Огляд виборчих подій у США: фахова аналітика про шанси Гарріс і Трампа

Вересень видався гарячим – і на фронтах бойових дій в Україні, і в Ізраїлі, і на інших фронтах. Світ, по суті, охоплений третьою світовою війною, між демократією і тоталітаризмом.

У випадку з американцями Камала Гарріс захищає демократію, а Трамп хоче встановити диктатуру.

Поляризація суспільства і напруженість виборчої кампанії в США такі  великі й на карту поставлено стільки, що закрадається передчуття другої громадянської війни. Так, Міт Ромні, який сам був кандидатом у президенти (від республіканців!), заявив, що якщо Трамп переможе, то покине Америку. Знаєте, я теж думаю про переїзд до сина в Канаду в такому випадку…

Ситуація в штатах, що коливаються.

Я думаю, в неньцi знають, що вибори в США є непрямими, і що для перемоги в них потрібно щонайменше 270 голосів вибірників. А також, що є сині штати, в яких перемога гарантована кандидату від Демократичної партії (вони дають 226 голосів), є червоні штати, які традиційно голосують за республіканців (219 голосів), а є штати, що коливаються, вони й вирішують долю виборів. Їх сім: Пенсільванія (19 вибірників), Мічиган (15), Вісконсин (10), Північна Кароліна (16) і Джорджія (16), Арізона (11) і Невада (6).

Згідно з національними опитуваннями станом на 1 жовтня, Гарріс лідирує, але з невеликим відривом (за різними опитуваннями від 1% до 5%, в середньому 4% – показник поволi росте), тому результат виборів не визначений, тим більше, що опитування можуть помилятися в будь-якому напрямку, що ми вже не раз бачили. Ми також побачили, що опитування можуть бути сфальсифіковані, як от у випадку з як би авторитетним агентством Rasmussen Reports, яке було спіймане на пiдтасовках на користь Трампа!

Однак є фактори, які можуть допомогти Гарріс в свiнг-штатах. При цьому їй достатньо 44 їхніх голосів вибірників, тоді як Трампу потрібно 51. У разі нічиєї (Гарріс – 43, Трамп – 50, у підсумку в обох по 269), переможця, очевидно, визначить Конгрес.

Оцінимо шанси кандидатів у цих штатах

1. Пенсільванія. Напевно, тут вирішуватимуться вибори. Гарріс лідирує менш ніж на 1%, що в межах статистичної похибки. Однак кандидатів від третіх партій (Кеннеді, Стайн, Вест, Зелені, лібертаріанці), які могли б відібрати у неї голоси, не буде в бюлетені. Крім того, губернатор-демократ Джош Шапіро дуже популярний у штаті, а Боб Кейсі, кандидат від демократів у Сенат, лідирує з відривом у 5% від трампіста Девіда Маккорміка. Оскільки переважна більшість виборців голосує за всіх кандидатів від однієї партії, це допоможе Гарріс.

2. Мічиган. У Гарріс +2%, що нічого не гарантує. У штаті проживає багато мусульман, деякі з яких відмовляться голосувати за Гарріс через її підтримку Ізраїлю. Але навряд чи для них прийнятно підтримувати ісламофоба Трампа. У Мічигані також проходять вибори до Сенату, на яких демократка Елісса Слоткін лідирує з великим відривом від республіканця Майка Роджерса. Тобто, щоб Гарріс програла, виборці мають голосувати за Слоткін, за Трампа, за кандидата від третьої партії або взагалі не голосувати за президента. Що малоймовірно.

3. Вісконсин. У Гарріс +2%. Однак у 2020 році опитування у Вісконсині помилилися на 7%, пророкуючи потужну перемогу Байдену, тоді як він переміг з невеликим відривом. Але й там кандидат у Сенат від Демократичної партії Теммі Болдвін випереджає республіканця Еріка Ховде в різних опитуваннях від 3 до 8%. Чим може допомогти Гарріс.

4. Північна Кароліна. Перевага Трампа становить частки відсотка і тане на очах, хоча демократи тут не перемагали з 2008 року. А скандал із заперечувачем Голокосту, кандидатом у губернатори, трампістом Марком Робінсоном, любителем порно, який оголосив себе темношкірим нацистом, може сильно нашкодити Трампу.

5. Джорджия. Лише у 2020 році, вперше з 90-х років, штат проголосував за демократа (Байдена). Там Гарріс все ще програє: -1%. Але Трамп, який не в змозі контролювати свої імпульси, продовжує нападати на губернатора-республіканця Браяна Кемпа за те, що він не підтримав його брехню про вкрадені вибори. Крім того, зелених і Стайн в бюлетені не буде.

