В Америці – жорстка партійна поляризація. Погляд з-за океану

Отже, 11 березня Палата представників Конгресу ухвалила сенатський варіант «плану Байдена», плану масованої допомоги американській економіці вартістю $1,9 трлн. Заради справи демократи не стали наполягати на деяких пунктах, що полегшують життя народу, але дратують республіканців, таких, як підвищення мінімальної погодинної оплати праці. Вони вважають за краще знижувати податки на багатих…

Того ж дня план був підписаний президентом і відразу ж позитивно вплинув на економіку: авіакомпанії American Airlines і United Airlines скасували рішення відправити у відпустку з квітня 27000 тисяч своїх співробітників. У цьому не було необхідності, бо в рамках прийнятого закону авіаційна галузь отримає $14 млрд. на підтримку працівників та додатково 1 мільярд для ключових підрядників. А також на продовження PSP, Програми підтримки заробітної плати. Натомість компанії зобов’язалися не звільняти співробітників до 30 вересня.

Допомога надійшла вчасно! Вона дозволить їм бути готовими до зростання перевезень, яке вже розпочалося. Як повідомило Управління транспортної безпеки США, 12 березня через рамки огляду в американських аеропортах пройшли 1,357 мільйона пасажирів. Це найвищий показник з 15 березня 2020 року, що означає – авіаційна галузь в США поступово починає відновлюватися після різкого спаду, пов’язаного з пандемією коронавірусу. Але не забувайте про маски, входячи до аеропорту і піднімаючись на борт літака! Вірус ще зовсім не переможений – погляньте хоча б на ситуацію в Україні…

Нас однак цікавить не стільки сам план, яким би гарним не був (а він, судячи з прогнозів, дозволить економіці зрости цього року на 4,5%, якщо не більше), а процес його прийняття. Та його неприйняття республіканцями. За нього проголосували 220 конгресменів, проти 211, що говорить про полярний розкол за партійною ознакою. Жоден республіканець не підтримав пропозицію президента і його прихильників. Заперечення полягали в тому, що пакет стимулюючих заходів занадто масштабний і вливання такої кількості грошей в економіку може призвести до її «перегріву». Противники плану пропонували урізати витрати втричі – з $1,9 трлн до $600 млрд.

Але ось який цікавий казус згадується з цього приводу: минулої весни республіканці без будь-яких заперечень голосували за «пакет Трампа», який тягнув на ще більшу суму – $2,2 трлн. Ні державний борг, ні інфляція їх тоді чомусь не хвилювали і вони раділи, всіляко підкреслюючи зв’язок цієї допомоги з ім’ям президента, ніби це він обдаровує американців з власної кишені. І відповідальні демократи, стурбовані проблемами економіки і народу, одностайно підтримали цей пакет.

Що це означає? Те, що республіканцям байдужа суть пропозицій демократів, їм неважливо, наскільки ті потрібні і важливі для Америки, вони в будь-якому випадку будуть голосувати проти. Принципово. З політичної партії, яку хвилюють інтереси країни, GOP виродилася в корпорацію на зразок «Єдиної Росії», яку хвилюють лише власні інтереси, забезпечені владою, і яка, своєю чергою, не надто відрізняється від Коза Ностра, мафії.

Щодо інфляції і «перегріву» економіки, то це пропагандистська примара: проблеми у нас зараз абсолютно протилежні – як би не дати економіці охолонути до цвинтарної температури, як би її розкочегарити! Згадайте кризу 2008 року – команда Алана Грінспена залила її сотнями мільярдів доларів. І що, призвело це до інфляції? Ні. Більш того, як не старалися багато років розігнати її хоча б до 2% (невелика інфляція корисна, вона грає роль мастила для двигуна економіки), а наблизитися до цього показника вдалося лише наприкінці другого терміну Обами.

Точно так і нині: інфляція виникає при надлишку попиту, а який же попит при депресивній економіці і величезному безробіттю? Хіба що на цінні папери – отож бо біржові котирування злетіли до небес! Так, багатим нікуди дівати гроші, їм і епідемія не перешкода, тоді як у населення грошей немає, ось і доводиться вдаватися до державної допомоги.

