Позначка: Олег Смаль

Безвізова стіна

Редакція

У тираній та тоталітарних режимів взагалі трохи парадоксальне поняття «віза». Погляд на “паспорт” та “візу” крізь століття… Шарль Монтеск’є, мудрий французький просвітитель ХVIII століття, вустами персонажа своїх «Перських листів» – посла в Московії розповідав про державу, цар якої є «володарем життя та майна підданих, котрі всі раби, за виключенням кількох родин. Беручи до уваги жахливий клімат Московії, важко повірити, що вигнання з неї може служити карою, та, однак, коли який-небудь вельможа впадає в опалу, його висилають у Сибір… Московітам заборонено виїжджати за межі свого царства, хоча б навіть для подорожі».…

Читати далі

Олесь Бердник. Шлях Світовида

Редакція

У Києві вперше експонується найповніше зібрання книжок Олеся Бердника, виданих в Україні та інших країнах. На центральному фото – Юрій Шевела і його добірка книг Олеся Бердника. 27 листопада виповнилося 90 років від дня народження Олеся Бердника, видатного українського письменника-фантаста. Правда, радянські біобібліографічні довідники стверджували, що Олександр Павлович народився 1927 року (поширювали помилку в метриці). Проте навіть цю інформацію з 1973 року було витерто з усіх джерел – письменник став «ворогом народу». Але зусилля тоталітарної держави усе ж виявилися марними – твори Олеся Бердника вже стали надбанням української та світової культури.…

Читати далі

Мальбрук-Захарченко та останнє китайське попередження Олівера Голдсміта

Редакція

В кінці XVIII століття у Франції популярною була пісенька «Мальбрук у похід зібрався», в якій з іронією розповідалося про британського полководця-невдаху герцога Мальборо. Нині, в якомусь «гадючнику» окупованого Донецька, Мальбрук-Захарченко феесбешного розливу бовкнув, що «все зло нашей российской судьбы – англосаксы», і щоб «ощасливити» Росію, необхідно «взять Британию всю как таковую». Звісно, на цю маячню можна було б і не реагувати, якби у цих заявах не відчувалася майже неприкрита туга за «трагічною помилкою», яку зробили брати-тирани Сталін та Гітлер, не вдаривши гуртом по Британській імперії. Не знаю, чи на Даунінг-стріт…

Читати далі

Ряса і галіфе

Редакція

«Іноді мале туди стромляє свою пичку, куди йому зовсім не слід. І що мене за дитинства цікавило, так аж тепер оце чудно. І гуси було пасеш, і додому прийдеш, спати тебе мати покладе, а в тебе в голові, мов свердлом, та думка так і крутить, так і вертить. А про що? Я все думав, я все гадав: «Чи є в попа штани?». І як зустрінеш було де попа нашого, то так руки сверблять, ну до того сверблять підбігти, підняти рясу та хоч одним оком глянути, чи він у штанях». Цю загадку малому Остапу Вишні таки вдалося розгадати. Місцевий батюшка стрибав у гречку…

Читати далі

Граблі Караджале

Редакція

Багато поколінь українців проіснували в жорстко контрольованому інформаційному просторі Російської імперії та її радянської реінкарнації. В метрополії вирішували, які думки та ідеї дозволено вкладати в голови рабів, а що може порушити стан загального «благоденствія» і «благоговенія». Звісно, бар’єр не міг бути суцільним, тому світову літературу вибірково перекладали російською і долучали її до загальної політики русифікації. Якось автору довелося побувати в Іспанії. Телевізор в готельному номері показував екранізацію «Дон Кіхота». Як незвично було слухати діалоги персонажів! А вони ж говорили так, як написав Сервантес – рідною іспанською! Прикро констатувати, але факт – у нас за…

Читати далі
  2. 1
  3. 2