Коли і як закінчиться пандемія COVID-19: чотири сценарії
Масова вакцинація від Covid-19 набирає обертів, тому дедалі актуальнішим стає питання – а що далі? Чи скоро відкриють кордони і наскільки цьому завадить поява нових варіантів коронавірусу? Чи далеко до колективного імунітету і чи зможе світ взагалі повернутися до нормального життя раніше, ніж вчені знайдуть ефективні ліки проти коронавірусу?
ВВС розповідає про основні можливі сценарії виходу з пандемії та який з них, на думку вчених, найбільш імовірний.
В кінці липня в журналі Lancet вийшла стаття, автори якої – тридцять провідних європейських вчених-медиків – розмірковують про те, в якому напрямку може розвиватися пандемія Covid-19 у найближчі місяці й роки. Авторів статті насамперед цікавить, чи закінчиться пандемія хоча б впродовж трьох-п’яти років?
Це, на думку європейських експертів, залежатиме від трьох основних чинників:
наскільки швидко вдасться провести вакцинацію – як в окремих країнах (різного рівня добробуту), так і в масштабах всієї планети;
як саме вірус мутуватиме – простіше кажучи, наскільки небезпечними виявляться нові (які поки що не з’явилися) варіанти;
наскільки чітко усі ми – як щеплені, так і нещеплені – будемо виконувати рекомендації влади й дотримуватись необхідних обмежувальних заходів.
Наразі, відзначають автори, стан справ виглядає не надто оптимістично.
Обидві дози вакцини отримав лише кожен четвертий дорослий мешканець планети – і справа не лише в недоступності препаратів, але й в недовірі до них.
Особливо заразний штам Дельта потрапив вже практично в усі країни й потроху витісняє звідти своїх менш небезпечних побратимів, а що найнеприємніше – нерідко інфікує вже перехворілих або повністю щеплених від Covid-19. При цьому люди по всьому світу все менше готові дотримуватись антиковідних обмежень, кажуть автори статті.
Не дивно, що кількість нових випадків в таких умовах продовжує стрімко зростати. Статистика показує, що світ перебуває на піку третьої хвилі пандемії: з середини липня кількість підтверджених діагнозів збільшилась у півтора з гаком рази (з 350 до 655 тисяч щодня).
Стисло описавши можливі варіанти закінчення пандемії, автори статті не можуть упевнено сказати, чи становитиме Covid-19 серйозну загрозу для здоров’я у довгостроковій перспективі.
З одного боку, вони визнають, що повністю позбутися вірусу навряд чи вдасться: навіть якщо усі до одного ковідні хворі одужають, інфекція далі гулятиме серед тварин – і може мутувати там несподіваним чином.
З іншого, дуже багато залежить від того, як швидко знайдуть ефективні ліки – не лише проти самої хвороби, а й для боротьби з затяжною формою інфекції, більш відомою як “довгий ковід”.
Чотири варіанти
Докладніше можливі сценарії розвитку пандемії описані в статті, опублікованій в кінці липня в журналі Американської медичної спільноти JAMA.
Масштабна кампанія з вакцинації (а в США вона набирає обертів доволі швидко) дає надію на відносно швидке повернення до нормального життя, пишуть автори.
“Однак на шляху до неї є чимало перешкод: вкрай нерівномірна доступність вакцин, вперте небажання вакцинуватись, нові варіанти вірусу та глобальні хвилі смертоносної інфекції”, – додають вони.
Автори роботи описали чотири можливі сценарії “потенційних розв’язок епідемії Covid-19”.
Сценарій перший – повне викорінення (eradication). Він передбачає, що медикам вдасться остаточно знешкодити Covid-19, як це майже півстоліття тому зробили з вірусом натуральної віспи.
Втім, повторити цей успіх можна лише за однієї умови. Імунітет (як після щеплення, так і після перенесеної хвороби) має бути міцним і тривалим, щоб він захищав від повторного зараження й водночас запобігав подальшому поширенню інфекції.
