Куди подівся Олексій Резніков?

Останнім часом усе частіше українці задаються питанням, куди подівся колишній очільник Міністерства оборони України Олексій Резніков. Нагадаємо, що став він главою відомства ще 4 листопада 2021 року і був його третім очільником за президентства Володимира Зеленського.

Окрім строкової служби у повітряно-десантних військах, він ніколи не був пов’язаний з армією чи силовими структурами. До призначення в Міноборони працював міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та був членом Мінської тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі, – пише ТСН. 

Значна частина його кар’єри до роботи в Кабінеті міністрів — це адвокатська діяльність. Сам він родом зі Львова, там закінчив університет за спеціальністю “правознавство”. У Львові розпочинав юридичну кар’єру, згодом перебрався до Києва і у 2000 році заснував компанію “Правіс”, яка згодом була перейменована на “Резніков, Власенко і партнери”, а потім — на Magisters.

За адвокатської діяльності він брався за найрезонансніші справи, зокрема був одним із представників кандидата у президенти Віктора Ющенка у Верховному суді України і доводив необхідність призначення “третього туру” голосування через численні фальсифікації під час виборів. Тоді Ющенко змагався з Віктором Януковичем і переміг.

А ось вже від 2008 року Резніков подався і сам у велику політику і по 2014 рік був депутатом Київської міської ради від блоку Миколи Катеринчука, у 2014-му знову був обраний до міськради і став заступником мера Віталія Кличка і секретарем міськради.

На виборах у 2015 році у Київську міську Резніков не пройшов, натомість у 2016-2018 роках був заступником голови КМДА і займався питаннями внутрішньої політики і міжнародних відносин, а також гуманітарною сферою, зокрема, туризмом, охороною культурної спадщини, освітою і культурою.

Власне, Резніков і зустрів війну на посаді міністра оборони, яка відповідальність тоді лягла на плечі очільника відомства можна тільки уявити. Можна по-різному ставитись до Резнікова, але за понад 500 днів повномасштабної війни він справді багато зробив для обороноздатності України.

Резніков допоміг отримати мільярди доларів західної військової допомоги для підтримки оборонних зусиль України. А оскільки добре володів англійською мовою, зміг налагодити міцні стосунки з міністрами оборони та військовими чиновниками країн-членів Альянсу.

Під його керівництвом вдалося подолати табу на постачання Україні потужного військового обладнання, зокрема, ми отримали танки НАТО, реактивну артилерію на зразок HIMARS, делекобійні гаубиці та ракети, тисячі ББМ, сучасну ППО, касетні боєприпаси, він же і починав домовлятися про постачання літаків F-16.

Втім нікуди не сховати й факти того, що саме за часів Резнікова почали спливати найгучніші корупційні скандали.

Уперше “гучно” заговорили про завищення цін на закупівлях харчів для ЗСУ у 2-3 рази у січні 2023 року після розслідування “Дзеркала тижня”, тоді і випливли яйця по 17, картопля по 22, цибуля по 42 гривні за кілограм, і не тільки.

Журналісти тоді порівняли ціни у звичайних магазинах і різниця була на обличчя: де у півтора, а де у два рази суми були більшими, аніж могли б. Через ці скандали звільнили тодішнього заступника міністра оборони В’ячеслава Шаповалова та директора департаменту держзакупівель Богдана Хмельницького. Вони отримали підозри та опинилися у СІЗО.

Втім Резніков вступився за підлеглих і заявив, що його колишні заступник і керівник департаменту не причетні до скандалу, а в паперах про закупівлі, за його словами, нібито була технічна помилка щодо ціни на яйця. Резніков наполягав, що постачальник вказав ціну не за штуку, а за вагу яєць, коли переносив дані з однієї таблиці в іншу, й наголосив на тому, що багато порівнянь у таблиці журналістів були некоректними.

Втім, швидше за все, саме цей скандал став точкою неповернення для нього як для міністра. А крапку поставив вже наступний скандал: “Дзеркало тижня” випустило нове розслідування, цього разу Міноборони закидали корупцію під час закупівель зимових курток для ЗСУ.

Журналісти стверджують, що форма виявилася літньою, а також втричі здорожчала. Водночас журналіст “Української правди” Михайло Ткач з’ясував, що одним із власників турецької компанії, яка отримала 30 мільйонів доларів від Міноборони, був племінник народного депутата від фракції “Слуга Народу”.

