Спрага в судах. Держава облаштує фонтанчики на мільйони гривень
Судам – воду! Чиновники з Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України загорілися креативною ідеєю – у будівлях суду потрібні фонтанчики для питної води.
Отож читаємо на сайті відомства про те, з чого ж почалася ця історія з фонтанчиками. Міністерство оновлює державні будівельні норми щодо проектування будівель судів. Відтак вивчає можливість внести відповідні зміни у ДБН для проектування в нових приміщеннях судів питних фонтанчиків.
Мовляв, це дозволить забезпечити необхідним доступом до питної води всі категорії відвідувачів і працівників судів: суддів, працівників апарату, підсудних, свідків та інших учасників процесу.
Навіть сам заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе вважав за необхідне публічно прокоментувати цей грандіозний проект:
“Банальне, але дуже важливе питання – забезпечення приміщень судів питною водою. Сьогодні у чинних будівельних нормах щодо цього немає жодних вимог. Звичайно, що службові кабінети суддів та працівників апарату облаштовуються кулерами з водою або забезпечуються водою у пляшках. Проте підсудні не завжди мають доступ до питної води. Для них нормами передбачено лише наявність санвузла у конвойному приміщенні. Ці норми потрібно переглядати та змінювати. Адже мова йде про одну з базових природних потреб людини, яку має забезпечити право на вільний доступ до питної води”.
Парцхаладзе каже, що фонтанчики є у багатьох країнах світу, зокрема, в Сполучених Штатах Америки. Дійсно. Беремо приклад з Америки. Але чи фонтанчики є сьогодні найголовнішою справою держави? Чимало будівель судів в аварійному стані, сотні приміщень потребують ремонту, до багатьох “храмів правосуддя” у містах зайти соромно. Тут не про фонтанчики треба думати, а боятися, щоб, не дай Боже, плитка не впала на голову, щоб ногу не зламати на східцях. В багатьох будівлях туалети – на вулиці. Але ці питання чомусь “не печуть” Державну судову адміністрацію, яка отримує величезне фінансування з держюджету, будівельне відомство.
А торкнемося дуже гострої теми доступу до правосуддя, відновлення справедливості, порушених прав громадян. Тут взагалі б’є фонтан надзвичайно гострих проблем. Є міста, де взагалі нема суддів. Ще донедавна у країні 14 судів не здійснювали правосуддя у зв’язку з відсутністю суддів або повноважень у суддів.
Пригадується, як відносно недавно судді скаржилися в соцмережах: “На дві будівлі Святошинського районного суду є лише один сканер. Залишок лише цивільних справ на початок 2019 року складає 4 тисячі справ. А ще є чимала кількість кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення. Коли та як все це відсканувати — загадка”. Облаштують фонтанчик – будуть зміни на краще?
Судді не встигають розглядати матеріали обвинувачень. Навантаження – величезні. Роками “тягнуться” судові засідання, часто навмисне й затягуються. Прості одноепізодні справи слухаються по кілька років, як, скажімо, в Ірпінському суді щодо депутата-хабарника з Гостомеля. Або ось факт: починаючи з 2015 року, в Макарівському райсуді розглядається цивільна справа за позовом прокурора району в інтересах держави до Макарівської РДА, фізичних осіб. Суть – спритники не без допомоги чиновників поцупили лісові діляники. Прокуратура просить скасувати розпорядження РДА, визнати держакти на право власності на землю недійсними. Чотири роки (!) держава не може повернути собі викрадений ліс. Як назвати цю «боротьбу» за торжество законності? Знущанням над правосуддям. Отож чи допоможуть таким судам фонтанчики “від Парцхаладзе”?
А може, пану Парцхаладзе варто було б поцікавитися діяльністю Держархбудінспекції?! “Український репортер” розповідав, що коїться у цьому відомстві. Чи вже подолано тотальну корупцію в системі ДАБІ? Півроку працює робоча група з реформування системи державного архітектурно-будівельного контролю, яку створив Мінрегіонбуд. Чи не пора проінформувати суспільство, до яких висновків дійшли експерти з робочої групи?
Натомість нам підкидають креатив – ну, не може правосуддя жити без фонтанчиків! Ціле міністерство сфокусувало увагу на злободенну проблему в державі – “забезпечити право на вільний доступ до питної води”. Подолаємо спрагу! І навіщо нам вільний доступ до правосуддя?
Цікаво, а скільки грошей з державного бюджету піде на цю затію, які (та чиї?) фірми постачатимуть обладнання, облаштовуватимуть питні зони? Певно, мільйони гривень коштуватиме проект тамування спраги.
Судам – воду!
Леонід ФРОСЕВИЧ
Фото із сайту “Радіо “Свобода”
