Нехай грають у танковий біатлон. Росію не допустили на зимову Олімпіаду-2018

Міжнародний олімпійський комітет (МОК) на засіданні у швейцарській Лозанні відсторонив збірну Росії від виступу на зимовій Олімпіаді-2018 у південнокорейському Пхьончхані. Право участі у змаганнях матимуть лише “чисті” атлети, яких визначить спеціальна комісія на чолі з Незалежною організацією допінг-тестування (ITA).

Росіяни зможуть виступати без гімну і  прапора

Претендувати на поїздку до Південної Кореї дозволено тим російським спортсменам, які пройшли кваліфікацію на змагання, не були дискваліфіковані або відсторонені за порушення антидопінгових правил, а також пройшли спеціальне допінг-тестування. Вони зможуть виступати лише під нейтральним (олімпійським) прапором з кільцями, а не російським триколором.

Принципова умова МОК: відсутність на Олімпіаді-2018 російських національних прапорів і гімну, а також централізованої команди від країни. Офіційно колектив російських спортсменів буде значитися в офіційних документах під абревіатурою ОАР – Олімпійські атлети з Росії.

Екс-міністра спорту, а нині віце-прем’єра Росії Віталія Мутко, якого незалежне слідство МОК визнало відповідальним за махінації з допінг-пробами на сочінській Олімпіаді, довічно усунули від олімпійського руху.

Олімпійський комітет Росії дискваліфікований, а його президент Олександр Жуков позбавлений членства в МОК. Спортивним чиновникам з Росії будь-якого рівня заборонено з’являтися на Олімпійських іграх. Те саме стосується тренерів і лікарів, спортсмени яких були викриті у прийомі допінгу.

Росія також має сплатити $15 млн за витрати на проведення допінг-розслідувань.

Росія стала першою країною в світі, яку зняли з Олімпіади за допінг.

Офіційну позицію Росії щодо рішення МОК 6 грудня оголосить президент РФ Володимир Путін. Скоріше за все, Кремль проковтне гірку пігулку заради того, щоб зберегти контакти з Міжнародним олімпійським комітетом.

Історія скандалу

Нагадаємо, що допінговий скандал навколо російського зимового спорту почався з документального фільму німецького журналіста Хайо Зеппельта про заборонені препарати у російській легкій атлетиці, героями якого виступило подружжя – Юлія та Віталій Степанови. У фільмі вони розповіли про систематичний прийом мельдонію, який визнали допінгом, російськими легкоатлетами. Фільм вийшов у грудні 2014 року.

Всесвітнє антидопінгове агентство (WADA) створило незалежну комісію. Розслідування тривало майже рік, і за його результатами WADA рекомендувало Міжнародній асоціації легкоатлетичних федерацій (ІААФ) відсторонити Росію від міжнародних змагань. Членство РФ припинили. Пізніше WADA позбавило прав Російське антидопінгове агентство. Всі ці події відбулися у листопаді 2015 року.

У 2016 році наступ на Росію продовжив колишній очільник Московської антидопінгової лабораторії Григорій Родченков, який виїхав до США. У травні 2016 року в The New York Times вийшло сенсаційне інтерв’ю Родченкова, в якому він звинуватив РФ у державній підтримці допінгу і зізнався, що сам брав участь у цій програмі. Родченков розповів про заміни допінг-проб російських атлетів на “чисті”, взяті поза змаганнями.

WADA за гарячими слідами створило комісію під керівництвом професора Ричарда Макларена. Перша доповідь комісії вийшла у липні 2016, незадовго до Олімпіади в Ріо. Незважаючи на звинувачення Росії у підміні проб, російських спортсменів допустили до Ігор у Ріо, за винятком легкоатлетів і важкоатлетів.

Натомість Міжнародний паралімпійський комітет у серпні 2016 року відсторонив росіян від Паралімпіади.

У грудні 2016 року було опубліковано другу частину доповіді Макларена, де були вказані імена російських спортсменів. У результаті 6 російських лижників  відсторонили від змагань.

2017 рік минув для Росії відносно спокійно, але 1 листопада 2017 року 6 російських лижників були відсторонені довічно від Олімпіад, а їхні результати в Сочі  анульовані. Після цього МОК почав застосовувати санкції до російських бобслеїстів, скелетоністів і біатлоністів. Загалом було відсторонено більше 20 спортсменів.

Фото REUTERS

На цю тему читайте тут:

Like

Рост

Журналіст “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *