Біблійне пророцтво: у розділі 8:11 Об’явлення св. Івана Богослова описується, що третій янгол засурмив, і «велика зоря спала з неба, палаючи, як смолоскип», упавши на третину річок та водні джерела, після чого води стали гіркими, як полин, і багато людей померли».
Вперше про «Зірку Полин», яка «впаде на Київ», я почув від нашого Учителя-інструктора, тибетського монаха Церіна влітку 1970 року, коли служив у радянській армії…
Якось під час духовних практик, не посилаючись на Біблію, він сказав: «У квітні 1986 року на Київ впаде зірка Полин і твоя доля буде пов’язана з нею… Прийде час і все побачиш”,- додав він на моє здивування.
Після закінчення першого курсу юридичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка у складі студентського будівельного загону влітку 1972 року був на будівництві 4-го енергоблоку ЧАЕС. У квітні – травні 1986 року брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Прийшов час – все побачив і зрозумів, як моя доля пов’язана з «Зіркою Полинь». З часом розповім детальніше…
Напередодні 40-річниці атомної катастрофи на Чорнобильській АЕС відвідав Дніпро. Провів зустрічі з членами нашої організації і колегами-контррозвідниками.
Божевільний з ядерною кнопкою, людоїд-терорист путін 24-25 квітня задав масованих повітряних атак ракетами і шахедами, які тривали понад 20 годин. Загинуло 7 і поранено понад 47 осіб, серед них 5 дітей. Зруйновано або пошкоджено понад 20 житлових будинків. Ворог навмисно атакував житловий квартал.
Вранці 26 квітня прийшов до стели-пам’ятнику ліквідаторам Чорнобильської атомної катастрофи на бульварі Слави. Поклав квіти (на фото).
Згадав своїх побратимів, друзів, колег, з якими з перших днів брав участь у ліквідації тієї страшної аварії. Тоді мені було 35 років.
Багато з них уже відійшли у вічність. Світла і вічна їм пам’ять. Живим – здоров’я, многая літа і незламної віри в нашу Перемогу над ординською кровожерливою Московією, фюрер якої лякає світ ядерною пожежею. Зовсім дах поїхав у шизофреніка-недопалка!
Хотів поділитися своїми спогадами, пов’язаними з аварією на ЧАЕС і ліквідацією її наслідків. Їх дуже багато. І про героїв ліквідаторів, і боягузів-зрадників – колишніх партійно-радянських керівників Української РСР (Щербицький, Шевченко) і Радянського Союзу (Горбачов). Та треба їхати в краї Нестора Махна…
Згадаю один епізод. Прибув у Прип’ять наступного дня після аварії (27 квітня) з групою офіцерів міліції для забезпечення громадського порядку, евакуації мешканців міста і чергування у складі слідчо-оперативної групи для припинення мародерства…
Був вихідний день (неділя). Стояла тепла, яскрава сонячна погода і було дуже багато лелек. Через 4-5 років вони покинуть назавжди свої гнізда. Лелеки живуть там, де є люди.
Дякую всім учасникам ліквідації атомної катастрофи. Особливо першим пожежникам, які запобігли масштабнішій ядерній катастрофі і врятували Європу і життя сотень мільйонів людей.
Згадаємо їх поіменно: Володимир Правик, Віктор Кібенок, Василь Ігнатенко, Микола Титенок, Микола Ващук, Володимир Тищук… Вони стали символом самопожертви… Пожежники здійснили безпрецедентний подвиг – ціною власного життя запобігли поширення вогню на інші атомні енергоблоки.
Імена багатьох ліквідаторів внесено до Книги пам’яті учасників ліквідації аварії на ЧАЕС. Світла і вічна їм пам’ять…
За участь в ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС нагороджений медаллю «За гідне виконання військового обов’язку при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС», «Чорнобильським хрестом: Мужність. Честь. Гуманізм» та відомчими відзнаками МВС.
Пам’ятаємо. Віримо, боримось і перемагаємо ядерного московського монстра, як герої-пожежники перемогли атомний у квітні 1986 року…
Григорій Омельченко, Герой України, генерал-лейтенант СБУ
