Війна знову забирає кращих: у Києві попрощалися з Денисом Антіповим (+відео)
Сьогодні, 18 травня, з самого ранку плакало небо. То Україна плакала за ще одним своїм Сином. А в Києві на церковному подвір’ї храму Святого Миколая на Аскольдовій могилі люди стали навколішки, аби віддати шану Герою.
Попрощатися із захисником України, лейтенантом Збройних Сил Денисом Антіповим прийшло багато друзів, воїнів, викладачів та студентів Шевченкового університету.
Тут Денис навчався – спочатку на факультеті мови, літератури та перекладу, а потім – в аспірантурі, заодно й навчав уже сам студентів корейської мови. З університетської аудиторії він пішов на фронт.
Хлопець мав кипучий характер і, як згадували сьогодні його друзі, надзвичайно сильно любив Україну. Перед ним відкривалася дуже хороша кар’єра вченого.
Після Київського національного університету імені Шевченка Денис стажувався в Сеульському національному університеті, згодом – у Корейському університеті іноземних мов, працював викладачем на кафедрі мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії Київського національного університету.
А коли почалася Революція Гідності, Денис став її активним учасником. З 24 листопада 2013 року і аж до перемоги Майдану він був засновником численних громадських ініціатив, яскравим громадським активістом.
У 2014 році активно волонтерив, а у лютому 2015-го пішов добровольцем у батальйонно-тактичну групу 81-ї бригади ПДВ, де займався аеророзвідкою, безпілотними літальними апаратами.
Захищав країну на передових рубежах — під Донецьким аеропортом, на промзоні Авдіївки, на Світлодарській Дузі.
І весь цей час його позивним був «Бук». Денис обрав це псевдо тому, що так колись називали його дідуся, воїна УПА. «Денис був «Буком», нашим незламним, міцним карпатським «Буком», – так сказав про сина його батько, Геннадій Антіпов.
Повернувшись у травні 2016-го з війни у званні лейтенанта, Денис започаткував власну справу. Та на заваді стала московія, яка у лютому 2022-го розпочала широкомасштабний наступ. І воїн знову став у стрій захисників. Спочатку обороняв Київ, а потім були важкі бої на Харківщині. Денис служив у аеророзвідці 95-ї бригади ДШВ.
На фронті Дениса було поранено. Перебуваючи у шпиталі, встиг створити сайт про звірства рашистів в Україні.
Уранці 11 травня, коли ворог гатив по українських позиціях з танків та артилерії, з українського неба зірвалася зірка-душа. Неподалік села Довгеньке Ізюмського району Харківської області Денис загинув. А сьогодні, 18 травня, у Києві плакало небо. Під дощем на подвір’ї храму люди навколішки проводжали в останній путь Героя.
Поховають Дениса Антіпова у рідному селі Хотимир на Івано-Франківщині.
Редакція “Українського репортера” висловлює щирі співчуття родині полеглого воїна, а також усім, хто знав цю прекрасну людину. Ми, журналісти, у 2018 році мали за честь познайомитися з Денисом Антіповим і спілкуватися з ним під час вшанування в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка добровольця, Героя України Святослава Горбенка (“Скельда”). Дуже шкода, що більше вже не зможемо узяти інтерв’ю у Дениса Антіпова. Одвічна шана і пам’ять герою!
Світлана Ковальова, Леонід Фросевич
Фото: «Український репортер»
