Інфляція – усьому голова. Щодо проекту бюджету на 2018 рік

Кабмін подав до Верховної Ради проект бюджету на 2018 рік. Планові доходи встановлені у сумі 877 млрд грн, видатки – 948 млрд грн. У 2017 році доходи прогнозують у сумі 721,4 млрд грн, а видатки – 790,4 млрд грн.

Курс долара на 2018 рік встановлюється на рівні 29,3 грн/дол. У бюджеті-2017 – 27,2 грн/дол.

Дефіцит бюджету-2018 передбачається у розмірі 79,2 млрд грн, або 2,4% ВВП.

Головними джерелами наповнення залишаються податки на додану вартість, на доходи фізичних осіб, акцизи.

У Кабміні очікують на пожвавлення роботи прибуткових держпідприємств та в цілому розраховують на 80 млрд грн податку на прибуток. Також Нацбанк перерахує до бюджету 47 млрд грн прибутку.

Впадає у вічі занадто оптимістичний рівень інфляції в проекті бюджету-2018 – 7%. Нагадаємо, що на 2017 рік було закладено інфляцію у розмірі 8,3%, але прогнозується, що вона буде удвічі більшою.

Вкрай сумнівним видається зростання ВВП за рік на 3%. Така ж цифра передбачалася на 2017 рік, однак прогнозується, що у нинішньому році вона буде 1,5–1,8%.

Але план по доходах бюджету у 2017 році виконується, значною мірою, саме за рахунок інфляції. Очевидно, на це уряд розраховує й у 2018 році.

Експерт Олександр Охріменко називає проект «занадто оптимістичним», вказуючи, що його планують виконати за рахунок девальвації гривні майже на 8%.

Охріменко критикує нереально низький дефіцит бюджету в проекті: «Кабмін говорить про дефіцит бюджету у 2,4%, але без урахування боргів щодо ПДВ, боргів по зарплатах держпідприємств та «діри» у 150 мільярдів гривень у бюджеті Пенсійного фонду».

На думку Охріменка, є сумнівними такі джерела поповнення бюджету, як спецконфіскація майна колишніх чиновників (4 млрд грн) та приватизація (22 млрд грн).

Економіст Іван Нікітченко висловлює сумнів у нереально низькому прогнозі інфляції на 2018 рік. Він вважає, що послаблення гривні до 29,3 грн/дол. призведе до зростання на 7,7% цін на імпортні товари, моторне паливо, енергоносії тощо, а це потягне зростання цін і на товари вітчизняного виробництва.

На думку економіста Віктора Скаршевського, у 2018 році ВВП зросте незначним чином, інфляція складе 12–24%.

«Нинішній бюджет виконується за рахунок інфляційно-девальваційного процесу. На нього ж уряд розраховує й у наступному році. Девальвація гривні дозволить наповнювати дохідну частину бюджету, адже 40% надходжень прив’язана до курсу валюти – ввізні мита, імпортне ПДВ, багато інших зборів. До речі, у серпні, коли гривня укріпилася, бюджет недорахувався 10% коштів. Тому слабка гривня вигідна владі з огляду на наповнення бюджету», – зазначає Скаршевський.

Борги наші тяжкії

Важливою особливістю бюджету-2018 є те, що значну частину доходів планується отримати шляхом узяття позик: 112 млрд грн – внутрішніх, 81 млрд – зовнішніх. На виплату боргу у 2018 році планується витратити 118 млрд грн.

Граничний обсяг боргу на 31 грудня 2018 року встановлено у сумі 1,999 трлн грн, гарантованого державою боргу – 747,6 млрд грн.

Значним ризиком для державних фінансів є та обставина, що до 2020 року Україна повинна сплатити 22 млрд доларів по прямому та гарантованому зовнішнім боргам.

Однак увесь золотовалютний резерв країни на кінець серпня 2017 року ледве перевищив 18 млрд доларів.

