Маєш борги – ­забудь про субсидію. Про новації від уряду

Всі, хто отримував субсидії в минулому сезоні й має борги перед постачальниками послуг, субсидій не отримають, якщо до 15 серпня не розрахуються або не укладуть договори з реструктуризації боргу. Таке положення прописане в урядовій постанові від 26.04.2017 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».

Отже, якщо в громадянина є прострочена понад два місяці заборгованість з оплати послуг, субсидія на наступний строк не призначається. Та якщо протягом двох місяців з дати інформування про непризначення субсидії громадянин документально підтвердить сплату заборгованості або укладе договір про її реструктуризацію, державна допомога призначається з дати закінчення дії попередньої субсидії, в іншому випадку — з місяця, в якому документально підтверджено сплату заборгованості або її реструктуризацію.

І це не єдина новація. Субсидії у 2017 році призначаються, виходячи із середньомісячного сукупного доходу осіб,  зареєстрованих у житловому приміщенні, за чотири квартали, що передують місяцю, з якого призначається субсидія.

Тобто у травні 2017 року враховуються доходи з квітня 2016 року по березень 2017-го включно. Рішення про призначення (непризначення) допомоги приймається протягом десяти днів після подання заяви та отримання необхідних відомостей.

Для орендарів житлового приміщення субсидія належить за наявності договору найму (оренди) і на наступний строк вона автоматично не перепризначається. А в разі реєстрації місця перебування особи допомога призначається з місяця звернення на строк, що не перевищує шести місяців з дати реєстрації й на наступний строк призначається лише за особистим зверненням громадянина після продовження строку реєстрації місця перебування.

Є у новій постанові хороші новини для пенсіонерів та інвалідів: для домогосподарств з однієї або двох непрацездатних осіб житлова площа, на яку призначається субсидія, зросла до 75 кв. м. Субсидіанти мають зважати на певні нюанси у разі заощадження енергоносіїв. Зекономлене слід використати під час поточного опалювального сезону. Інакше після нього невикористана сума субсидії на оплату послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, послуг з газо- та електропостачання для індивідуального опалення (в разі використання природного газу/електричної енергії для індивідуального опалення) повертається підприємством-надавачем такої послуги до бюджету в повному обсязі.

Але частина невикористаної субсидії для відшкодування витрат на оплату послуг з газо-, електропостачання для індивідуального опалення, що в еквіваленті не перевищує вартості 100 куб. метрів природного газу або вартості 150 кВт•г електричної енергії (в разі використання природного газу/електричної енергії для індивідуального опалення), за заявою одержувача перераховується на особовий рахунок одержувача субсидії в банківській установі або виплачується через пошту на підставі списків таких осіб, які подаються підприємствами-виробниками/виконавцями послуг до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.

Однак усі ці нюанси (приємні й не дуже) бліднуть перед дуже серйозною загрозою. Річ у тім, що коштів на таку кількість субсидій катастрофічно не вистачає. З початку літа під надуманим приводом у платіжках за комунальні послуги субсидії не нараховували. Щоправда, пообіцяли надати їх у наступні місяці. Мабуть, чекали змін до бюджету, які недавно схвалив Президент.

Віце-прем’єр-міністр Павло Розенко під час селекторної наради в Києві навіть поспішив заявити, що понад 14 млрд грн, які передбачені на субсидії змінами до державного бюджету, дадуть змогу не лише закрити борги попереднього року, а й вчасно підготуватися до опалювального сезону всім регіонам.

Скоріш за все віце-прем’єр помиляється в грошових розрахунках , оскільки 14 млрд грн. ніяк не перекриють борг у майже 25 млрд (такою була заборгованість на початок опалювального періоду).

Знадобиться ще як мінімум 10 млрд грн, а про них не йдеться. Та й до нового опалювального сезону залишається близько двох місяців, а це вельми короткий термін для надавачів комунальних послуг, які найбільше потерпають від бюджетних заборгованостей по субсидіях. У них бракує коштів як на якісну підготовку до опалювального сезону, так і на встановлення приладів обліку. Є такі міста, де бюджетних коштів не виділяють протягом 6 місяців. Приміром, у Луцьку не відшкодовано жодної  копійки.

Можливо, урядовці планують заощадити на зменшенні кількості субсидіантів. Уже зараз їхня кількість скоротилася на 10 відсотків, а це близько 600 тис. домогосподарств, яким державна допомога більше «не світить». В одному з інтерв’ю для ЗМІ директор департаменту державної соціальної допомоги Мінсоцполітики Віталій Музиченко причинами такого скорочення назвав зростаючі доходи громадян. Однак визнав, що на ситуацію вплинула й наявність заборгованості в субсидіантів за комунальні послуги.

Стосовно ж  скарг на те, що допомога часто надається безпідставно (приховуються справжні доходи претендентів на субсидії), то чиновник сподівається: навести лад допоможе формування реєстру отримувачів субсидій. Рішення таке є, однак до його втілення в життя ще далеко. Систему спробують поліпшити, підключивши параметри майнового стану. Тобто окрім того, що людина декларуватиме, спробують враховувати те, що перебуває в тіні. Але змусити всіх приносити купу довідок – не вихід із ситуації, а максимальна автоматизація процесу через обмін даних між відомствами – справа не з легких.

Якби врешті був створений такий реєстр субсидіантів і державна допомога призначалася об’єктивно, кількість таких отримувачів скоротилася б відсотків на 60, вважає керівник житлово-комунальних програм громадянської мережі «Опора»Тетяна Бойко. Її розрахунок ґрунтується на тому, що саме такий відсоток вітчизняної економіки перебуває в тіні.

Олександр ВИГОВСЬКИЙ


Редакція

Редакція

Редакція “Українського репортера”