Пам’яті головного сержанта, прикордонника Дениса Зубрійчука
Денис Зубрійчук, головний сержант Донецького прикордонного загону ДПСУ. Відважний і світлий командир поліг в бою за українську землю, яку мріяв бачити вільною.
Головний сержант загинув у боях за Україну 9 січня 2023 року.
Денис родом з Коростенського району Житомирщини. Після закінчення університету, у 2017 році він став до лав прикордонників. Хлопець взяв собі позивний “Грек” і боронив Україну в складі прикордонного підрозділу на Донбасі.
24 лютого 2022 року Денис із побратимами серед перших зустріли ворога: вони стримували загарбників, які йшли на Київ з боку білорусі. Завдяки тому, що прикордонники підірвали міст на шляху ворогів, Сили оборони України отримали додатковий час, щоб захистити столицю від окупантів.
Побратими розповідають, що Денис був справжнім лідером. Він першим хапався за зброю, щоб нищити ворогів, та за лопату, щоб будувати укріплення. Боєць власним прикладом заохочував колег до самовідданого служіння Батьківщині. “Грек” мав багато друзів по всій Україні, чимало з яких займалися волонтерством та допомагали його підрозділу: діставали необхідні речі, ремонтували техніку, привозили різні смаколики. Коли Сили оборони України витіснили ворога з північних областей, воїн вирішив бути там, де продовжувалися активні бойові дії.
«Ворог сам не полишить нашу землю, маємо вигнати його з України», – казав Денис.
Він долучився до підрозділу, який їхав боронити Україну на сході. «Усі в підрозділі слухали “Грека”. Він нас учив, знав багато чого, є вільна хвилина, відпрацьовували різні тактичні прийоми», – розповів прикордонник із позивним “Грім”, який серед останніх бачив Дениса живим.
На початку 2023-го підрозділ головного сержанта Зубрійчука стояв у промзоні Соледара. Ворожі позиції були за якихось сотню метрів від наших.
Загинув Денис під час боїв за Соледар. Того ранку 9 січня путінські найманці підступно атакували, порушуючи усі закони війни. Вони обійшли розташування прикордонників у промзоні Соледара, використовуючи однострій, схожий на український, але без шевронів та знаків розрізнення.
Ба більше, рашисти використовували розпізнавальні стрічки того ж кольору, що і Сили оборони України. Першими йшли штурмовики-смертники, найімовірніше, зеки “вагнера”, по яких вели вогонь і наші, і росіяни. Смертники викривали наші вогневі точки, а після них уже працювали специ, міномети, гранатомети… Ворожий вогонь був такої щільності, що прикордонникам довелося поповзом вибиратися з розташування. Цим вогнем важко поранило і “Грека”. Прикордонники витягли його з-під вогню та змогли ще живим помістити у бронеавтомобіль “Козак”, але під час евакуації Денис помер.
«Денис був справжнім патріотом України, який любив свою Батьківщину, свою родину та життя. Був вихованим в дусі патріотизму та любові до людей. До останнього свого подиху боронив територію нашої країни, віддавши найцінніше – своє життя», – написала сестра загиблого Юлія.
Поховали прикордонника у рідному селі Мала Хайяа на Житомирщині. Назавжди 27. Вічна слава Герою!
