Учені університету Шевченка беруть участь у космічній місії з вивчення Сонця
В американській лабораторії дослідження проводить доктор фізико-математичних наук Олексій Агапітов.
24 грудня 2024 року світова наукова спільнота стала свідком історичної події: космічний апарат NASA Parker Solar Probe досяг рекордно близької відстані до Сонця – 6,1 мільйона кілометрів. Це найменша відстань, на яку штучний об’єкт коли-небудь наближався до нашої зорі.
Цей прорив відкрив нові можливості для вивчення Сонця та його впливу на нашу планету. Зонд було створено Лабораторією прикладної фізики Університету Джонса Гопкінса, Апарат використовує спеціальний теплозахисний щит із вуглецевої піни, який витримує температуру до 1430 °C, тоді як прилади за щитом залишаються у комфортній кімнатній температурі. На момент найтіснішого зближення із Сонцем температура досягала 980°C.
Parker Solar Probe, запущений у 2018 році, є першою місією NASA, метою якої є безпосереднє наближення до Сонця. Її завдання полягають у вивченні потоків енергії, які нагрівають сонячну корону і прискорюють сонячний вітер, у визначенні структури та динаміки плазми й магнітних полів у джерелах сонячного вітру, а також дослідженні механізмів, які прискорюють енергетичні частинки. Для досягнення цих цілей апарат оснащений чотирма комплексами інструментів, зокрема для дослідження електромагнітних полів FIELDS.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка також долучений до цього амбітного проєкту. Про це університет повідомляє на офіційному сайті.
Доктор фізико-математичних наук Олексій Агапітов, співробітник кафедри астрономії та фізики космосу фізичного факультету, бере участь у проєкті в межах академічної мобільності в лабораторії космічних досліджень Каліфорнійського університету Берклі. Лабораторія є відповідальною за вимірювання магнітних та електричних полів на борту «Паркера» в рамках експерименту FIELDS і за вимірювання розподілу електронів. Олексій
Агапітов працює над калібруванням хвильових електричних та магнітних вимірювань. Крім того дослідження Агапітова спрямовані на вивчення механізмів генерації електромагнітних спалахів у сонячному вітрі, реєстрацію найшвидшої міжпланетної ударної хвилі зі швидкістю понад 2800 км/с, а також на розуміння природи світчбеків, їхнього виникнення і впливу на сонячну активність.
Дослідження Сонця мають велике значення для розуміння його впливу на Землю. Геомагнітні бурі, викликані сонячними спалахами, можуть впливати на електромережі, супутники й зв’язок. Результати місії Parker Solar Probe допоможуть краще прогнозувати ці явища та мінімізувати їхній вплив. У 2024 році сонячна активність досягла максимуму, що супроводжувалося потужними викидами плазми, які вплинули на геомагнітну активність. Космічний апарат Parker Solar Probe зафіксував міжпланетну ударну хвилю зі швидкістю 2800 км/с, що є найвищою зафіксованою швидкістю такого роду в Сонячній системі.
Участь українського вченого в цьому міжнародному проєкті є яскравим прикладом інтеграції української науки у світовий науковий простір.
