того чи іншого чиновника є готівки, – каже екс-заступник генпрокурора Віталій Касько. Тобто, доведеться повірити декларантам на слово?
Чинний генпрокурор Юрій Луценко хитає головою, відповідаючи на це запитання. У нього є свій алгоритм майбутніх перевірок.
– Народних депутатів, які задекларували значні обсяги готівки – від ста тисяч доларів, перевірять антикорупційні органи разом із ДФС, чи сплатили вони з цих коштів податки, і далі буде визначатися можливість або неможливість відкриття нами кримінального провадження, – відзначив Луценко. Очільник ГПУ уточнив, що на руку корупціонерам можуть зіграти виключно терміни давності.
– Якщо йдеться про ухилення від податків у значних розмірах – від 665 тисяч гривень, то це злочин невеликої тяжкості, за який передбачено термін давності два роки.
Якщо більше 1 мільйона 995 тисяч гривень – це злочин середньої тяжкості, також термін давності – два роки. Якщо ж ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах – 3 мільйони 325 тисяч гривень, то це тяжкий злочин, і термін давності – 10 років. Виходячи із цих кваліфікацій, ті, хто ухилявся від податків, можуть отримати покарання від двох до 15 років тюремного ув’язнення, – додав Луценко.
Більшість народних депутатів відверто заявляють, що інформаційний шум від е-декларацій дуже скоро ущухне, а на лаву підсудних сядуть одиниці. І, як показує практика, українські виборці мають коротку пам’ять. Будуть нові вибори і «старі» депутати.
Олена ГАЛАДЖІЙ
