Крейдяний період Білла Гейтса. Чи зможе мільярдер врятувати планету? Погляд із США

Пожежі в Сибіру, Африці, Каліфорнії, Канаді, Туреччині та Греції. Нещодавня шоста доповідь Міжурядової групи експертів ООН зі зміни клімату містить переконливі свідчення на користь того, що зміни клімату викликані людиною.

Рекордна спека, повені та посухи… Ймовірно, найближчим часом природні катастрофи почастішають, оскільки глобальна температура буде підвищуватися.

Тим більше важлива ініціатива Білла Гейтса. Він виділив $3 млн. щоб підняти два кілограми крейди на 19 кілометрів і розпорошити їх, щоб з’ясувати, наскільки це ефективно, як далеко розносяться частинки. Після чого можна буде розрахувати, скільки крейди потрібно розподілити в стратосфері, щоб врятувати Землю від глобального потепління.

Чому в стратосфері? Тому що нижче йдуть дощі, а вони забирають з собою пил. Так, Сахара викидає в тропосферу 1,6-1,7 гігатон пилу щорічно, часом той досягає Техасу, як от у червні 2020 року, але в підсумку увесь випадає з дощем. Тому найбільша пустеля хоча і охолоджує планету, але робить це слабо: Біллу Гейтсу потрібно набагато більше.

Втім, радянський вчений запропонував цей спосіб півстоліття тому з більш ефективною сіркою замість крейди. Факт глобального потепління через викиди СО2 розрахував ще на напівемпіричних моделях кліматолог Михайло Будико в 1960-х.

У 1971 році він виступив з цією тезою на міжнародній конференції, де було багато американських вчених – і практично всі вони йому заперечували, бо тоді в моді була думка, що йде глобальне похолодання від викидів діоксиду сірки, що з’являлися при спалюванні вугілля. Будико, однак, зміг показати, що СО2 значно сильніше SO2 (благо і виділяється його багато більше) і вже через десять років голоси, що заперечували йому, замовкли.

(З Вікіпедії. Будико Михайло Іванович (20 січня 1920 року, Гомель — 10 грудня 2001 року, Санкт-Петербург) — радянський білоруський учений, геофізик, кліматолог, доктор фізико-математичних наук.

Професор, член-кореспондент АН СРСР (з 26 червня 1964 року), академік Російської академії наук (з 11 червня 1992 року). Почесний член Географічного товариства Росії і Американського метеорологічного товариства. Лауреат Ленінської премії 1958 року за роботи по тепловому балансу земної поверхні).

За першим грубими підрахунками Михайлові Будико здавалося, що потепління може зупинити вітрове перенесення від моря вглиб континентів. Тому, вважав він, там можуть виникнути посухи. Як же це зупинити? Він запропонував робити це за допомогою літаків, що спалюють сірку в стратосфері.

.При спалюванні сірки утворюється SO2, сірчаний ангідрид. Половина його маси виходить з кисню повітря, що вдвічі зменшує витрати на транспортування матеріалу в стратосферу, яке досить дороге. Ця речовина в стратосфері забезпечує ефективний антипарниковий ефект, не даючи сонячним променям потрапляти в тропосферу і нагрівати поверхню планети.

Один кілограм сірки, спаленої в стратосфері, врівноважить парниковий ефект від кількох сот тонн вуглекислого газу! Сто тисяч тонн сірки – всі сучасні викиди антропогенного СО2. Навіть найменш оптимістичні оцінки відзначають: щорічного вкидання 5 млн. тонн  SO2 в стратосферу може бути достатньо, щоб різко обмежити глобальне потепління.

Навіщо ж пропонувати крейду? Молекула крейди набагато важча, тобто вона швидше буде осідати на поверхню планети і менш ефективно охолоджувати її. Формальна відповідь така: SO2 небезпечний для озонового шару, руйнує озон. Щоправда, ангідрид при цьому сам замінює його: спектри поглинання ультрафіолету у SO2 і О3 збігаються, тому, руйнуючи озон, сірчаний ангідрид все одно блокує ультрафіолет.

Хоча крейда охолоджує Землю менш ефективно, ніж діоксид сірки, але цілком може це зробити. Причому, всупереч запереченням опонентів, зовсім необов’язково, щоб постійно вкидати крейду в атмосферу. Як зазначав той же Михайло Будико, земний клімат сьогодні принципово нестійкий.

Відбувається це тому, що є постійні полярні крижані шапки (останні 500 мільйонів років вони були рідкістю), які відзеркалюють сонячне випромінювання. Через це охолодження планети стало давати раніше відсутній позитивний зворотний зв’язок: чим холодніше на ній буде, тим більше утворюється льоду, що відбиває сонячне випромінювання в космос. Відтак стане ще холодніше.

А якщо заледеніння добереться до критично низьких широт, до екваторіальних, то дзеркальна здатність Землі збільшиться настільки відчутно, що середньосвітова температура впаде на десятки градусів. Холодно стане всюди, після чого будь-яка наземна рослинність загине. Будико відзначав, що в останньому льодовиковому періоді, найсильнішому за дуже довгий час, планета підійшла критично близько до такого стану.

Тому якщо розпорошити в атмосфері достатню кількість крейди (або діоксиду сірки), щоб заледеніння досягло хоча б Північної Африки, подальше похолодання Землі стане самопідтримуваним і перемога над глобальним потеплінням стане вічною.