Так, можна зрозуміти хвилювання Китаю з приводу можливого (хоча навряд чи це можливе) падіння курсу долара – КНР є другим за величиною власником казначейських облігацій США і має доларові валютні резерви в розмірі 3,2 трлн. Тому директор з кредитування Bluestone Asset Management Чжан Ченг рекомендував захистити країну від ризиків, уникаючи активів, номінованих в доларах США. Він боїться, що друкарський верстат знецінить долар і заодно резерви Китаю. Але тут вже великого вибору у Піднебесної немає, оскільки європейці не менш ретельно заливають пожежу пандемічної кризи сотнями мільярдів євро, а інших настільки ж значущих валют у світі немає.

Судячи з перших важливих голосувань, компромісів і міжпартійного співробітництва чекати не доводиться (поки що, після початку судових процесів проти Трампа все може змінитися) і руки демократів, яким критично важливо провести кілька ключових законопроєктів, будуть скуті. Для цього є такий інструмент, як філібастер (filibuster) – спосіб парламентської меншості перешкоджати законопроєтам шляхом затягування дискусії і «утоплювання» предмету обговорення у великій кількості приватних випадків, часто несуттєвих. Розвинувся в США завдяки історичній традиції, оскільки тривалість обговорення в Сенаті, на відміну від Палати представників, не обмежена. Мабуть, демократам доведеться спочатку знайти управу на цей метод в’язати руки більшості, благо, для цього потрібна проста більшість в Сенаті.

Але не все так похмуро, не всі пропозиції Байдена зустрічають таку жорстку опозицію. Його кандидатури на найважливіші пости в адміністрації зазвичай проходять без проблем, як от Ллойд Остін, новий міністр оборони, чорношкірий бойовий генерал. Між іншим, міністр оборони і Президент США разом складають Уповноважене національне командування (National Command Authority), відповідальне за застосування стратегічної ядерної зброї. В цьому випадку діє правило двох осіб (two-man rule), згідно з яким вони обидва повинні віддати наказ застосувати ядерні сили.

Або взяти затверджену 17 березня 47-річну Кетрін Тай – вона посіла посаду керівника Торгового представництва США. Це важливий міністерський пост. Представництво займається розробкою торговельного законодавства США, складанням двосторонніх і багатосторонніх торгових угод, а також координацією зовнішньоторговельної політики. Раніше Тай була головним радником демократів з торгівлі в бюджетному комітеті Палати представників. При адміністрації Трампа вона грала ключову роль у переговорах щодо угоди США, Мексики і Канади, а за Обами займалася торгівлею з Китаєм.

Лідер сенатської більшості Чак Шумер назвав Кетрін Тай “одним з найдосвідченіших експертів з міжнародної торгівлі в країні”. Він заявив, що її висунення – контраст трагічної дискримінації американців з азіатським корінням під час пандемії. Associated Press охарактеризувало її як «прагматика, що вирішує проблеми в торговельній політиці». До неї цю важливу посаду обіймав трамповський ставленик і дружок Роберт Лайтхайзер, рідкісний пройдисвіт, між нами кажучи, який завдав чималої шкоди США.

Кетрін Тай народилася в Коннектикуті в сім’ї іммігрантів. Її батьки з материкового Китаю, та зросли на Тайвані, а потім іммігрували до Сполучених Штатів. Чим же примітно її призначення? Хоча б ефектним ствердженням її кандидатури в Сенаті. Підсумки голосування: за – 98 сенаторів; проти 0!

Але не до всіх така прихильність, і латинос проходять сенатське сито з великими труднощами. Так, 18 березня кандидатура Хав’єра Бесерра на посаду міністра охорони здоров’я і соціальних служб отримала 50 голосів за і 49 проти. Хав’єр народився в Сакраменто, в робітничій сім’ї іммігрантів з Мексики – можливо це роздратувало республіканців. Або ж те, що з 2017 року він служив на посаді генерального прокурора Каліфорнії…

І ще одне важливе призначення – в світлі відношення нової адміністрації до Путіна як до вбивці: Сенат США в четвер 18 березня тріумфально одностайним голосуванням, без заперечень, затвердив кандидатуру Вільяма Бернса, колишнього посла в Росії та колишнього заступника держсекретаря, на посаду директора ЦРУ.