У Південній Кореї скасували воєнний стан. Президенту загрожує імпічмент
Несподівана спроба президента Південної Кореї Юн Сок Йоля ввести у країні воєнний стан через шість годин закінчилася провалом: парламент проголосував за його скасування, а самому президенту тепер загрожує імпічмент.
Як повідлмляє ВВС, Національні збори вимагали скасувати надзвичайний стан. “Ми відкликали військових, які були залучені до операцій із введення воєнного стану. Ми приймемо вимогу Національних зборів і скасуємо воєнний стан на засіданні кабінету міністрів”, – сказав Юн Сок Йоль у телезверненні.
Після цього кабінет міністрів зібрався і проголосував за скасування воєнного стану, повідомляє Yonhap. Військові повернулися до своїх частин.
Зранку у відставку подав апарат президента у повному складі.
Згодом опоненти президента з Демократичної партії, яка має більшість у парламенті, розпочали процедуру його імпічменту, яка, скоріш за все, триватиме кілька днів.
Після того, як запропонують законопроєкт про імпічмент, принаймні дві третини з 300 членів Національних зборів Південної Кореї повинні проголосувати за імпічмент президента – тобто пропозиція має набрати щонайменше 200 голосів.
Голосування має відбутися протягом 72 годин.
Однак наступним кроком для спікера Національних зборів Ву Вон Сіка є відкриття сесії для обговорення пропозиції, що може відбутися вже через два дні.
У зверненні президента, яке транслювали пізно ввечері у вівторок за місцевим часом, президент назвав запровадження воєнного стану необхідним заходом для захисту конституційного порядку від “комуністичних сил” та загроз, що йдуть від КНДР.
За його словами, загроза походить як від Північної Кореї, так і від місцевих антидержавних елементів, які необхідно викорінити. Президент не уточнив, які саме за загрози походять з боку Півночі, але обидві країни технічно досі перебувають у стані війни.
На сайті телеканалу YTN опублікували текст звернення президента до нації, в якому він звинувачує опозицію в тому, що вона паралізує роботу держави, намагаючись влаштувати імпічмент ключових урядових фігур та чиновників. За його словами, з моменту початку роботи нового уряду (вибори відбулися навесні цього року) Національні збори пригрозили імпічментом 22 державним службовцям, зокрема кільком прокурорам, міністру внутрішніх справ та міністру оборони.
“Це явний антидержавний акт, який зневажає конституційний порядок вільної республіки Корея і руйнує легітимні державні інститути, встановлені Конституцією та законами, намагаючись спровокувати громадянську війну”, – заявив Юн Сок Йоль. За його словами, це безпрецедентно і для будь-якої країни у світі, і для Південної Кореї.
“Наші Національні збори стали лігвом злочинних груп і намагаються паралізувати судово-адміністративну систему країни і повалити систему ліберальної демократії через законодавчу диктатуру”, – сказав він у зверненні до нації.
І партія влади, і опозиція не погодилися із запровадженням воєнного стану. Лідер південнокорейської Демократичної партії, яка має більшість у парламенті, Лі Дже Мен назвав його таким, що суперечить Конституції, а голова президентської партії “Сила народу” Хан Дон Хун назвав його незаконним і пообіцяв заблокувати.
В указі генерала Пака Ана Су, відповідального за дотримання воєнного стану, заборонялася вся політична діяльність, зокрема робота парламенту, місцевих рад, політичних партій та асоціацій, а також мітинги, демонстрації та страйки.
Відповідно до указу, ЗМІ переходили під контроль військового командування, у зв’язку з цим було заборонено “поширення фейкових новин, маніпуляція громадської думки та хибна пропаганда”. Порушники указу можуть бути затримані, заарештовані, обшукані без ордера і піддані покаранню, йшлося в указі.
Востаннє воєнний стан у Південній Кореї запроваджували у 1979 році після вбивства тодішнього диктатора Пак Чон Хі.
