З’явилися подробиці про суддю Віталія Писанця та його смерть

12 вересня в Київській області було знайдено мертвим Віталія Писанця — 53-річного суддю Печерського районного суду столиці, який брав участь у розгляді багатьох резонансних справ.

У ЗМІ з’явилися подробиці про суддю, які справи він розглядав та його смерть.

Віталій Писанець народився 1 травня 1968, вищу освіту здобув у Національній юридичній академії ім. Ярослава Мудрого (спеціальність — правознавство), – повідомляє НВ.

Свою суддівську кар’єру Писанець побудував у двох українських судах:

у 1998 — 2015 роках був суддею Свердловського міського суду Луганської області;
з 2015 року до моменту смерті працював суддею Печерського районного суду Києва.

У 2003 році, працюючи в Свердловську, Писанець був обраний на посаду судді безстроково. Його період роботи в Луганській області також відомий епізодом, коли на суддю було скоєно напад. Це сталося в липні 2012 року у Свердловську.

Тоді дружина Віталія Писанця Наталя розповіла журналістам, що в момент атаки суддя був разом зі своїм зятем. Автомобіль, у якому їхали обидва чоловіки, підрізали прямо на дорозі. Після того, як обидві машини зупинилися і з них вийшли люди, на Писанця і його зятя вчинили напад.

«Зятя сильно побили, а чоловікові, складається таке враження, спеціально завдавали удару по голові», — розповідала Наталя Писанець.

За її словами, тоді суддя потрапив до місцевої лікарні з переломом черепа й сильним крововиливом, через важкий стан його перевели до реанімації в Луганську. Професійну діяльність судді розглядали як одну з версій нападу.

У 2015 році Віталій Писанець отримав місце в Печерському районному суді Києва: працювати в столицю його перевів своїм указом президент Петро Порошенко.

У найвідомішому київському суді Писанець брав участь у розгляді низки резонансних справ і був співавтором гучних рішень, серед яких:

• в липні 2021 року відхилив клопотання захисту Віктора Медведчука про відвід судді Сергія Вовка, який розглядав питання про продовження запобіжного заходу Медведчуку (у справі про підозру в зраді та замаху на розграбування національних ресурсів в окупованому РФ Криму);
• в 2020—2021 роках був слідчим суддею у справі про вбивство Павла Шеремета та розглядав клопотання про продовження запобіжного заходу для підозрюваних у справі (умежах цього процесу Писанець неодноразово продовжував терміни таких заходів для Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь, хоча часом видозмінював форму запобіжного заходу — наприклад, замінивши домашній арешт Дугарь на заставу й електронний браслет);
• в 2020 році відхилив клопотання прокуратури про арешт працівника МВС Артема Єльцова, який раніше ініціював кримінальні провадження проти учасників Революції Гідності;
• в 2019 році скасував рішення про арешт майна нідерландської компанії Фонд Адміністративне бюро LVV, який ГПУ наклала в рамках розслідування справи про відмивання коштів Віталієм Захарченком, екс-очільником МВС часів Віктора Януковича (мова йшла про арешт квартири в Києві, трьох житлових будинків в Донецьку, Київській та Донецькій областях; 20 земельних ділянок). Однак пізніше Печерський райсуд Києва знову наклав арешт на майно неназваних закордонних компаній, пов’язаних з колишнім головою МВС (список був схожим — три квартири; шість гаражів в центральній частині Києва; чотири житлових будинки; 24 земельних ділянки);
• в 2018 році відновив на посаді Катерину Амосову, ректора Національного медуніверситету імені О.О. Богомольця, визнав незаконним і скасував наказ МОЗ України про її звільнення;
• в 2017 році за рішенням Віталія Писанця Печерський райсуд Києва відмовився дозволити ГПУ почати заочне розслідування проти Андрія Клюєва, екссекретаря РНБО і колишнього голови Адміністрації президента Януковича (серед іншого, суддя вказав, що інформація про перебування Клюєва на території РФ є припущенням і документально не підтверджена);
• в 2016 році задовольнив клопотання захисту колишнього віцепрем’єра і ексглави Нацбанку України Сергія Арбузова у справі про розтрату 220 млн гривень при створенні телеканалу Банківське телебачення (адвокати добивалися доступу до рішення Служби фінмоніторингу про заморожування операцій за рахунками Арбузова);
• в 2015 році брав участь у виборі запобіжного заходу Геннадію Корбану, лідеру партії УКРОП на той момент (у справі за серією звинувачень, серед яких були «створення організованої злочинної організації» і «привласнення, розтрата майна»).

Також відомо, що в 2017 році Віталій Писанець звертався до Вищої ради правосуддя зі скаргою на втручання в його суддівську діяльність з боку Генпрокуратури.

Таким втручанням суддя визнав кримінальне провадження, яке ГПУ відкрила за ч. 1 статті 375 Кримінального кодексу України (винесення завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали чи постанови).

У Генпрокуратурі мали намір розслідувати можливі факти таких неправосудних рішень слідчими суддями Печерського райсуду — мова йшла саме про Писанця та його колегу Віту Бортницьку. У цій справі Віталія Писанця навіть викликали на допит як свідка.

Щодо смерті Писанця, то згідно з офіційним повідомленням Національної поліції Київської області, тіло судді виявили пізно ввечері 11 вересня 2021 року в селі Погреби Броварського району.

На місці події працювали співробітники Державного бюро розслідувань, які і ведуть розслідування цього кримінального провадження. Процесуальний нагляд здійснює Київська обласна прокуратура, а Офіс генпрокурора заявив, що взяв хід розслідування «на контроль».

В ОП також уточнили, що справу розслідують за ч.1 ст. 115 Кримінального кодексу України – умисне вбивство (санкція статті передбачає від 7 до 15 років позбавлення волі).

Like