Позначка: Віталій Святовець

Він був ідеальним українцем, аристократом духу. Згадуючи письменника Віталія Святовця

Леонід Фросевич

Кажуть, що людина живе доти, поки про неї згадують, поки її пам’ятають. Торік світ побачила книга «На таких тримається світ», яка присвячена науковцю, літературознавцю, письменникові, доценту Київського національного університету імені Тараса Шевченка Віталію Федоровичу Святовцю. Ми знову згадуємо про цю світлу людину, яка не тільки завжди стояла в обороні рідного слова, але й примножувала його, збагачувала, популяризувала. Сьогодні, коли розвивається черговий ворожий наступ на українську мову, літературу, ми б радили багатьом звернути увагу на творчу спадщину Віталія Федоровича, на його словники, та й загалом познайомитися з його життєвими принципами. Співрозмовницею…

Читати далі

На таких тримається світ. У Шевченковому університеті презентували книгу спогадів про Віталія Святовця

Леонід Фросевич

Він знову прийшов до своїх студентів – майбутніх журналістів. Прийшов у книжках, навчальних посібниках, словниках. В Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка добрим і вдячним словом згадували Віталія Федоровича Святовця, кандидата філологічних наук, доцента, літературознавця, письменника. А запросив до розмови про цю світлу людину Іван Михайлович Забіяка, кандидат історичних наук, лінгвіст, журналістикознавець. В аудиторії – першокурсники, журналісти відомих видань. Завітала сюди і дружина Віталія Федоровича Святовця – Марія Дмитрівна. Звичайно, був і привід для теплих споминів та щирого пошанування – вийшла у світ книга про Віталія Федоровича «На…

Читати далі

Яким він був, учитель багатьох журналістів. На спомин про Віталія Святовця

Леонід Фросевич

Коли за вічну межу йде Вчитель, то здається, мовби світ став меншим, ніби бракує якоїсь планети, на якій тримається усе те, що «вирощене» і «зійшло» завдяки цій людині. 5 грудня не стало Віталія Федоровича Святовця, вчителя дуже багатьох журналістів, педагога, письменника, науковця. Сумно «аж за край». І слова розбігаються… Бо так хочеться багато про що сказати, яким він був, яким запам’ятався, про що говорили востаннє… Це була людина вишуканої інтелігентності, дивовижно шляхетна і водночас скромна, чутливо-тонка. Він ніколи не підвищував голосу, але зате як говорив! Здебільшого тихо, але ж було…

Читати далі