Легендарній “Червоній руті” – 50 років. Ця пісня стала неофіційним гімном України (+відео)
50 років тому, 13 вересня 1970 року, Чернівецька телестудія вперше транслювала пісню “Червона рута” у програмі “Камертон доброго настрою”. Її виконали Володимир Івасюк і Олена Кузнецова.
Володимир Івасюк – автор пісні, відомий український композитор-виконавець і поет. “Червону руту” він написав під час навчання у медичному університеті, вона стала його головним хітом і найбільш популярною українською піснею 70-х років.
Вперше пісня пролунала на Театральній площі міста Чернівці у прямому ефірі телепрограми “Камертон доброго настрою”. Її виконав Володимир Івасюк разом з Оленою Кузнецовою.
За тиждень “Червону руту” поставили ще раз, у програмі “Студентський меридіан”, але вже у візуальному супроводі, який зняли у Косові.
Популярною пісня стала після того, як її виконав Вижницький ансамбль “Смерічка” Левка Дутковського (солісти Василь Зінкевич і Назарій Яремчук).
Також у 1971 році “Червона рута” пролунала на першій радянській “Пісні року” і стала однією із двадцяти найкращих пісень на думку слухачів та глядачів. Тоді її виконали Назарій Яремчук, Василь Зінкевич і Володимир Івасюк.
Того ж року вийшов фільм “Червона рута”, в якому солісти ансамблю та викладач культосвітнього училища Софія Ротару зіграли головні ролі. Невдовзі пісня стала популярною у багатьох країнах Східної Європи.
За сучасними критеріями Івасюк перетворився на суперзірку. Через 9 років після того історичного моменту на Театральній площі це його й загубить.
Більше ста пісень. Десятки не записаних на плівки творів. Музичні фільми, серед яких і однойменна “Червона рута” з Василем Зінкевичем та Софією Ротару в головних ролях. Діаспора співає Івасюка. В Америці видають платівку його пісень.
Сестри Івасюка розповідають, що одного разу Володимир побував на “серйозній дружній розмові” в КДБ. Чи була вона єдина, невідомо.
“Органи” запропонували Івасюку “виправдатися” за популярність у ворожій Совєтам Америці жестом щедрості – віддати доларові гонорари за свої твори у “Фонд миру”. На що принциповий Івасюк відповів, що не фінансуватиме “терористичні організації”.
Тут треба зазначити, що саме цей Фонд свого часу фінансував військові операції СРСР по “заподіянню соціалізму” в різних куточках світу.
Промовчав Івасюк тоді тільки про те, що американського гонорару він тоді і сам не бачив жодного разу, бо його було просто неможливо отримати в обхід того ж таки КДБ.
Інсценоване самогубство Володимира Івасюка в 1979 році красномовно говорило про масштаб його особистості, зокрема про його вплив. Лагідна пропаганда всього українського в нього виходила сама собою. Він просто писав суперсучасні хіти. І тільки українською.
Він зник з дому. А його тіло знайшли аж за місяць в лісі за Львовом.
Справу про його смерть, яку тоді радянська прокуратура швидко кваліфікувала як самогубство, вже двічі поновлювали.
“Самогубство” як визначення вже скасували, але з’ясувати, що саме відбувалось в квітні й травні 1979 року між днем зникнення і датою смерті, поки що лишається загадкою. На її розкриття ми тепер чекаємо від СБУ, бо саме Служба безпеки поновила розслідування останньою.
До ювілею “Червоної рути” в Україні проведуть онлайн-марафон “Пісня буде поміж нас”, де зазвучать 43 пісні Володимира Івасюка. Кавер-версії співатимуть українські зірки у супроводі симфонічного оркестру.
4-5 грудня “Червона рута”, “Водограй”, “Мальви”, “Я піду в далекі гори”, “Тільки раз цвіте любов” зазвучать по-новому і знову. А сестри, друзі, колеги Івасюка розкажуть історії про його життя в 1970-х роках.
