Російський снайпер поранив українського воїна. Наші генерали наказали не стріляти у відповідь
Упродовж минулої доби, 7 лютого, в районі проведення операції Об’єднаних сил було зафіксовано чотири порушення режиму припинення вогню.
Штаб ООС повідомляє: неподалік Новомихайлівки російсько-окупаційні війська обстріляли позиції українських захисників зі станкових протитанкових гранатометів та зі снайперської зброї. Один воїн отримав вогнепальне поранення.
Біля Золотого-4 противник вів вогонь з автоматичних станкових та ручних протитанкових гранатометів, а також зі стрілецької зброї. Поблизу Луганського збройні формування Російської Федерації здійснили дистанційне мінування місцевості біля наших позицій мінами ПОМ-2.
Про факт порушення режиму припинення вогню через Українську сторону СЦКК повідомлено представників ОБСЄ.
Зазначимо: вогонь у відповідь українські воїни не відкривали. Не було наказу.
Голова української делегації в Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук вважає, що на кожен постріл треба відповідати пострілом. Діяти дзеркально. Має бути відповідна жорстка реакція в усьому, інакше противник вважатиме наші дії слабкістю, каже Леонід Кравчук, наголошуючи, що це – його особиста думка.
Ми вкотре радимо військовому командуванню прочитати статтю автора “Українського репортера” науковця і журналіста Іван Забіяки, який підказує генералам реальний план ефективних дій у протистоянні з путінською бандою:
“Проти нас воюють тому, що ми дозволяємо, ми даємо привід своєю толерантністю, тому, що користуємося «я нічого не знаю», а не справжнім – «перший ворога стрічаю». І стрічаю не хлібом-сіллю, а зі зброєю в руках, з тією жорстокістю і ненавистю, яку ворог проявляє по відношенню до нас. З такою жорстокістю і ненавистю, щоб страх від них передавався з покоління в покоління століттями! Щоб назавжди відбити бажання воювати з нами.
Проти нас воюють підмінами понять, смислів, маніпуляціями. Нам їх нав’язують століттями, а ми нічим не протидіємо. Діяти треба абсолютно їхніми ж методами і засобами, щоб вони були в шоці. Діяти на випередження, вдаватися до таких же маніпуляцій, підмін, використовувати їхні ж слабкості, ницості. Треба просто знущатися з них”.
Але не читають таких статей наші воєначальники, керівники держави, вважаючи себе, можливо, великими стратегами. Ось яскраво, у фотографіях розповісти українському народові про свої інспекційні відрядження на фронт – тут вони мастаки. Бачте, суспільство повинно знати, що генерали на передовій обговорюють питання “ефективної протидії збройним провокаціям”…
Де українські контрснайперські групи? Чому не стріляють у відповідь снайпери операції Об’єднаних сил? Начальство відвело ці групи з передової у тил? Сьогодні, щоб повернути снайперів на передову треба знову, певно, обладнувати вогневі позиції для снайперського вогню, проводити комплекс відповідних заходів. Але тепер робити це украй небезпечно, бо позиції під ворожим вогнем. Сумно від усього цього.
Пригадується, як одного разу невдовзі після візитів міністра оборони Андрія Тарана і головнокомандувача Руслана Хомачка на передову було поранено чотирьох наших бійців. У чому ж полягає тоді реальна суть відрядження високого начальства на бойові позиції?
Пане генерале Хомчак, де ваша ефективна відсіч у відповідь на обстріли українських позицій?
На Фейсбук-сторінці ООС читаємо повідомлення, що 22 січня генерал Хомчак знову побував у відрядженні на фронті (див. фото).
Його супроводжував тимчасово виконувач обов’язки командувача Об’єднаних сил генерал-майор Віктор Ганущак. “Під час перевірки готовності підрозділів до виконання поставлених завдань головнокомандувач відзначив, крім професійності наших військовослужбовців, згуртованість та злагодженість дій підрозділів, що демонструє високий рівень боєготовності наших військ…”
Очевидно, українське суспільство хоче бути упевненим у тому, що наші підрозділи реально “демонструють високий рівень боєготовності”. А переконається воно у цьому тоді, коли окупанти зазнаватимуть дошкульних втрат. Тільки ось коли це станеться?
Фото: ООС