6. Арізона. І цей штат у 2020 році вперше з 90-х проголосував за демократа. Гарріс відстає на 2%. Але і тут кандидат у Сенат від Демократичної партії Рубен Гальєго випереджає трампістку Керрі Лейк на 10-14%. Важливо й те, що питання легалізації абортів також буде винесено на голосування. Це актуальне питання і може значно підвищити явку демократично налаштованих виборців, хоча в стандартних опитуваннях цей пункт не фіксується. До речі, рівень освіти американських жінок вищий, ніж у чоловіків, і прихильників Камали Гарріс серед них більше! Що говорить не лише про гендерну солідарність, а й про більший інтелект…

7. Невада. Історично склалося так, що штат голосував за демократів, але у Гарріс лише +1%. Втім, і тут кандидат у Сенат демократка Джекі Розен випереджає республіканця на 8-13%. І тут на голосування виноситься питання про аборти. А зелених, Стайн і Веста в бюлетені не буде!

I  ще Небраска. Річ у тому, що на відміну практично від усіх штатів, Небраска не віддає голоси всіх своїх виборців переможцю. Йому дається два – і поголосу переможцям в кожному окрузі. А демократи впевнено лідирують у другому окрузі, від якого отримають одного виборця.

Це важливо. Якщо “синя стіна” (Пенсільванія, Мічиган і Вісконсин) не підведе, цього буде достатньо для перемоги Гарріс. Але без другого округу Небраски буде нічия, 269–269, що загрожує поверненням Трампа. Тому трампісти почали тиснути на Небраску, вимагаючи зміни законодавства штату, щоб віддати всіх виборців Трампу. Для цього потрібно 33 голоси з 49 в законодавчих зборах штату. Демократи контролюють 16, а наприкінці вересня колишній демократ, який став республіканцем, заявив, що відмовляється змінювати закон за кілька тижнів до виборів. Цього достатньо, щоб провалити план трампістів.

Моя Флорида теж може принести сюрпризи. Тут перемогти буде дуже складно, але у нас також питання абортів винесене на голосування, і кандидат у сенатори відстає від республіканця лише на 1%. Загалом головне, що у Гарріс є реальні шанси на перемогу у всіх семи ключових штатах.

Підсумки для України

Українцям потрібно сподіватися (молитися!) на перемогу Гарріс. Її команда більш віддана протидії Росії та рішучішій підтримці України, ніж команда надто обережного Байдена. Однак в Україні, як не дивно, є багато прихильників Трампа. Навіть серед фронтовиків. Навіть після того, як під його впливом США перестали їй допомагати на пів року, що призвело до втрати Авдіївки та дестабілізації фронту, з чим ЗСУ досі не в змозі впоратися. Разюче!

Можливо, їх, а також українців у США (таких багато у Вісконсині) пройме заява Трампа про те, що підтримка України не в інтересах США? Або його роздратування візитом Зеленського на завод у Пенсільванії, який виробляє 155-мм снаряди для України? Або його обіцянка зняти всі санкції з Росії одразу після приходу до влади? Або груба заява Дж.Д. Венса, його кандидата у віце-президенти: мовляв, Україна має віддати те, що виграла Росія, і мовчати? Або ультиматум і хамський лист спікера Палати представників Джонсона до Зеленського з вимогою відкликати посла України в США? Нарешті, відмова Трампа зустрітися із Зеленським? Так, його штаб виявився досить розумним, щоб наполягти на зустрічі з українським президентом, але і там він похвалився хорошими відносинами з Путіним, цим новим Гітлером!

Невже досі не зрозуміло, що Трампу начхати на Україну і він віддасть її Путіну за першої ж нагоди? Що він давно на гачку росіян? Процитуємо його промову на мітингу 25 вересня: «України більше немає». «Якби вони уклали погану угоду, все було б набагато краще. Вони б трохи здалися, і всі б жили, і кожна будівля стояла б ціла, і кожна вежа простояла б ще дві тисячі років».

Саме на цьому наголосила Гарріс на зустрічі із Зеленським 26 вересня: «Дехто у Сполучених Штатах змушує Україну віддати свої території Росії». «Це як заяви Путіна. Він не пропонує мир, він пропонує капітуляцію. Це небезпечно і неприпустимо».

І резюме для російськомовних іммігрантів

Гадаю, всі знають, що більшість вихідців з СРСР і пострадянських країн у всіх діаспорах, чи то в США, чи в Ізраїлі, чи в Канаді – повсюдно, вражені інфантильним комплексом радянськості і тому обожнюють Трампа. Як же: сильна рука, успішний бізнесмен, прості відповіді на складні питання. Ну й расизм, звичайно ж – нелюбов багатьох «наших» до Гарріс викликана кольором її шкіри… Тому вони піддаються розпалюванню ненависті до іммігрантів (у створеній ними країні!) і розігрують антиіммігрантську карту у виборчій кампанії.

Але не завадило б пам’ятати, що і вони ризикують стати жертвами ксенофобії, тим більше, що серед них багато євреїв. Нещодавно Трамп пригрозив їм, що саме вони будуть винні в його поразці. І до його слів варто прислухатися, пам’ятати гасло його прихильників «євреї нас не замінять», натякаючи на репресії. Згадайте також написи на футболках трампістів, які захопили Капітолій 6 січня 2021 року: «Шести мільйонів замало. Табір Аушвіц».

 

Юрій КІРПІЧОВ, публіцист, письменник, США

Фото: AFP

Like

Юрiй КІРПІЧОВ

Спеціальний кореспондент "Українського репортера" в США


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *