Канада переживає наркотичний бум. Подробиці
«І дим вітчизни нам солодкий і приємний!» – 17 жовтня в Канаді набув чинності закон про легалізацію канабісу. Відтепер всім громадянам, яким виповнилося 18 років, дозволено купувати, зберігати (до 30 грамів) і вирощувати травичку (не більше чотирьох рослин, але тут Квебек і Манітоба не погодилися з федералами – жодної, і все тут). Реакція мас була вражаючою: марихуани не вистачило! Канадці розкупили її за кілька днів.
Черги були такими, що поліції довелося приборкувати тих, кому травички не дісталося. Так, проблема дефіциту легко вирішується підвезенням достатньої кількості продукту. Але проблеми логістики залишаються. До магазинів Квебека (їх всього 12, що замало для величезної провінції) можна потрапити тільки за посвідченням особи, продукт завозять броньовики інкасаторської компанії, а у робочі години в крамницях чергує охорона – картина нагадує СРСР в епічну по своїй дуростi епоху боротьби з алкоголем.
Втім, Канада не була б Канадою, якби не ввела держмонополію на продаж канабісу, і в Квебеку, наприклад, ці магазини стали SQDC (Societe Quebecois de cannabis), філією SAQ, держмережі магазинів з продажу алкоголю. Реклама травички практично заборонена і порушникам загрожують штрафи. Такі міста, як Шербрук, залишаються бастіонами моралі, хоча тут пиячать і тютюн курять не слабкіше інших. А інші обставляють кожен крок заборонами, свої перепони лагодять і лендлорди, господарі багатоквартирних будинків. Марихуана для них – морока, як маленькі діти, кішки і собаки.
Але процес пішов, як казав організатор сухого закону. Так, більшість людей не схвалюють наркотики. Хоч алкоголь продають на кожному розі у величезному асортименті і в будь-яких кількостях, як і тютюн, який є більш шкідливим за марихуану, але набагато дешевшим. Лише нещодавно стали обмежувати його куріння в громадських місцях, а канабісу навпаки, потроху дають зелене світло.
А взагалi, уявити наш світ без наркотиків неможливо. П’ють на весіллях і похоронах, на радощах i з горя, а то й просто щоб зняти стрес й забути проблеми. І так тисячі років. Тобто, наркотики життєво необхідні біологічним видам, недарма тварини і птахи люблять перестиглi плоди.
Традиція їх споживання стара як світ! У тому числі і канабісу. Поет Блок мав рацію: ми – скіфи. Геродот писав: «Взявши це конопляне насіння, скіфи лізуть під повстяну юрту і потім кидають його на розпечене каміння. Від цього піднімаються такий сильний дим і пар, що ніяка еллінська парова лазня не зрівняється з такою. Насолоджуючись нею, скіфи голосно кричать від задоволення».
А оскільки наркотики – неминучі, чи варто з ними боротися? Чи не веде ця, дуже дорога, боротьба до зростання злочинності і, як це не дивно, до поширення наркоманії? Що стосується криміналу, то досвід вже є, згадайте боротьбу з головним наркотиком в США за часів сухого закону. До чого вона привела? До появи мафії! Точно так і зараз боротьба з героїном та іншими наркотиками веде до посилення наркомафії. Причин багато, але головна є простою – боротьба з наркотрафіком веде до подорожчання товару і до зростання прибутку наркобаронів. Тому вона безнадійна, держава даремно витрачає гроші платників податків.
Більш того, вона веде до зростання числа наркозалежних. По-перше, молодих завжди притягує аура небезпечного і недозволеного. По-друге, наркодилери намагаються втягнути у свою мережу якомога більше клієнтів, такий їхній бізнес. По-третє, посаджені на голку неофіти починають мати потребу в грошах на дозу і намагаються посадити на голку своїх знайомих. Тому наркоманію можна перемогти, тільки дозволивши її і забезпечивши пацієнтів дешевим або безкоштовним наркотиком. Що і зробила, наприклад, Швейцарія, прийнявши метадонову програму, після чого кількість страждальців зменшилася вдвічі, а наркомафія втратила сенс діяльності. Те ж саме в Голландії, де після легалізації канабісу різко впало споживання важких наркотиків.
Канада виходила з цих же міркувань.
Легалізація канабісу веде до декриміналізації, бо підриваються позиції наркомафії, поліція не втрачає час на дурниці, розвантажуються суди і полегшується тягар бюджету. Більш того, він починає отримувати дохід: з тіні виводиться мільярдний бізнес і починає платити податки. З’являється можливість стежити за якістю продукту і навіть розвивати виробництво на експорт!
Ринок великий: джерела стверджують, що Канада вирощувала трави на $20 млрд. на рік, хоча сама споживала «всього» на $5 млрд. Куди йшло інше? До південного сусіди, не дивлячись на те, що федеральними законами США імпорт-експорт, тобто і перевезення марихуани через кордон, заборонені. Що вкотре свідчить про неефективність боротьби з наркотиками. Правда, днями читав я в одній монреальськiй газеті, що в Канаді виготовляють трохи більше 50 тонн канабісу в рік, а це всього лише на кілька сотень мільйонів доларів, не більше. Що ж, порахуємо.