Після цього народна депутатка Анастасія Радіна заявила, що готує звернення до Національного антикорупційного бюро України, аби за усіх причетних взялися, натомість Резніков запевняв, що ціна форми відповідала ринковим. Крім цього, були заяви, що замість зимових курток закупили нібито літні. Втім і це Резніков заперечував.

Але скандал не вщухав, тож зрештою Резніков заявив, що готовий побитися об заклад із журналістом і парламентаркою. А у разі програшу він пообіцяв, що подасть у відставку. Про це він розповів виданню “Бабель”. Втім Ткач і Радіна відмовилися укладати парі, відтоді почали ширитися чутки, що Резніков то йде у відставку, то ні.

Але врешті-решт ця історія для Резнікова все одно все закінчилася звільненням. Про його відставку особисто повідомив 3 вересня Зеленський під час свого традиційного вечірнього звернення і відразу ж назвав нового очільника міністерства.

Офіційно у відставку Резніков пішов 5 вересня.

І от минуло 4 місяці з моменту відставки. Йому пророкували посаду посла у Великій Британії, інформацію про можливе призначення поширили народні депутати Ярослав Железняк та Олексій Гончаренко, підхопила це і низка ЗМІ. Але згодом усі ці розмови заглугли, і от уже кілька місяців доля Резнікова невідома.

Він так і не отримав нову посаду, зник з публіки та перестав вести діяльність у соцмережах. Власне крайній пост у Facebook колишній міністр опублікував 5 вересня, у якому підбив підсумки своєї роботи.

І навіть через кілька місяців після відставки, ім’я ексміністра оборони постійно виринає на тлі чергових скандалів. До слова, 8 січня теперішній міністр оборони Рустем Умєров заявив, що внутрішній аудит активно проводить перевірки і лише за останні 4 місяці у відомстві виявили порушень на 10 мільярдів.

Знову вилізла й історія з яйцями по 17 гривень. Стало відоме ім’я ще однієї постачальниці “золотих” яєць. Нею виявилася Тетяна Глиняна. Днями журналістам “здали” з усіма подробицями її розкішне життя за кордоном. Про це йдеться у розслідуванні Артема Ільїна у “НВ Бізнес”.

А ще цікаво, що ця жіночка змогла пережити усіх президентів та міністрів оборони, бо поставками для ЗСУ вона займається ще з далекого 1995 року, щоправда, усі ці роки внутрішні аудити проводилися, схоже, не так ретельно.

Заграв новими корупційними барвами і скандал із тим самим заступником В’ячеславом Шаповаловим, адже як з’ясувалося, крім того, що саме він керував закупівлями зимових курток для ЗСУ, він нажився і на бронежилетах для військових.

Як з’ясувала контррозвідка СБУ, вже у 2022 році разом зі спільниками Шаповалов закупив для бійців ЗСУ партію неякісних бронежилетів майже на мільярд гривень. Замовили засоби захисту в однієї з східноєвропейських фірм. Втім, не врахував він одного — перед відправкою на фронт їх взялася перевірити спеціальна комісія. З’ясувалося, що бронежилети не просто недостатньо якісні, а буквально несуть загрозу бійцям. Тобто, не врятують і від звичайної кулі.

Нині Шаповалов у СІЗО, якщо його провину доведуть, то сяде він на 12 років, а на додачу все майно конфіскують. До слова, ще одного підозрюваного у перелічених справах шукають.

Отож корупційні скандали не вщухають, що ще виявить внутрішній аудит — питання часу. Але українці все частіше починають ставити питання, куди подівся ексміністр Резніков. Вже навіть у Google це питання б’є рекорди.

Після звільнення він дуже рідко відвідував громадські заходи чи події. Лише дав інтерв’ю CNN, а на початку листопада його прессекретарка розповсюдила фото, на якій шеф вивчає асортимент солодощів у кафе. Мовляв, “він у Києві, і все добре”.

Резніков знову “засвітився” на публіці 10 січня. Його помітили на церемонії відкриття меморіалу першому президентові України Леоніду Кравчуку, разом із ним були присутні й інші представники колишньої і нинішньої столичної еліти, наприклад олігарх Григорій Суркіс та спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук.

Та навіть після цієї появи питань менше не стало. Куди подівся Резніков і чим зараз займається — цікаво усім українцям.

Like

Редакція

Редакція “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *