Віра Андрушків – громадська діячка української діаспори у США, відома своєю активною багатолітньою допомогою Україні: “Українцям треба брати приклад з американців, людей-піонерів, які не формувалися на основі етнічної групи і, приїхавши на чужий континент, повинні були вибороти собі життя. Сьогодні їх кредо “can do attitude” – “все подолаю, все зроблю”. Власне, життя та жертовне служіння Україні Віри Андрушків є гарною ілюстрацією цього гасла.
Віра виросла справжньою українкою, батьки привчали дітей не забувати рідне і це дало свої плоди! Віра Андрушків, коли виросла, викладала в навчальних закладах англійську, була директором літніх українських курсів при Гарвардському університеті Harvard University. Зараз жінка очолює Детройтську Округу Союзу Українок Америки UNWLA – Ukrainian National Women’s League of America, Inc. ( СУА ), який активно допомагає воїнам АТО, зокрема, оплачує протезування, – повідомляє Diaspora.ua
Віра була ще зовсім маленькою, коли її родині через загрозу арешту батька довелося зібрати речі за кілька годин і вночі тікати на Захід в 1944 році. Кілька років у Німеччині, переважно в таборах, і нарешті родина емігрувала до США й оселилися в Нью-Йорку, де був великий осередок українського життя. На жаль, щойно вони звикли до нового життя, батько дівчинки раптово помер, і діти лишилися на руках у мами. Однак, згадуючи про дитинство, вона говорить не про матеріальні труднощі, а згадує найважливішу настанову своїх батьків, яка стала її життєвим кредо – “берегти мову та культуру і передати наступному поколінню”. Саме тому змалку її виховували як українку, вона була пластункою, співала у хорі “Думка”, відвідувала українські концерти та патріотичні академії.
Віра закінчила Пенсильванський університет, вийшла заміж за Богдана Андрушківа, сина українських емігрантів та народила двох дочок. Сім’я переїхала до Мічигану, де Віра викладала українську мову в Мічиганському університеті, згодом українську мову, літературу та історію – в українській середній школі у Детройті, де вела також український театральний гурток.
У 1997-1999 рр. вона була директором літніх українських курсів при Гарвардському університеті та викладала курс для ділової української мови. З проголошенням декларації про державний суверенітет у 1990 році привозила студентів – американців українського походженням – в Україну на екскурсію.
Водночас пані Віра завжди брала активну участь в житті української громади та її боротьбі за інтереси укр’аїнського народу. У 1960-х роках Віра разом з іншими українцями в США поширювала інформацію про дисидентів, арештованих через проукраїнську позицію. Вони створили спецкомітет, через який розповідали американцям про події в Україні. Коли Україна стала незалежною, пані Віра стала активно підтримувати українські виші, допомагаючи їм налагодити міжнародні обміни, отримувати гранти тощо.
У 1999 р. пані Віру запросили на посаду віце-президента фундації “Україна-США” із зовнішніх зв’язків. Вона змогла працювати з американськими та українськими містами над реформами у місцевому самоврядуванні, економічним розвитком і поліпшенням комунальних послуг. Після того Віра Андрушків очолила Союз детройтської округи Союзу Українок Америки, який допомагає українським добровольцям, надсилає продовольство й одяг як для бійців, так і для переселенців. Завдяки фінансуванню Союзу Українок Америки в УКУ відкрили Центр психологічного консультування “Простір надії”, який займається психологічною реабілітацією воїнів АТО.
Like
