Розвал системи субсидій. Що буде далі?
Призначені субсидії вже не нараховують. Квитанції на оплату житлово-комунальних послуг у столиці надійшли без урахування субсидій. Те ж саме відбувається у регіонах.
На виправдання пролунали звичні у таких випадках звинувачення на адресу клерків місцевих служб соціального захисту, які начебто не встигли провести необхідні бюрократичні процедури. Про те, що причина криється у відсутності коштів через непомірно роздуті тарифи, влада мовчить, хоча усі знають.
І це коли на дворі літо і немає видатків на опалення. Що буде взимку – можна лише гадати, та від цих гадань уже мороз поза плечі пробігає, хоча на вулиці стоїть літня спека.
Відтак, маємо повний параліч усієї системи субсидування, що загрожує розвалом ЖКГ.
Та попри явну кризу, чиновники генерують нові ідеї. Лунають «геніальні думки» про те, що проблема, виявляється, полягає у непрозорості розрахунків між підприємствами теплокомуненерго та «Нафтогазом» шляхом взаємозаліків, але якщо перейти на розрахунки живими грошима, то все буде гаразд. Звідки візьмуться живі гроші, якщо коштів не вистачає на взаємозаліки, – чиновники мовчать. Так само вони нічого не кажуть про те, що першопричиною кризи є неадекватно високі тарифи на газ та послуги.
Борги справжні і намальовані
Проте «Нафтогаз» множить штучні борги шляхом нарахування штрафів та пені, які нав’язує споживачам як умову постачання палива. Доходить до дурниць, коли підприємство заборгувало, умовно кажучи, 1 млн гривень за газ, але разом зі штрафами і пенею ця сума розростається до 5 млн гривень і продовжує зростати далі. Цифри складаються по усій країні. Відтак, отримуємо велетенські «борги», у структурі яких реальні борги за реально спожитий газ складають лише частину, а решта – це накручені відсотки, на яких дехто хоче нажитися.
До того ж значна частина боргів комунальних підприємств виникла тому, що держава заборгувала за субсидії, за останніми оцінками, близько 35 млрд гривень.
Як штучно роздувають борги, добре показують наступні цифри та факти.
За даними «Нафтогазу», борг за газ підприємств теплокомуненерго та ТЕЦ на 13 червня сягнув майже 25,9 млрд гривень. Більше за усіх заборгувала приватна компанія «Київенерго» – понад 4,3 млрд гривень. У «Київенерго» цю суму заперечують. За словами фінансового директора ПАТ «Київенерго» Тетяни Грязнової, компанія списала штрафні санкції по відсутніх боргах у відповідності до закону № 1730 про реструктуризацію боргів підприємств теплокомуненерго, тому залишився борг на суму 3 млрд гривень, а не 4,3 млрд гривень, як заявляють у «Нафтогазі», ігноруючи той факт, що різниця у 1,3 млрд гривень – це списані штрафні санкції. Також, за словами фіндиректора «Київенерго», із решти боргу в 3 млрд гривень майже половина, а саме 1,47 млрд гривень, виникла через затримку надходжень із бюджету на покриття пільг та субсидій.
Тож із 4,3 млрд оголошених боргів майже 2,8 млрд гривень виникли з вини держави, причому 1,3 мільярда – борги держави за субсидії.
Корінь зла – тарифний грабунок
Під час формування бюджету на 2017 рік було видно, що закладених 50 млрд гривень на субсидії не вистачить, і треба додати, за деякими оцінками, ще 25–27 млрд гривень, яких у бюджеті немає.
Утім Мінфін вважає, що для забезпечення субсидій до кінця 2017-го необхідно виділити «усього» 15 мільярдів. Саме цю суму закладено у законопроекті про внесення змін до бюджету, який депутати розглянули лише у першому читанні, але ухвалювати в цілому не стали, відклавши питання на потім, попри вмовляння прем’єра Гройсмана.
Повторимо, що цілком очікуваним виявилося те, що катастрофічно не вистачає тих 50 мільярдів, передбачених бюджетом–2017, а потім зменшені до 47 мільярдів на вимогу МВФ. Причина у тому, що майже 8 із 13,5 мільйона домогосподарств знадобилися субсидії через подорожчання газу до 6879 гривень за 1 тисячу кубів, що у кілька разів перевищує собівартість вітчизняного газу, яку оцінюють у 70 доларів за 1 тисячу кубів.
Чиновники запевняли, що така висока вартість газу і тарифів дозволить «Нафтогазу» сплачувати величезні податки, яких вистачить на субсидії для населення.
