На Київщині ракетний полк нарешті “відбився” від земельних дерибанщиків

Керівництво вітчизняного оборонного відомства інформує, що вдалося відновити законне право на постійне користування низкою земельних ділянок, які колись за лихими схемами та оборудками потрапили до приватників.

Міноборони подало скарги щодо трьох протиправно захоплених земельних ділянок на території діючої військової частини протиповітряної оборони на Київщині та військового містечка на Одещині. За результатами розгляду скарг Антирейдерською комісією проведено ретельну перевірку правомірності рішень державних реєстраторів.

А результат такий: Мін’юстом було скасовано рішення про державну реєстрацію щодо трьох земельних ділянок за приватними особами на території земель оборони як у селі Віта-Поштова Київської області, так і в селі Куяльник Одеської області.

Читаємо повідомлення Міноборони: «Таким чином, плідна співпраця між центральними органами виконавчої влади продовжуються, що дає більше позитивних результатів у відновленні права постійного користування землями оборони та невідворотності покарання осіб, які посягнули на обороноздатність держави».

Панове воєначальники, про яку «невідворотність покарання» ви стверджуєте? Чи можливо це? Хто сів до в’язниці за дерибан гектарів у Віті Поштовій? Ніхто!

Нагадаємо що сталося у Віті Поштовій.

Ще у 2005 році армійський полк, який несе бойове чергування на околиці Києва (село Віта Поштова), міг опинитися у статусі такого собі безхатька. Тобто військової частини без постійного місця дислокації. Тому що більше 10 гектарів землі, на якій базується полк, перейшло в приватні руки.

Першого квітня 2008 року Генеральна прокуратура направила подання на ім’я міністра оборони України Юрія Єханурова. Читаєш цей документ – і не віриш, що таке може статися з тими, хто охороняє рубежі нашої країни.

Цитуємо:

“28 грудня 2005 року Міністерство оборони уклало угоду з ТОВ” Будіндустрія-альянс сервіс Лтд» щодо спільного будівництва житла на землях оборони у селі Віта Поштова Київської області. Міністерство оборони, відмовляючись від привабливої земельної ділянки площею понад 10 гектарів біля Києва, погодилося на компенсацію в сумі 2,5 млн. грн.. За ці кошти за ринковими цінами в Києві можна придбати в найкращому випадку три квартири. А той факт, що на території зазначеного містечка знаходиться в/ч А-0799, яка несе бойове чергування, взагалі проігноровано. “

Згодом з’ясувалося, що господарі цих десяти гектарів мають на руках рішення Київського апеляційного господарського суду (головувала в процесі Л. Рєпіна) про те, що угоди з військовим відомством, бачте, відповідають закону. І хоча Генпрокуратура кинулася оскаржувати цей вердикт у вищій судовій інстанції, не можна не визнати очевидного – гектари прибрали до рук спритні люди за дуже смішною ціною.

Знову процитуємо фрагмент подання Генеральної прокуратури (2008 рік) на ім’я міністра оборони України Юрія Єханурова:

“Міністерство оборони разом з комерційними структурами використовує протиправні схеми вилучення земель Міноборони шляхом укладання удаваних угод щодо спільної забудови, внаслідок чого втрачає право користування навіть тими земельними ділянками, що використовуються за призначенням…”

З тих пір минуло багато часу. Але історія про земельний переділ у Віті Поштовій має продовження і у 2021 році. 

Цьогоріч Міністерство оборони повідомило про те, що ж відбувалося у Віті Поштовій з давнішніх років і по сьогодення. Ще в середині минулого століття оборонному відомству було відведено близько 30 га землі в цьому селі під будівництво військової частини.

За часів Української РСР на цій території було зведено казарменно-житловий фонд, кабельні лінії зв’язку та живлення військового містечка. Розбудовано також і військову інфраструктуру для виконання бойових завдань по охороні повітряного простору України.

Проте це не зупинило нечистих на руку посадовців, які все ж, протягом 2016 року, всупереч державним інтересам, протиправно вивели із земель оборони більше 20 гектарів.

Схема такого вилучення була реалізована органами місцевого самоврядування шляхом прийняття до комунальної власності військової землі без згоди Міністерства оборони України та Кабінету Міністрів України. І, як правило, у подальшому їх було передано зацікавленим особам. 

При цьому, сільська рада спочатку визнала факт перебування земельної ділянки у віданні Міноборони, а потім відмовляла військовій частині в оформленні раніше наданого права відповідно до вимог сучасного земельного законодавства. З часом 20 га земель оборони місцева влада своїми рішеннями передала у власність приватних осіб, а військовій частині залишила 12 га.

Через такі дії Міноборони було позбавлено юридичної можливості, на підставі діючих документів старого зразка про право користування землями, зареєструвати в Державному земельному кадастрі військову територію у повному обсязі.

Тим часом, поки тривали судові спори з повернення до оборонного відомства незаконно вилучених 20 га, сільська рада вже у 2021 році продовжила розпочате, вилучивши ще частину території військового містечка на користь третіх осіб.

Однак, відразу після реєстрації двох земельних ділянок за фізичними особами, оборонним відомством у взаємодії з Держгеокадастром усунуто перешкоди в користуванні територією діючої військової частини шляхом видалення даних про приватну землю з Публічної кадастрової карти України.

Отож МО України калатало у дзвони: вилучення військової землі на території села Віта-Поштова може призвести до пошкодження або знищення кабельних ліній живлення, що завдасть збитків державі та призведе до зниження бойової готовності та обороноздатності як системи протиповітряної оборони, так і України в цілому. У зв’язку з цим, за фактами посягання на землі оборони Державним бюро розслідувань відкрито кримінальне провадження, у якому оборонне відомство, як потерпіла сторона, сприяє повному та неупередженому розслідуванню.

Запитується: коли ж нарешті винуватців буде покарано? Скільки десятиліть чекати?

Бездумна передислокація військових частин (щоб звільнити територію для дерибану), злочинне розформовування, скорочення армійських підрозділів – усе це раковою пухлиною нещадно вбивало наші Збройні Сили. Більше про це у статті На дерибані Української армії тисячі крадіїв та аферистів стали мільйонерами.

Леонід Фросевич

Фото: “Український репортер”

Like

Леонід Фросевич

Головний редактор “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *