У центрі Києва у 135-му відділенні Укрпошти черги – як у далекі 1990-ті роки за дефіцитом
Кияни, які прийшли до 135-го відділення Укрпошти, що на проспекті Перемоги, 12, кажуть, що вже й не пригадують, коли була подібна ситуація, хіба що у 1990-х, коли за горло брав тотальний дефіцит.
Останні два тижні тут просто здають нерви у відвідувачів. Другий тиждень – черги, черги… Сьогодні, 20 грудня, щоправда, вже працює два віконечка операторів. Донедавна було одне… Спостерігаємо, що нові працівники ще тільки розбираються у комп’ютерній базі, довго шукають необхідний лист чи посилку у великій кількості кореспонденції, тому черга все одно рухається вкрай повільно. Листами, посилками і бандеролями пошту просто завалено.
Багато мішків у вестибюлі, де стоять в черзі отримувачі. Мабуть, машина привезла нову пошту. Люди, не поміщаючись, стоять і в маленькому коридорчику за дверима поштової зали. Багато хто, відчинивши двері, одразу повертаються і йдуть геть.
-Ви не бачили, що тут творилося вчора, а позавчора взагалі відділення працювало кілька годин зранку і його зачинили, – розповідає одна із відвідувачок. – Я вже шостий день намагаюся забрати посилочку. Ось подивіться, повідомлення на телефон робот надсилає справно і лякає, що з такої-то дати зберігання буде платним, а через три дні посилку взагалі відправлять назад.
Всі ці дні працювало лише одне вікно, а в довжелезній черзі ледь не через одного – кур’єри установ і відомств із десятками листів. Відділення ще обслуговує Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України. Раніше цим займався окремий оператор. А тепер – усе в одній черзі. Людям доводиться по півдня очікувати, щоб отримати бандероль, чи посилку. Вже, мабуть, на руках будемо номери писати, – жартували у черзі. Але це сміх крізь сльози.
Я вже п’ятий раз приходжу, від понеділка, і щодня отаке робиться тут, – бікається жіночка, що не захотіла себе називати.
“Минулого понеділка, 18 грудня, тут працював один оператор і десь о 12-й сказав, що відділення зараз зачиняється, черги не займати, а завтра не працюватиме, бо він сьогодні звільняється, – згадує киянка. -Люди почали обурюватися… Ніхто ж не попередив про цей збій в роботі зв’язківців; повідомлення приходять, щоб забрати посилку, бо із завтрашнього дня зберігання буде платним, а отримати не можеш… Але співробітник зачинив віконечко і пішов розвантажувати машину з посилками. У вестибюлі відділення вже лежало чимало мішків із посилками і бандеролями”.
“Бачите, я за всіх: і за вантажника, і за оператора…”
У вестибюлі відділення залишилося декілька найстійкіших людей.
“Мені потрібно отримати листа з документами для суду, – бідкається один з чоловіків. Як я у суді докажу, що не зміг їх отримати на пошті, бо тут бардак?”
“А як мені пенсію отримати? – стоїть розгублена бабуся. – За квартиру треба заплатити, свята скоро…”
“А я не можу отримати посилочку для внучки, бо вона у них ще не розпакована, десь отам у мішках лежить, – обурюється пані Оксана. – Ще й сказала дитині про подаруночок, вона так чекає. А завтра її вже відішлють назад”.
“Молодий чоловіче, – просять чоловік із жінкою, – зрозумійте, будь ласка, нашу ситуацію, у посилці – документи…”
Пані Лариса плаче: “Ми приїхали з Куп’янська, з внучкою, завтра маємо їхати далі, за кордон. Виїжджали поспішно, внучка була у нас, а документи, медична картка, усе залишилося у неї дома. Тепер нам їх надіслали, а отримати не можемо. І як там дитину оформляти без жодного документа? Куди ж вони повернуться ті документи потім? Назад у Куп’янськ? Вони ж загубляться… Ніколи не думала, що у столиці таке може творитися…”
“Просто, люди у нас усі позвільнялися, я також сьогодні останній день працюю, – каже працівник відділення Артем. – Працювати стало просто неможливо: і фізично і морально, черги величезні, люди нервують, скандалять. Просто падаєш з ніг. Наше відділення лише на половину було укомплектованим, ніхто не хоче йти сюди працювати. Хоч зарплата 12 тисяч, але тільки на папері, ми таких грошей ніколи не бачили. Коли у нас з’явилася новий менеджер, думали, що справи підуть на краще, а вона одразу пішла на лікарняний. І ми тут за усіх – операторів, вантажників, приймачів і відправників. Самі бачите, щойно розвантажив машину…”
Отакий «рейвах» відбувається на Проспекті Перемоги, 12. Артем каже, що вони зверталися до керівництва Укрпошти щодо критичної ситуації у відділенні, але, на жаль, безуспішно. Між тим, топменеджери Укрпошти отримують “космічні” зарплати. Але ж вони – великі начальники, навіщо їм з “олімпу” вникати, що робиться у їхніх відділеннях.