Дозвіл купувати марихуану в медичних цілях за півтора десятиліття отримало понад 100 тисяч канадців, але відомо, що покупців набагато більше, бо напівлегальні диспенсери продавали її всім бажаючим без усіляких довідок, а їх самих було близько 25 тисяч. Наскільки більше? Вважається, що канадці дуже схильні до цього захоплення, а Нью-Йорк можна порівняти з ними в цьому плані. У ньому ж, згідно Gallup, регулярними курцями марихуани (мінімум раз на тиждень) є 300 тисяч осіб. Тоді в Канаді їх не менше мільйона. Що добре корелює зі світовими даними: кожен 23-й землянин не проти смикнути «косячок».
Далі. Акциз на травичку в Канаді встановлено милосердний: долар за грам або 10%, якщо грам коштує вище $10. У магазинах SQDC ціна помірна, всього $6 – нелегальні і напівлегальні дилери поки нікуди не поділися і з ними треба конкурувати. Для порівняння: в Нідерландах “a pre-rolled one” коштує, залежно від сорту начинки, від трьох до п’яти євро. Втім, Канада федеративна країна і в деяких провінціях ціна буде в півтора-два рази вище – традиційна мораль завжди дорого обходиться. Це дозволяє зробити грубу оцінку обсягу ринку.
Якщо взяти число постійних канадських споживачів за 200 тисяч, i в середньому вони викурюють одну закрутку в день, то отримаємо близько 70 тонн товару приблизно на $ 500-700 млн. Курців, звичайно, набагато більше, але не всі завзяті, так що в середньому все збігається. А якщо додати 200 тонн, експортованих до США (чого ніяк не можуть припинити ні канадські, ні американські прикордонники), то вартість канадського канабісу складе більше $2 млрд.
Однак Канада має намір отримати від легалізації до $0,5 млрд. на рік. При акцизі в 10% обсяг продажу складе 5 млрд. Врахувавши ж фактор США, приходимо до цифри в 20 млрд., причому американських доларiв, не канадських, що істотно, враховуючи нинішній курс валют. Кому вірити? Мені здається, розрахункам уряду.
Ще один плюс легалізації в тому, що повним ходом пішов експортний бізнес! Глобальна торгівля травою – лише питання часу і Канада заявила про намір стати постачальником №1 легального канабісу в світі. Вона хоче скористатися законодавчими перепонами США, чиї федеральні закони забороняють експорт-імпорт марихуани і відрізають американських ділків від міжнародного ринку. А він на кінець 2017 року оцінювався в $7,7 млрд. З перспективою надшвидкого зростання – щорічно на 60%! – і досягне $31,4 млрд. до 2021 року.
Акції канадських виробників зростають шаленими темпами! Ще в квітні 2018 р. найбільша канадська (і світова) компанія Canopy Growth Corp. досягла ринкової капіталізації в $4,5 млрд. – зростання за рік на 226%. Капіталізація Aurora Cannabis до квітня досягла $3,7 млрд., А у третій канадськiй компанії в цьому бізнесі, у Aphria Inc. – $1,7 млрд. Для порівняння, капіталізація солідної Air Canada становила $5,4 млрд.
Канадці активно освоюють ринки в Європі, Латинській Америці, Африці та Океанії, благо, останніми роками послаблення в законодавстві щодо марихуани “взяли” Німеччина, Чилі, Перу, Італія, Польща і Чехія. Нові ринки ще не встигли налагодити власне виробництво і канадські виробники, в очікуванні високого попиту на продукт, відкривають виробництва в інших країнах і об’єднуються з місцевими компаніями для будівництва плантацій. Вони з’являться в Португалії, Данії та Австралії. Так, Aurora вже працює в Німеччині, має місцеву Pedanios для спрощення дистрибуції легальної марихуани в Європі.
Так, є і скептики, що передрікають захоплення лідерства в цій справі південними країнами, такими як Колумбія: в Боготі в пику Канаді заявили, що самі збираються стати головним експортером в Західній півкулі. І тому є підстави – там більш сприятливий клімат і продукт може виявитися дешевшим. Але це ще не факт, тому повернемося до Канади.
Суспільство хвилюється, чи все продумано, зокрема, чи розроблені заходи боротьби з водінням у стані наркотичного сп’яніння? Але тут немає великих проблем. За аналогією з алкоголем вже встановлено суворі покарання за водіння в обкуреному вигляді залежно від вмісту тетрагідроканнабінолу в крові. А щоб поліція була безжальною до порушників, її співробітникам заборонили купувати марихуану в легальних магазинах…
До речі, мій син, адвокат Федір Кiрпiчов, багато років працював в міському суді Монреаля саме у відділі транспортних колізій і порушень, він розповів чимало історій про ці події і штрафи, і треба зауважити, що найчастіше потрапляють в неприємності з виплатою (і особливо невиплатою) штрафів російськомовні жителі Канади. I ще, до речі: якщо вам доведеться потрапити в халепу в Канаді, звертайтеся до нього: Fedor Kyrpichov, 514-887-5582, kirpichov@hotmail.com, 4 Notre Dame suit 300, Montreal.
Юрій КІРПІЧОВ, США (спеціально для “Українського репортера”)
Малюнок Олега СМАЛЯ
