Український бізнес стикається з масовими звільненнями молоді через дозвіл виїзду за кордон
Після впровадження дозволу на виїзд чоловіків віком від 18 до 22 років за межі країни український бізнес відзначає значний відтік молодих кадрів. Найбільше проблема зачепила готельно-ресторанну сферу (HoReCa) та мережі супермаркетів, де традиційно працює багато молодих людей із невисокими зарплатами та непростими умовами праці. Водночас найменше звільнень спостерігається у нафтогазовій роздрібній торгівлі та банківському секторі.
Про це розповідає AgroReview
За словами старшого партнера Korn Ferry Романа Бондаря, найбільше звільнень фіксується серед співробітників з зарплатами до 15 000 грн, тоді як працівники, які заробляють 35 000–55 000 грн, здебільшого залишаються. Найчастіше йдуть ті, хто не має сімейних зобов’язань. Деякі роботодавці відзначають, що частина молодих людей залишає роботу через вплив батьків. Крім того, разом із чоловіками часто звільняються і дівчата, які виїжджають за кордон у супроводі своїх партнерів.
Олена Борисова, власниця мережі ресторанів, наголошує, що дефіцит кадрів у HoReCa відчувається ще з 2022 року. В її закладах, що працюють у форматі fast casual, де основний склад команди – молоді люди, вплив нових правил виїзду особливо помітний.
У ритейлі реальні наслідки кадрового відтоку планують оцінити через місяць-два. Зараз компанії впроваджують додаткові мотиваційні програми, розглядають залучення людей віком від 55 років, впроваджують експрес-навчання та розробляють пільги для ветеранів, аби компенсувати нестачу працівників.
У Львівській ресторанній групі FAMI за кілька тижнів звільнилося 12 працівників (офіціанти, кухарі, бариста). У ресторанному холдингу !FEST, за словами PR-директора Тараса Маселка, звільнилося 22 хлопці – попри це, у компанії працює 1350 осіб, тому втрати не є критичними. У готельно-ресторанному холдингу Cartel (Буковель) директор з розвитку Валерій Поляков повідомив, що 20% співробітників-чоловіків 18-22 років залишили компанію, здебільшого через завершення сезону підробітків.
У мережі «АТБ» близько 25% чоловіків 18-22 років (переважно охоронці та вантажники) залишили роботу або попередили про звільнення. У «Сільпо» спостерігається помітне зростання звільнень, хоча їхня частка не перевищує 3% у відповідній віковій категорії.
У мережі «Сім’я ресторанів файного міста» (Львів, Тернопіль) власник Петро Заставний прогнозує, що до 20% персоналу (офіціанти, бармени, кухарі) залишать роботу протягом місяця.
“Втрата навіть одного працівника може бути критичною для закладів з оптимізованим штатом. За словами Борисової, в її закладах, що працюють у форматі fast casual, де команда складається переважно з молоді, вплив нових правил виїзду відчувається найбільше”.
Одночасно з цим кількість вакансій для неповнолітніх в Україні суттєво зросла. Роботодавці активно шукають молодь для роботи у виробництві, будівництві, логістиці та торгівлі, пропонуючи зарплати до 20 000 грн. Однак працевлаштування підлітків можливе лише за дотримання умов, визначених Кодексом законів про працю (ст. 24, 26, 48, 189, 191). Для дітей віком 15-16 років потрібна згода одного з батьків, а для 14-15-річних – дозвіл і робота лише у вільний від навчання час. Максимальна тривалість робочого часу для підлітків також обмежена: 16-18 років – 36 годин на тиждень, 15-16 років (та учні 14-15 років, які працюють на канікулах) – 24 години на тиждень.
При офіційному оформленні на роботу підлітка роботодавець зобов’язаний сплачувати податок на доходи фізичних осіб (18%), військовий збір (5%) та єдиний соціальний внесок (22%). Офіційне працевлаштування гарантує молодим співробітникам соціальний захист і дотримання трудових прав.