У випадку з Covid-19 на це надії мало – а з огляду на мутації вірусу, повне позбавлення від нього “може виявитись надто амбітним планом навіть для уявного експерименту, не кажучи вже про стратегію охорони здоров’я”.
“Більш реалістичним завданням на короткострокову перспективу” автори називають усунення інфекції (elimination), тобто тимчасове зниження кількості хворих у конкретній країні до нуля шляхом масової вакцинації та суворої системи обмежувальних заходів – по суті, повного закриття кордонів та ізоляції від зовнішнього світу.
Найвідоміший подібний приклад на сьогодні – ситуація з вірусом кору. Завдяки масовій вакцинації у дитячому віці в наші дні спалахи цієї хвороби трапляються рідко, і їх вдається порівняно швидко взяти під контроль.
У випадку з коронавірусом цього змогли на певний час досягти вже кілька країн: Австралія, В’єтнам, Китай, Нова Зеландія та Сингапур. Як пишуть автори роботи, такий варіант найбільш вірогідний для ситуації, якщо епідемію доведеться тримати під контролем, періодично поновлюючи щеплення.
Третій сценарій – життя з вірусом (cohabitation) – розроблені вакцини (а радше їхні майбутні модифікації) й надалі захищатимуть лише від тяжкого перебігу Covid-19 та летальних наслідків. В таких умовах там, де вакцинованих багато, вірус більше не становитиме смертельної небезпеки, і фактично Covid-19 перетвориться на сезонну застуду.
Звичайно, іноді хворітимуть й щеплені – внаслідок зниження імунітету, природного рівня антитіл чи нових мутацій вірусу. Однак більша частина населення буде достатньо захищена, щоб масштабних спалахів можна було уникнути.
І, нарешті, четвертий сценарій – масштабний спалах (conflagration). Цей варіант найбільш вірогідний, якщо значна частина населення планети не вакцинується – через проблеми з доступністю вакцини, медичні протипоказання, низький імунітет чи просто через особисте небажання. У такому випадку вірус продовжить стрімко поширюватись і мутувати.
Грип, застуда і … ковід?
Третій варіант експерти вважають найбільш вірогідним у довгостроковій перспективі. Зараз же, поки вакцинованих не так багато, пандемія найімовірніше розвиватиметься за останнім сценарієм.
“У масштабах планети вакцинованих поки що дуже мало, – пояснює ВВС провідний автор статті в JAMA, професор Браунівського університету Елі Адаші. – А це означає, що вірус може спокійно гуляти планетою і мутувати скільки завгодно”.
У можливість повного викорінення інфекції також не вірить професор Норвічської медичної школи при Університеті східної Англії Пол Гантер, який не брав участі в дослідженні. Він пояснює, що згадана в обох роботах натуральна віспа – це вірус, який залишає після себе стійкий – його ще називають стерилізуючий імунітет.
А імунний захист від нового коронавірусу, згідно з останніми даними, знижується приблизно вдвічі вже за шість-дев’ять місяців.
Крім того, зареєстровані на цей момент вакцини з різним ступенем ефективності запобігають важкому перебігу Covid-19, але не обов’язково захищають від зараження: відомо багато випадків, коли хворіють повністю щеплені люди.
Хвороба перебігає відносно легко чи взагалі безсимптомно, але при цьому вони цілком можуть передавати вірус, інфікуючи інших.
Саме тому колективний імунітет, на який на початку пандемії так сподівалися більшість науковців (а слідом за ними й політиків), у підсумку виявляється недосяжним.
“Якщо немає стерилізуючого захисту, вірус продовжує розповсюджуватись, ви не зможете захистити тих, у кого імунітету немає, – пояснює професор Гантер. – Вони все одно заразяться, так чи інакше, тому колективний імунітет тут неможливий”.
