Двадцять п’ять років тому відійшов у вічність легендарний Назарій Яремчук (+відео)
30 червня 1995 року Україна втратила великого народного артиста, лауреата премії Шевченка – Назарія Яремчука.
Назарій мав фантастичну популярність і мільйони шанувальників. Він народився четвертою дитиною в багатодітній родині на Буковині, коли його татові було 64 роки. Разом з Володимиром Івасюком, Софією Ротару, Василем Зінкевичем стояв бiля джерел становлення самого поняття української естрадної пісні. Завдяки знайомству Назарія з Володимиром Івасюком Україна і світ почули “Червону руту”.
Серед відомих укарїнських творів, за інформацією Вікіпедії, – «Незрівняний світ краси», «Чуєш мамо», «Якщо мине любов», «Батько і мати», «Зачаруй», «А матіоли цвіт» «Червона рута», «Водограй», «Смерекова хата», «Стожари», «Гай, зелений гай», «Родина», «Я піду в далекі гори», «Пісня буде поміж нас», «Писанка», «Гей ви, козаченьки», «Я ще не все тобі сказав» та інші. Крім того Назарій знявся в музичних стрічках «Червона рута», «Виступає ансамбль „Смерічка“ під керуванням Левка Дутковського», «Стартує пісня», «Ти плюс я — весна» та «Червона рута. 10 років по тому».
Якось Назарій поділився сокровенним: «Кожний з нас повинен постійно бути в польоті — крізь долю, над суєтою. І при цьому, однак, не відриватися від землі. Пам’ятати священні речі — навіщо живеш, звідки ти родом, до чого прагнеш, що скажеш людям, з якого колодязя п’єш живу воду. Я вийшов з того віку, коли звертаєш увагу на дрібниці — автографи, популярність. Мене турбує інше: що буде з нашим пісенним садом завтра?».
Коли трагічно загинув Івасюк, Назарій був одним з перших, хто, не зважаючи на заборону влади, приїхав на похорон до Львова. Тоді це могло коштувати кар’єри, спокою, репутації.
Він співав не лише на відомих сценах, а й в Чорнобилі для ліквідаторів аварії, і в Афганістані перед нашими солдатами. Навіть тяжко хворим, (у співака виявили онкологію), Яремчук продовжував виступати. Він переживав, що багато чого ще не встиг зробити. Співак назавжди залишився в історії як видатний митець та патріот своєї Батьківщини, а його пісенний шлях продовжують троє його дітей.
Життя Яремчука обірвалося, коли він був у зеніті слави: участь у різноманітних конкурсах, виступи за кордоном, народне визнання таланту і держані титули та нагороди.
30 червня 1995-го Назарій Яремчук помер від раку. Поховали його у Чернівцях.
Останній прижиттєвий запис голосу Назарія Яремчука.
Назарій Яремчук з кінця травня 1995 року лікувався у районній лікарні Мінського району Києва. Разом з ним випадково (а то й невипадково) перебував на лікуванні радіожурналіст В’ячеслав Лашук. Саме він і записав останнє інтерв’ю з артистом, котрий мріяв про свій сольний концерт на Першій сцені країни 23-24 вересня 1995 року “Від минулого – до майбутнього”, приурочений 25-річчю творчої діяльності… Не судилося…
Подяка за збережений раритет Людмилі Пацуновій.
Останні прижиттєві фото Тані Д’Авіньйон.
Комп’ютерна графіка Володимира Окрутного.
