Пилип Іллєнко: «Українське кіно може вийти на самоокупність, особливо якщо буде покінчено з піратством”
Голова Держкіно Пилип Іллєнко розповів «Українському репортеру», чим живе сьогоднішній український кінематограф і на які вітчизняні кінопрем’єри слід очікувати глядачам.
– Останнім часом українці спостерігають стрімкий розвиток вітчизняного кіно. Скільки кінострічок нині у виробництві?
– Трошки менше 90 кінопроектів, з них 50 – повнометражні ігрові та анімаційні фільми, решта – короткометражки та документальні кінострічки.
– Це фільми, які знімаються за підтримки Держкіно?
– Так. Знімаються й інші фільми, але їх одиниці.
– Скільки кінопрем’єр очікуємо найближчим часом?
– Починаючи з 24 серпня, відбудеться з десяток кінопрем’єр. Майже щотижня відбуватимуться прем’єрні покази українських фільмів. Першим вийде фільм «Червоний» Зази Буадзе, потім українсько-італійська комедійна кінострічка «Ізі», у жовтні – «Сторожова застава» і «Мир вашому дому», в листопаді – «Межа», в грудні – «Кіборги». Останнім часом наші кінострічки беруть участь у престижних кінофестивалях, але для нас, я думаю, важливіше виводити наші фільми в український прокат.
– Чи є серед них фільми для дітей?
– Скоріше вони для сімейного перегляду. Адже саме батьки вирішують, піти чи не піти дитині в кіно і що дивитися по телевізору. Але сьогодні для батьків проблематично знайти україномовний контент – цікаві художні та мультиплікаційні фільми.
– Скільки грошей дає держава на кіно цього року?
– Якщо порівнювати з минулим роком, то сума збільшилась удвічі. Це і дозволяє більше знімати вітчизняних фільмів, щоб заповнити той кінопростір, який раніше був зайнятий російськими фільмами і серіалами. Зміни законодавства дозволять із наступного року збільшити кількість й українських серіалів.
Однак фінансують кіно дуже непропорційно. Головні кошти спрямовуються на кіновиробництво, і тільки один відсоток іде на підтримку промоції. А для виходу фільму у прокат також потрібні серйозні вкладення.
Кінематографічний ринок в Україні дуже малий і без державної підтримки не може розвиватися. Вартість квитка в кіно низька, а вартість виробництва дорога. Приміром, у Польщі квиток до звичайного кінотеатру коштує близько 9 доларів. Ми ж не можемо підняти ціни на квитки, адже люди зовсім перестануть ходити в кіно. У нас дуже низька відвідуваність кінотеатрів. Українець ходить в кіно в середньому один раз на два роки, а в Європі – двічі на рік. Але українське кіно може в перспективі вийти на самоокупність, особливо якщо буде покінчено з піратством.
– А які перспективи має кіностудія Довженка? Що знімають?
– Кіностудія знімає як власний продакшн фільм «Щоденник Симона Петлюри» режисера Олеся Янчука, який за сумісництвом є ще і директором кіностудії. Нещодавно завершили дитячий фільм «Казка про гроші», який теж з’явиться в прокаті найближчим часом. Кіностудія потребує реформування і приватних інвестицій. Для того, щоб вона надалі розвивалась, як сучасний кіновиробничий комплекс. Адже на кіностудії Довженка, де я виріс, нічого не змінилося з часів мого дитинства. Тому сьогодні їй, на жаль, важко конкурувати з приватними компаніями. Павільйони кіностудії окуповані телебаченням, і кіно тут не так часто знімають, як хотілося б.
Марина ХОВРАХ