Але не цілком. Близько 600-700 мільйонів років тому на Землі вже панував кріогенiй – льодовики вкрили її всю, включаючи екватор. Земля-сніжок, так вона виглядала з космосу. Однак з часом якісь поки не зовісм зрозумілі процеси все ж спричинили танення льодовиків. Втім, з точки зору нашого виду мова буде йти про вічність, бо кріогенiй тривав як мінімум десятки мільйонів років.

Чи є реальним план Гейтса? Цілком. Затемнення земних небес це найпростіший, дешевий і ефективний спосіб боротьби з глобальним потеплінням. Вибираючи між ним і буквально будь-якою іншою альтернативою, слід рішуче віддати перевагу саме затемненню.

Так, зниження концентрації вуглекислого газу в атмосфері Землі до доіндустріальних значень,тобто з нинішніх 410 до 280 частин на мільйон, зажадає перебудови всієї енергетики та економіки. Альтернативні методи охолодження планети включають розгортання величезних дзеркал на орбіті Землі і розпорошення солі з кораблів для того, щоб збільшити відбивну здатність хмар над морем, що малоймовірно.

До речі глобальне крейдяне затемнення по Гейтсу теж призведе до зниження концентрації СО2 в атмосфері – тому що в міру охолодження океану він стане вбирати більше цього газу на одиницю об’єму води. Але зниження буде не таким різким, як при боротьбі з антропогенним СО2 в атмосфері за рахунок перебудови енергетики.

До того ж спосіб Гейтса дешевий. За розрахунками для діоксиду сірки всього 2-8 мільярдів доларів на рік вистачить, щоб зупинити глобальне потепління без зниження антропогенних викидів СО2. Це дуже небагато, тільки особистий статок того ж Гейтса $ 138 млрд., а на благодійність він вже витратив понад 50 мільярдів.

Тим часом перехід на відновлювану енергетику вимагає 4,4 трильйона доларів на рік. Причому цього не вистачить, щоб зупинити потепління: вже накопичений в атмосфері СО2 буде нагрівати її упродовж століть, навіть якщо антропогенні викиди завтра ж впадуть до нуля.

Затемнення планети  буде когтувтаи в тисячу разів менших щорічних витрат і реально може зупинити потепління, на відміну від корисного, але недостатнього переходу на відновлювану енергетику. Очевидно, що навіть одні США при бажанні легко зупинять глобальне потепління таким способом.

Нарешті, у глобального затемнення є ще плюс: воно імітує глибоко природний процес. В історії Землі вони завжди були спусковим гачком для багатьох льодовикових періодів і трапляються щоразу при сильному виверженні вулкана. Останній раз в 1991 році, коли Пинатубо на Філіппінах викинув в стратосферу 20 млн. тонн діоксиду сірки (гарячий важкий газ може піднятися істотно вище легших молекул повітря).

Як зазначає журнал Nature: «Це виверження охолодило планету на 0,5 ° C. На півтора року середня земна температура повернулася до тієї, що була до винаходу парового двигуна».

Але набагато сильніші виверження в XIX столітті дали Тамбора і Кракатау, а 16 лютого 1600 року – вулкан Вайнапутіна в Перу. Тоді викид досяг 50-100 млн. тонн SO2. В результаті навіть у північній півкулі температури впали на кілька років. У Росії, наприклад, температура впала настільки, що трапився найгірший голод в її історії. За 1601-1603 роки тільки в Москві поховали 127 тисяч померлих від нього.

Але і це не рекорд. Найсильніше виверження вулкана за час існування нашого виду дав Тоба, супервулкан в Індонезії, на Суматрі, приблизно 75 тисяч років тому. Тоді в атмосферу потрапило 6 млрд. тонн діоксиду сірки. Вчені досі сперечаються, наскільки тоді впала температура й називаються цифри від 1 до 15 градусів, істина, ймовірно, в районі 3-5 градусів.

Зате генетикам добре відомо, що чисельність людей, які залишили свої гени нам, в цей період у багато разів зменшилася. Загальна чисельність людської популяції близько 70-80 тисяч років тому впала до 1000-10000 осіб, що виключно мало. Наш вид пройшов тоді через пляшкове горлечко…

Люди на той час вже були не тільки в Африці, але і в Азії. Це означає, що жодн глобальна подія не могла б так багаторазово збити їх чисельність і крім виверження Тоба немає інших претендентів на роль такого глобального апокаліпсису.

Висновок: затемнення Землі це древній і відмінно перевірений спосіб її інтенсивного охолодження. Але ось який парадокс: ініціатива Білла Гейтса, при всій її розумності, ймовірно буде відкинута природоохоронним мейнстримом. Без чого провести цю ідею через західних політиків буде складно.

Втім, зростання рівня океанів (згадайте, як завалився висотний будинок в Майамі) і кількості погодних аномалій допоможе її просуванню. Ну а якщо злегка переборщимо з охолодженням, то розпорошимо тисячі тонн сажі над Гренландією і Антарктидою, знизивши коефіцієнт відбиття світла…

 

Юрій КІРПІЧОВ, США 

Like

Юрiй КІРПІЧОВ

Спеціальний кореспондент "Українського репортера" в США


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *