На Майдані Незалежності попрощалися із полеглими воїнами Сергієм Коновалом і Тарасом Петришиним(+фото)
У Києві на Майдані Незалежності попрощалися із полеглими воїнами Сергієм Коновалом та Тарасом Петришиним. Захисники України були родом із Тернополя і загинули в один день від ворожого обстрілу.
Провести в останню путь воїнів прийшли родичі, побратими та небайдужі українці.
“Ми з вами прощаємось у центрі нашої країни з двома захисниками, командирами, молодими хлопцями, які навчились любити і віддали своє життя за нас…”, – сказав священник під час прощання. «Молимось за наших воїнів, нехай Господь веде їх до Воскресіння», — звернувся він до присутніх на Майдані.
Дружина, волонтерка Ольга Данченко пригортає до грудей український прапор: “Я не знаю поки що, як я маю жити без коханого, але я мушу. Він просив мене бути сильною. Зрештою, ми всі знали, куди ми йшли, знали, що це війна, і що солодко там не буде. Ми постійно відчували, що кожен телефонний дзвінок може бути останнім і жили з цим щодня. Ми з Сергієм були “бойовою сім’єю”, ми разом з 26 квітня 2022 року. Його рідний брат Артем також був постійно поряд з ним, і зараз на передовій. Його однодумці – це група друзів, які розуміють, за що вони воюють. Я повернуся на фронт, там наша рота, мої хлопці, моя душа. Там на мене чекають. Треба продовжити справу Сергія, бо в нього були дуже великі плани…”
Нагадаємо, що воїни загинули поблизу Часового Яру на Донеччині 6 квітня, виконуючи бойове завдання. Сергій Коновал з позивним “Норд” був командиром 2 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону 67-ої окремої механізованої бригади ЗСУ. Тарас Петришин з позивним “Химера”був його заступником.
Сергій Коновал був бійцем Добровольчого Українського Корпусу “Правий Сектор” з 2014 року. Служив парамедиком на сході України. У перервах між ротаціями брав участь у благодійному велопробігу 20 штатами США на підтримку України. Коли розпочалася повномасштабна війна знову добровольцем пішов воювати. Брав участь в обороні Києва, воював на різних напрямках. Став командиром роти стрілецького батальйону 67-ої механізованої бригади Збройних сил України, якій згодом дали назву “Сталева Сотня”.
У Тернополі Сергій Коновал був одним із засновників “Дому ветерана”. Зараз там проводять лекції та тренінги, облаштували тренажерний зал для ветеранів. Також у рідному місті він організовував військово-патріотичні вишколи для молоді.
Минулого року Сергія Коновала за особисту мужність і самовідданість нагородили орденом “За мужність” ІІІ ступеня. Серед нагород “Норда” також орден “Лицарський хрест добровольця”, медаль “Доброволець АТО”, відзнака “Боєць, ветеран ДУК “Правий сектор”.
“Смерть кожного воїна — то трагедія, але смерть “Норда” – це втрата для майбутнього України”, – ділилися спогадами про Сергія Коновала побратими.
Воїн з позивним “Лего”, із Хмельницького, який на фронті від початку широкомасштабної війни, розповів: “Сергій був постійно із нами на передньому краї, на лінії вогню. Як командир, він усе робив для того, щоб зберегти особовий склад. Але це війна, від ворожих куль та снарядів неможливо себе уберегти. На жаль”.
“Україна втратила великого лицаря, – каже ще один побратим на псевдо “Багрій” із Калуша Івано-Франківської області. – Сергія я знав із 2022 року. Разом були у гарячих боях, в тому числі і в Бахмуті, билися з ворогом у Срібнянському лісі, і зараз були під Часовим Яром, у селі Іванівське. Ми утримували позиції під безперервними обстрілами. Наш командир був постійно з нами, на позиції. “Норд” був вірним, добрим, справжнім другом. Слава йому, слава нашим героям”.
Сьогодні, 9 квітня, близько 19:00 тіла військових зустрінуть у Тернополі. А завтра, 10 квітня, з ними попрощаються в Домі печалі, що на Микулинецькому цвинтарі.
Редакція Українського репортера висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблих Героїв. Вічна пам’ять.
Фото Українського репортера
