Сьогодні, 26 квітня, виповнюється 40 років від дня наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства.
У ніч на 26 квітня 1986 року, о 01:23, на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу.
Спалахнула велика пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблока. Вогонь гасили до 5-ї ранку. Проте усередині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла, пише Укрінформ.
Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та росії, а й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим (сьомим) рівнем небезпеки.
Читайте також: Місто Прип’ять впало, як солдат на полі бою (+фото)
Лише завдяки самопожертві ліквідаторів наслідків катастрофи, багато з яких заплатили за це власним життями і здоров’ям, вдалося локалізувати аварію та врятувати країну і світ від радіаційного забруднення. За різними даними, протягом лише місяця після Чорнобильської катастрофи від отриманого опромінення загинуло від 30 до 200 пожежників і працівників АЕС.
Задля запобігання розповсюдженню радіації наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом». За оцінками спеціалістів, під ним залишилося близько 95% палива, яке було в реакторі на момент аварії, а також значна кількість радіоактивних речовин, які складаються із залишків зруйнованого реактора. З міркувань безпеки 15 грудня 2000 року роботу Чорнобильської АЕС було припинено. Водночас об’єкт «Укриття», зведений у 1986 році, поступово руйнувався.
Україна звернулася до міжнародної спільноти щодо проведення конкурсу проєктів із перетворення об’єкта «Укриття» в екологічно безпечну систему. У 2004 році було проведено тендер на проєктування і спорудження нового «саркофага» – нового безпечного конфайнмента. Його будівництво розпочалося у 2012 році. 29 листопада 2016 року на об’єкт «Укриття» було насунуто Арку нового безпечного конфайнмента. 10 липня 2019 року Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» ввело в експлуатацію комплекс НБК.
Читайте також: Чорнобильська катастрофа: як це було (+фото, відео)
Однак у 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, Чорнобильська АЕС опинилася під російською окупацією. Загарбники зайняли територію ЧАЕС, розташованої біля самого кордону з Білоруссю, у перший день вторгнення, 24 лютого. Вони взяли в полон українських військових і фактично тримали в заручниках цивільний персонал станції.
Окупанти перебували в Чорнобильській зоні п’ять тижнів. Унаслідок їхніх дій станція кілька разів залишалася без електропостачання, яке необхідне для охолодження відпрацьованого палива. І в цей момент світ знову опинився на порозі екологічної катастрофи.
Після деокупації ЧАЕС були зафіксовані численні випадки руйнування і розкомплектування обладнання. Не лишилося жодного непошкодженого офісу, зламано меблі, розграбовано і розтрощено комп’ютерну та оргтехніку. Також окупанти вивели з ладу Автоматизовану систему контролю радіаційного стану, до складу якої входять 39 датчиків вимірювання потужності дози гамма-випромінювання. За даними Державного агентства з управління зоною відчуження, збитки від російської окупації, яких зазнали територія зони відчуження та розташовані на ній підприємства, перевищили 100 млн євро.
Читайте також: Михайло Горбачов про евакуацію Києва після аварії на ЧАЕС: “Ви сієте паніку, ви – панікери!” (+відео)
Крім того, 14 лютого 2025 року російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив в укриття зруйнованого 4-го енергоблоку Чорнобильської атомної станції. Остаточно ліквідувати надзвичайну ситуацію на ЧАЕС після цієї російської атаки вдалося 7 березня минулого року. За оцінкою експертів МАГАТЕ, новий безпечний конфайнмент на Чорнобильській атомній електростанції, пошкоджений під час удару безпілотника у лютому, втратив ключові функції безпеки, однак його основні конструкції та системи моніторингу не зазнали незворотних ушкоджень.
За даними, які озвучив 22 квітня 2026 року генпрокурор Руслан Кравченко, під час атак на Україну Росія неодноразово запускала безпілотники та ракети по траєкторії поблизу ЧАЕС, що підвищує ризик серйозної аварії. Кравченко зазначив, що Чорнобильська та Хмельницька АЕС з моменту повномасштабного вторгнення опинилися на траєкторії польоту російських гіперзвукових ракет «Кинжал». За його словами, було виявлено 35 «Кинжалів» на різних відстанях у радіусі близько 20 км від Чорнобильської АЕС або Хмельницької АЕС. З них 18 пролетіли в радіусі близько 20 км від обох об’єктів під час одного польоту.
За словами Кравченка, з липня 2024 року радари зафіксували щонайменше 92 російські дрони, які пролітали в радіусі п’яти кілометрів від арки Чорнобильської АЕС. Генпрокурор зазначив, що фактична кількість прольотів, скоріш за все, була значно більшою за 92, оскільки військові радари можуть по-різному відображати кількість безпілотників.
Нині під російською окупацією залишається Запорізька АЕС. Загарбники захопили її 4 березня 2022 року. У вересні станція повністю припинила виробляти електроенергію. На території ядерного об’єкта перебувають російські війська та військова техніка. Через обстріли неодноразово були пошкоджені лінії зовнішнього живлення ЗАЕС.
За даними МЗС, за попередніми оцінками, потреби з відновлення конфайнменту перевищують 500 млн євро, що потребує невідкладної мобілізації міжнародної підтримки, і Україна отримала позитивні сигнали щодо майбутніх внесків від партнерів.
