У найми до пана. Поляки тікають до Західної Європи, а українці займають їхні робочі місця
У 38-мільйонній Польщі нині працюють близько 2 млн українців. Про це заявив маршалок (спікер) Сейму Польщі Марек Кухцінський на XI Форумі “Європа-Україна” у польському Жешуві. За його словами, лише торік українцям видали 3 млн віз.
Таку ж цифру – 2 млн українських заробітчан – наприкінці лютого називала і міністр з питань гуманітарної допомоги та біженців Беата Кемпа. Торік польські компанії попросили надати візи для 1,3 млн вихідців з країн колишнього СНД. Більшість із них – громадяни України.
Наші чиновники наводять значно менші дані. У січні посол України в Польщі Андрій Дещиця говорив про один мільйон українців.
Рушій економіки Польщі та джерело валюти
За підсумками 3-го кварталу 2017 року, 307,8 тисячі українців платили внески до польського фонду соціального страхування – тобто мали офіційне працевлаштування. Це на 78% більше, ніж роком раніше (172 тисячі). Тобто польські работодавці почали виводити нелегалів з тіні, що дає українцям на чужині певний правовий і соціальний захист.
За словами польських чиновників, кількість українських заробітчан у Польщі зростає, але темпи дещо сповільнилися, оскільки пік був у 2016-2017 роках.
За прогнозами Національного банку Польщі, до кінця 2020 року місцевий ринок праці щорічно прийматиме 200-300 тисяч трудових мігрантів з України. Щоправда, цей прогноз дуже умовний, адже залежатиме від візової політики країн ЄС і внутрішньої ситуації в Україні.
Національний банк України також визнає, що трудова міграція з України залишиться високою в наступні 2-3 роки. І саме заробітчани є одним з основних джерел надходжень валюти в країну. Зокрема, переказали додому за перше півріччя 2017-го 2,3 млрд євро.
Більш детальні цифри називає Нацбанк Польщі. У 3-му кварталі 2017 року українці переказали на батьківщину 3,2 млрд злотих, це майже 770 млн євро. Обсяг переказів у 2016 році оцінюють у 8 млрд злотих, або ж $2,22 млрд.
Польща змінила трудові правила для українців
Нагадаємо, що з 1 січня у Польщі змінилися правила працевлаштування, у тому числі для польських компаній, які наймають на роботу громадян України. Тепер польські підприємства більше не зможуть безкоштовно подавати заявки на видачу віз українцям, білорусам, росіянам, грузинам, молдованам і вірменам. З 1 січня 2018 року за це доведеться платити 30 злотих – це приблизно $7,5.
Половина цієї суми залишатиметься місцевій владі, яка вноситиме дані про працевлаштування іноземців у спеціальний реєстр.
Дозволи на роботу до трьох років видаватиме воєвода, дозволи на сезонну роботу (на період до восьми місяців упродовж календарного року) видаватиме староста. Насамперед це спричинить бюрократичну тяганину, адже у деяких воєводствах черга за дозволами на працевлаштування тягнеться по півроку.
Прикордонники і державна інспекція праці контролюватимуть законність працевлаштування іноземців, у тому числі й українців. Торік польські компанії попросили надати візи для 1,3 млн вихідців з країн колишнього СНД. Більшість із них – громадяни України. Водночас лише 300 тис. заробітчан зареєструвалися у державних установах Польщі, решта працювали у тіні.
Поляки рушили на Захід
Українські заробітчани зараз просто необхідні Польщі, яка “знекровлена” масовою трудовою міграцією власних громадян і відчуває кадровий дефіцит. У пошуках високих зарплат і кращої долі сотні тисяч молодих поляків їдуть до інших країн Західної Європи. Так, до 2004-го, коли для поляків тільки відкрився європейський ринок праці, за кордоном перебували майже 800 тисяч громадян. До 2013 року ця цифра зросла до 2,2 млн.
Поляки вже є найбільшою групою мігрантів у Великій Британії – за останніми даними, там мешкають 845 тисяч людей, народжених у Польщі. Для прикладу, до Німеччини перебралися 700 тисяч поляків, Ірландії – 110 тисяч, Норвегії – 100 тисяч.
Ростислав Цуркан