Чим здивує цьогорічний Одеський кінофестиваль?
Дев’ятий Одеський кінофестиваль стартує вже наприкінці цього тижня. Глядачів очікують переможці Канн, класика від Берґмана та Муратової, а також нове українське кіно.
У міжнародному конкурсі змагатимуться 12 стрічок, серед яких призери Берлінського, Каннського та інших світових кінофестивалів. Серед учасників два фільми українського виробництва у копродукції – “Вулкан” і “Три з половиною”. Буде показ, присвячений пам’яті Кіри Муратової, прем’єри нових робіт Ґаспара Ное, Ґаса Ван Сента та найважливішого польського режисера сучасності Павела Павліковського, який отримав “Оскар” за “Іду”, – пише ВВС Україна.
А серед гостей фестивалю очікують лавровану численними нагородами японську режисерку Наомі Кавасе, яка представить ретроспективу своїх фільмів.
Покази німих фільмів у супроводі оркестру на Потьомкінських сходах стали візитівкою Одеського кінофестивалю. Цього року покажуть класичну американську комедію “Безпека в останню чергу!” 1923 року.
Головну роль у фільмі виконав Гарольд Ллойд, один з найпопулярніших американських коміків німого кіно, поряд з Чарлі Чапліном та Бастером Кітоном. Сором’язливий парубок у солом’яному капелюсі та окулярах приїздить у велике місто, аби досягти висот. Але розуміє поставлену мету якось занадто буквально і лізе по стіні на дах одного з хмарочосів.
Серед інших подарунків кіноманам – “Персона” Інґмара Берґмана до сторіччя режисера. Стрічка допоможе краще зрозуміти Девіда Лінча і нарешті розібратися, що ж сталося у “Малголланд Драйві”.
Фільм-відкриття “Жінка на війні”
Ісландський режисер Бенедікт Ерлінґссон, після фестивального успіху своєї попередньої стрічки “Про коней та людей”, продовжує досліджувати співіснування природи та людини з усіма її надбаннями.
Галла, героїня його нової картини, еко-активістка, яка отримує дозвіл всиновити дитину з України. Відповідальність батьківства штовхає її відмовитися від небезпечної боротьби проти корпорацій і важкої промисловості. Але вона зважується на останню акцію проти ненависного алюмінієвого заводу.
У “Жінці на війні” звучать українські народні пісні у виконанні жіночого тріо . І на минулому Каннському кінофестивалі фільм отримав нагороду від Асоціації акторів та композиторів.
“Донбас”
В Одесі запланована українська прем’єра нової картини Сергія Лозниці. Як і “Жінка на війні”, “Донбас” відзначений цього року у Каннах та отримав схвальні відгуки західник критиків.
Стрічка складається з низки епізодів, які пов’язані між собою випадковими героями. Німецького журналіста на блокпосту звинувачують у фашизмі. Українського військового залишають на вулиці, аби місцеві спрямували на нього свій гнів. А російські телевізійники знімають фейкові новини.
Лозниця стверджує, що є сцени, на яких неможливо не сміятися. Якщо й так, то вони лише підсилюють страх, який викликає зображення життя у самопроголошених “республіках”.
Українське кіно
Про події в Україні також розповідає “Вулкан” Романа Бондарчука, який змагатиметься за головну нагороду фестивалю. Лукас відправляється з моніторинговою групою ОБСЄ на кордон із Кримом. Проте колеги таємниче зникають, зв’язок зі світом обривається. Герой опиняється сам на сам з кризою середнього віку у прифронтовій зоні, яка діє мало не за логікою “магічного реалізму”.
“Три з половиною” Дарії Гайкалової – ще один фільм українського автора у міжнародному конкурсі. Дія відбувається в будівлі, де спочатку була школа, потім – бордель, а згодом, ідеальний дім літньої пари. Оповідається історія любові та розлуки, які тривають протягом 50 років.
Окрім того, п’ять повнометражних та більше десяти короткометражних українських фільмів змагатимуться у національному конкурсі. Йтиметься про зламані телевізор та життя, про особисті таємниці та про “що подумують люди”. Про провінційний світогляд та світ сучасного мистецтва. Про ціну перемоги та любові. І про шлях в Європу, коли одна нога “застрягла в радянському минулому”.
“Чоловік, який вбив Дон Кіхота”
Террі Ґілліам почав свій творчий шлях у колективі “Монті Пайтона”, що сміявся над усім святим для британців. Згодом він зняв культові “Бразилію” та “Страх і відразу у Лас-Веґасі”, а останніми роками радував шанувальників та їхніх дітей своїми витівками в “Iмаджинарiумі Доктора Парнаса” та “Теоремі Зеро”.
Десь між цим усім Террі задумав проект, до втілення якого він йтиме понад 25 років – “Чоловік, який вбив Дон Кіхота”. Дон Кіхота зіграв Джонатан Прайс, який вже працював з Ґілліамом над “Бразилією”, його режисера і зброєносця Санчо – Адам Драйвер, “Дарт Вейдер” з нових “Зоряних воєн”, а красуню звабницю – Ольга Куриленко.
Фільм Террі Ґілліама насичений любов’ю до персонажів Сервантеса. Проте автор без зайвих сентиментів переносить дію у сучасну реальність, з усім її цинізмом, нелегальними мігрантами, російськими олігархами, нудьгуючими дружинами багатіїв та алогічною вірою у справедливість, за яку варто боротися.
