Скандал із воїнами 14-ї бригади, яких залишили в Мирнограді без фактичної підтримки, обурює військовослужбовця Олександра Карпюка (позивний “Серж Марко”). Він вважає, що слід відмовитися від порочної практики “ні кроку назад” у ситуації, коли бійці вже нічого реально не утримують, а залишаються на позиціях лише заради гарних звітів командирів.
Про це пише Фокус.
Той факт, що в сучасній війні бійці на відрізаній від логістики позиції мало що тримають фактично (крім позицій в звітах) — нікого там не хвилює. І якщо ти навіть дронами не можеш забезпечити туди логістику — то людей треба забирати звідси.
Тому що це не утримання лінії, а імітація заради красивих звітів. А потім (і про такі випадки теж зазвичай мовчать) лінія, яку “згідно відповідно” хтось тримає на паперах, в результаті виявляється неочікувано імітованою, і туди терміново треба вивалювати “пожарну” команду дронщиків та штурмовиків. І відновити “статус-кво” там становиться набагато дорожче і по засобах, і по людських життях. Це ціна за попередню імітацію.
А то якось дивно виглядають заяви керівництва про те, як вони цінують життя піхотинців, паралельно з новинами про те, як якісь піхотинці без ротацій сотні днів сиділи на позиціях. Якщо хтось зверху не розуміє, як такі випадки демотивують людей йти по мобілізації, то хочу запевнити — прям дуже.
Піхотинець — це дорого. Він повинен бути прикритим дронами, РЕБом, відповідно забезпечений, а на його позиції повинні бути відповідна ротація та звʼязок. Тоді ця позиція дійсно тримає сектор. Ну і ситуація з 14-ю бригадою, яка нарешті привернула увагу до цієї проблеми, може дійсно змінити щось в загальній ситуації.
Від себе скажу, що такі ситуації далеко не в кожній бригаді, більше скажу — здебільшого командири бережуть особовий склад, і якщо тримають позиції — то реально тримають. Все ж ми не армія рф. Тому якщо ви підете в бригаду з гарною координацією та адекватною дроновою компонентою, то в такій ситуації ви не будете. Але річ якраз в тому, щоб такі ситуації в принципі стали неприпустимими в цій війні.