Ситуацію влучно змалював колишній міністр ЖКГ Олексій Кучеренко: «Німецька ціна плюс транзит із Німеччини (тобто ціну газу зрівняли з ціною німецького газового хабу NCG – Авт.) поховала підприємства теплокомуненерго. Заборгованість ТКЕ за газ перед «Нафтогазом» сягнула 25 мільярдів гривень. Усіх загнали у субсидії, забуваючи, що аби ті субсидії були, треба, щоб хтось сплатив податки на таку ж суму».
Нинішнього провалу можна було б уникнути, якби весь газ вітчизняного видобутку, як цього вимагає закон, був спрямований до комунального сектору, а продавали його населенню та ЖКГ за реальною ціною. Наприклад, експерт Валентин Землянський стверджує, що для вітчизняного газу 80 доларів за 1 тисячу кубометрів є цілком реальною ціною, навіть з урахуванням так званої інвестиційної складової, яка використовується на розвиток газової галузі та збільшення вітчизняного видобутку.
За офіційними даними, у 2016 році в Україні було видобуто 20 млрд кубів газу, а обсяг споживання населенням та комунальним сектором складає 17 млрд кубів, тобто газу вітчизняного видобутку на ЖКГ та населення вистачає.
Метушливі рухи
Розуміючи, що нинішній колапс комуналки призведе до вибуху під час наступного опалювального сезону, який має усі шанси взагалі не розпочатися, в уряді заворушилися, заходилися підчищати “хвости”, готувати ґрунт для маніпуляцій з доходами населення, що враховуються при призначенні субсидій, а також вигадувати різного роду сумнівні прожекти на тему адресності та монетизації субсидій.
Так, у 2016 році в бюджет повернуто 16 млрд гривень невикористаних субсидій через завищені норми споживання. Очікується, що у 2017 році ця сума складе 10 мільярдів гривень, але використовувати ці кошти можна буде лише після закінчення бюрократичної процедури повернення, але ж гроші для підготовки до зими потрібні вже сьогодні.
Чиновники знову заговорили про недосконалість системи субсидування та про перехід до повноцінної адресної виплати кожному домогосподарству у грошовій формі, тобто про монетизацію субсидій. Це не просто утопія, а ще і спосіб перекладання відповідальності з держави, тобто з влади, на рядових громадян. Сьогодні за невиплату субсидій відповідає держава. Якщо виплати будуть адресними, то оплату субсидій повинні будуть виконувати самі громадяни тими коштами, які їм виділятиме держава у вигляді субсидій. А оскільки грошей немає або вони надходитимуть з величезним запізненням, то боржниками по субсидіях перед комунальниками буде вже не держава, а громадяни, на яких подаватимуть позови до суду і в яких за борги відбиратимуть майно, помешкання тощо.
До речі, чим не спосіб переділу житлового фонду?
Крім того, в уряді прогнозують, що якесь зростання доходів населення начебто дозволить знизити видатки на субсидії. Звідки це зростання візьметься, якщо економіка в цілому, виробництво та торгівля падають уже три роки поспіль, чиновники не кажуть. Говорити можна хіба що про інфляційне зростання, яке тут же з’їдається зростанням цін та тарифів. Очевидно, як і минулого разу, коли мінімалку в наказному порядку підняли до 3200, на цей раз також щось намалюють на папері, але грошей у кишенях громадян більше не стане. Чиновники обіцяють якесь підвищення пенсій, правда, незрозуміло, за рахунок яких ресурсів, саме на жовтень, коли починається опалювальний сезон, аби збити хвилю невдоволення.
За даними Мінсоцполітики, найближчим часом соціальні служби виконають перерахунок субсидій на наступний сезон. Очевидно, що багато хто субсидій позбудеться.
Тривожне очікування зими
У сухому залишку маємо наступне.
За даними Мінфіну, із передбачених на рік 47 млрд гривень на пільги та субсидії за 5 місяців року вже витрачено 35,6 млрд гривень. Тобто до кінця року залишилося менше 12 мільярдів. Водночас уже погоджені та підписані протоколи розрахунків щодо пільг та субсидій на суму 56,6 мільярда гривень, тобто до кінця року вже не вистачає 10 мільярдів гривень.
За розрахунками Асоціації «Укртеплокомуненерго», на нинішній рік на пільги та субсидії знадобиться 75–77 млрд гривень, тож обіцяних Кабміном 15 мільярдів вистачить лише до жовтня. А потім знову доведеться вносити зміни до бюджету. Але намалювати у бюджеті кошти можна, питання – де взяти гроші?!
За інформацією Асоціації «Укртеплокомуненерго», через борги та відсутність коштів більшість підприємств теплокомуненерго перейшли на чотирьох- та навіть на трьохденний робочий тиждень, хоча сьогодні вони повинні на повну готуватися до опалювального сезону.
Схоже, взимку на нас очікує щось «дуже цікаве».
Олександр КАРПЕЦЬ
Фото з відкритих джерел