“Тобто викорінити вірус у нас не вийде. Загнати його у якісь географічні рамки теж малоймовірно, – продовжує Пол Гантер. – Що ж до масштабного спалаху, цей варіант не варто сприймати так, ніби у певний момент вірус неодмінно жахливо мутує й вирішить всіх нас знищити. Це, на мою думку, дуже малоймовірно – я б сказав, практично неможливо”.
“Найімовірніше вірус стане сезонним, і ми будемо періодично заражатися ним упродовж усього життя. До такого висновку дійшли вже практично всі провідні вірусологи світу”, – резюмує він.
Наввипередки з вірусом
Ще в січні журнал Nature провів опитування вчених – імунологів, вірусологів й інфекціоністів з усього світу, зібравши загалом понад сотню експертних думок.
Майже 90% опитаних дотримуються тієї ж думки, що й професор Гантер: повністю знищити коронавірус Sars-Cov-2 (eradication) не вдасться, і він продовжить періодично заражати людей по всьому світу. При цьому діти, що перехворіли в ранньому віці, отримають міцніший імунітет, ніж дорослі, а разом і частковий захист від майбутніх мутацій вірусу.
У те, що впоратись з епідемією Covid-19 вдасться хоча б в окремих регіонах (elimination), вірять менш ніж 40% опитаних експертів.
“Все, що є в нашому розпорядженні, – це вакцини та обмежувальні заходи, і кожен сам для себе вирішує, наскільки суворо їх варто дотримуватись”, – каже провідний автор статті у JAMA, професор Елі Адаші.
А оскільки імунний захист доволі швидко слабшає, найімовірніше, щеплення доведеться періодично оновлювати.
“А якщо з’являться нові варіанти, від яких наявні вакцини захищатимуть значно гірше? Тоді можуть початися своєрідні перегони озброєнь [між вірусом і розробниками вакцин], – продовжує професор Адаші. – Нові препарати наздоганятимуть постійно мутуючий вірус. І чи є у нас шанс виграти у цих перегонах, поки що незрозуміло”.
Втім, додає експерт, окрім вже описаних чотирьох варіантів, існує й п’ятий сценарій – найоптимістичніший. Він передбачає, що в найближчому майбутньому медикам вдасться розробити ефективний противірусний препарат чи знайти інший варіант лікування Covid-19.
Такі напрацювання є, зазначає професор Адаші. Уряд США вже підписав контракт на закупівлю двох перспективних противірусних препаратів. Зараз обидва проходять останній етап клінічних випробувань і ще не отримали усталеної назви (в документах вони позначені, як AZD7442 і MK4482), але в теорії можуть значно вплинути на перебіг пандемії.
Звичайно ж, обом препаратам ще потрібно довести свою ефективність й отримати схвалення влади. Однак професор Адаші каже, що покладає основні надії саме на розробку ліків від Covid-19.
“У досяжній перспективі з цієї ситуації нас може вивести лише антивірусний препарат”, – переконаний він.
Виконавчий директор ВООЗ з надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров’я Майк Раян каже, що і сам хотів би знати, коли закінчиться пандемія. Але лікар завжди повинен говорити пацієнтам правду, а правда полягає в тому, що відповіді на це запитання поки не знає ніхто.
“Що я знаю точно – це те, що вона закінчиться швидше, якщо кожен з нас щось для цього робитиме, – переконаний він. – Якщо ми дамо вакцинам більше шансів для застосування в усьому світі. Якщо ми думатимемо про те, як захиститися самим і захистити інших. Якщо наші лікарні зможуть краще допомагати хворим”.
“Гадаю, якщо виконати всі ці умови, ми зможемо покласти край пандемії значно раніше. Мені б дуже хотілося сказати, що до кінця цього року, але на це я навіть не розраховую, – зізнається експерт. – Є шанс, що ми зможемо взяти хворобу під контроль наступного року – якщо нам дуже пощастить”.
Читайте також:
