Експерт розкритикував систему розрахунків середньої зарплати
Чи є середня заробітна плата в країні середньою? І яким є насправді цей показник? Своїми думками ділиться економіст, генеральний директор Асоціації постачальників торговельних мереж, Олексій ДОРОШЕНКО.
Ми чуємо від високопосадовців переможні звіти про високі темпи росту середньої заробітної плати та заяви Прем’єр-міністра про те, що зовсім скоро середня заробітна плата в Україні вже буде вищою за 10 тисяч гривень.
І, навіть можливо, що це станеться вже за підсумками грудня 2018 року. Оскільки, імовірно, 30 січня Державна служба статистики озвучить показники середньої зарплати в країні, то хочу висловити свою точку зору.
Середня заробітна плата в нашій країні ще далека від показника в 10 тис. грн. Реальною така середня зарплата в Україні може бути не раніше 2020 року.
Чому ж так? Головна причина у тому, що у нас існує два показники середньої заробітної плати: за даними Пенсійного фонду та за даними Держстату. Все б нічого, якби вони не відрізнялися методикою підрахунків.
Судіть самі. Пенсійний фонд враховує всі підприємства, оскільки веде розрахунок майбутніх пенсій кожному працюючому. А от Держстат використовує іншу методику, визначену Державним комітетом статистики України “Про затвердження Методики оцінювання показників за результатами поточних обстежень підприємства їх питань статистики праці” (наказ №64 від 16 березня 2011 року).
Ця методика видається дещо дивною, або застарілою. втім, процитую її положення: “Генеральну сукупність поточних обстежень підприємств із питань статистики праці складають усі юридичні особи та відокремлені підрозділи з середньою кількістю найманих працівників 10 і більше осіб, що ідентифіковані в ЄДРПОУ. Тобто усі підприємства, де працює менше десяти людей, статистика не бере до уваги.
До генеральної сукупності ОПСП (поточне обстеження підприємств із питань статистики праці) не включені юридичні особи та відокремлені підрозділи з кількістю працівників до 10 осіб, що зумовлено обмеженнями щодо вартості його проведення, необхідністю скорочення навантаження на респондентів та міжнародною практикою таких обстежень. Аналіз даних СРП (статистичний реєстр підприємств) свідчить, що число підприємств цієї категорії майже втричі перевищує число підприємств із кількістю найманих працівників 10 і більше осіб. При цьому середня кількість працівників на підприємстві становить близько 3 осіб. Слід також зазначити, що існують альтернативні джерела статистичних і адміністративних даних, які можуть використовуватись для отримання інформації стосовно підприємств із кількістю найманих працівників до 10 осіб. Зокрема, це структурні обстеження підприємств, фінансова звітність, адміністративні дані Пенсійного фонду”.
Стисло це означає: у розрахунок середньої плати, яка визначається державною статистикою беруться лише підприємства з чисельністю 10 і більше осіб, а всі інші не враховуються. Навіть на 2011 рік зазначається, що середня кількість працюючих на одному підприємстві є близько 3 людей і що під такий розрахунок не підпадає 75% юридичних осіб України. Оскільки бізнес за останні роки лише дрібнішає, то можна з впевненістю говорити, що в 2018 році з розрахунку випадає 90% підприємств та організацій нашої країни.
Виникають два запитання: Перше. Чи може вважатися середньою середня заробітна плата, розрахована на даних 10% найбільших роботодавців України, якщо навіть Методика говорить про альтернативні джерела отримання інформації?
Друге: Яка справжня ситуація з зарплатами в приватному секторі, якщо різниця між показниками середньої заробітної плати Держстату та Пенсійного фонду, є значною?
Тепер перейдемо до розрахунків кожної з цих державних установ.
За січень 2013 року Пенсійний фонд вказує показник середньої заробітної плати, або доходу, із якого сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у 2 758 грн. Держстат за той же місяць дає цифру рівно 3000 грн., або на 9% більшу.
У першому місяці 2014 року Пенсійний фонд фіксує середню зарплату в 2 899 грн., у той час, як статистика приводить 3 167 грн., тобто на ті ж 9% більшу.
На початку 2015 року Пенсійний фонд визначає середній показник зарплати в 3 119 грн., а державна статистика в 3 455 грн. Розходження в підрахунках двох державних органів починає збільшуватись і на початку року становило вже майже 11%, що засвідчує розшарування доходів в різних галузях та в суспільстві загалом.
Січень 2016 року зустрічає нас уже показником у 3 894 грн. після високої інфляції минулого року, що віднайшло своє відображення й у середній зарплаті. Державна служба статистики звітує про 4 362 грн., що вже на 12% відрізняється від більш точних даних Пенсійного фонду. Зазначу, що лише наприкінці березня кожного року Фонд надає дані за грудень минулого, оскільки загальні розрахунки потребують часу.
2017 рік починається з середньої зарплати в 5 379 грн. у Пенсійному фонді, і 6 008 грн . у Держастаті. Різниця наближається до 12%.
Січень 2018 року. Пенсійний фонд – 6 930грн., Держстат – 7 711грн.. Різниця – 11%. Листопад минулого року. Пенсійний фон звітує про 8 137 грн., а статистика – про 9 161 грн. Різниця в показниках складає вже майже 13%, тобто збільшилась на 4% за останні п’ять років.
Якраз показник середньої заробітної плати, яку приводить Державна служба статистики в 9 161 грн. у листопаді, береться до уваги і є цифрою, від якою хоче відштовхнутися Кабмін для заяв про досягнення заробітної плати в Україні в 10 тис. грн.
Чи знають урядовці про те, що їх заяви ґрунтуються лише на даних 10% найбільших підприємств та організацій України, і що з їх поля зору випадає переважна кількість українців? Сумно, що Уряд встановлює рекорди в яких країна не бере участі і 90% українців спостерігають за ними лише з екранів телевізорів не вірячи в такі цифри.