Влада знайшла, де узяти гроші на сплату боргів: влізти у нові борги на ще кабальніших умовах. Уряд планує розмістити євробонди із величезною ставкою – близько 9% річних, а також взяти у борг на внутрішньому ринку майже 215 млрд грн під 12%, що складає близько 20% зведеного бюджету та майже чверть доходів загального фонду державної скарбниці.

Скромне фінансування «соціалки»

Збільшення соціальних видатків передбачається вельми скромним – із 117 млрд грн у 2017 році до 122 млрд грн у 2018 році.

Уряд має намір наступного року підвищити мінімальну заробітну плату на 16,3% до 3723 грн. Але прожитковий мінімум, який у грудні 2017 року піднімуть із 1600 до 1700 грн, буде заморожений на рівні 1700 грн упродовж усього 2018 року.

На фінансування Пенсійного фонду передбачено 141 млрд грн. Це на 15 млрд грн менше, ніж у 2017 році.

Найважливішими напрямками фінансування соціальних програм є адресні субсидії на оплату комунальних послуг – 55,1 млрд грн, пільги на оплату комуналки – 7 млрд грн, видатки на виплату малозабезпеченим сім’ям та іншим категоріям населення – 57,9 млрд грн, допомога на покупку палива – 2,7 млрд грн.

Для порівняння, у бюджеті на 2017 рік було закладено 51 млрд грн для надання субсидій на оплату комуналки. Реально, на думку експертів, сума складе близько 100 млрд грн.

Влада обіцяє покращити фінансовий стан деяких галузей і категорій трудящих.

Зокрема, вчителям знову піднімуть зарплати на 25%. Медицині додадуть усього 11 млрд грн (до 112,5 млрд).

Силовикам – багато грошей, але не усім

Фінансування силових органів у 2018 році планується збільшити до 165 млрд грн, аби ця сума складала задекларовані 5% ВВП, що на 22 млрд грн більше, ніж у 2017 році. У тому числі, армія отримає усього 60 млрд грн (+11 млрд), на закупку озброєнь – 16,4 млрд грн (+6,5 млрд).

МВС, включно з Нацгвардією, Держприкордонслужбою та Держслужбою з надзвичайних ситуацій, отримають у сумі 63,9 млрд грн (+10,8 млрд).

А видатки на Генпрокуратуру зростуть на 2 млрд грн – до 6,7 млрд гривень. Службі безпеки додадуть 1,5 млрд грн, збільшивши бюджет до 7,6 млрд грн. Фінансування Служби зовнішньої розвідки зросте з 960 млн до 1,5 млрд грн. Адміністрація спецзв’язку розбагатіє з 1,5 до 2,2 млрд гривень.

Фінансування Державної фіскальної служби підскочить майже удвічі – з 6,3 до 11,8 млрд гривень.

Нелояльним поталанило значно менше.

Наприклад, фінансування Національного антикорупційного бюро (НАБУ) збільшиться лише на 10% – до 857 млн грн. На 10% виросте фінансування Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка хоч і входить до структури Генпрокуратури, але діє окремо у парі з НАБУ.

Себе влада не обділила

А от у фінансуванні низки державних органів прогнозується космічне зростання.

Передусім це стосується відомої ДУСі, тобто Державного управляння справами. Фінансування цієї структури у 2018 році збільшиться на 700 млн гривень і сягне 2,4 млрд грн.

Для порівняння, фінансування Державного космічного агентства, до якого входять, зокрема, «Південмаш» та КБ «Південне», у 2018 році, навпаки, буде скорочено з 2,9 млрд до 2 млрд грн. Тобто утримання ДУСі перевищує фінансування усієї ракетно-космічної галузі, яка в умовах війни має також величезне значення для оборони країни.

Фінансування секретаріату уряду взагалі буде збільшено з 500 млн до 1,5 млрд гривень, тобто утричі.

Олександр КАРПЕЦЬ


Олександр Карпець

Олександр Карпець

Публіцист, журналіст.