У Київській області зафіксовано порушення мовного закону з боку освітян
“На жаль, ми продовжуємо фіксувати порушення окремими педагогічними працівниками Київщини статті 21 мовного закону”, – стверджує Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
“Безперечно, це впливає як на застосування державної мови здобувачами освіти, так і рівень володіння нею. У батьків також виникають запитання, чому окремі вчителі, якщо спиратися на статистику держслужби, дотримуються режиму двомовності під час освітнього та виховного процесів. Вважаю, що на такі порушення керівники закладу освіти, як і засновники, повинні реагувати оперативно і якісно. Законодавством визначено, що невиконання закладом вимог щодо мови освітнього процесу є підставою для розірвання строкового договору з керівником”, – зазначає Тарас Кремінь.
Уповноважений наголошує, що до 1 вересня Статути закладів освіти мають бути приведені у відповідність до Закону України “Про освіту”. “Незмінені десятиліттями статути окремих столичних шкіл з покликанням на неконституційні мовні документи викликають обґрунтовані питання до керівників шкіл і департаменту освіти. Допоки є час, прошу відреагувати на це”, – уточнив Тарас Кремінь.
Нагадаємо, 7 липня, Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь та голова Державної служби якості освіти України Руслан Гурак представили результати спільного дослідження щодо стану дотримання законодавства про державну мову в закладах загальної середньої освіти, використання державної мови учасниками освітнього процесу безпосередньо в школі й поза нею.
За 2021 рік до Секретаріату Уповноваженого надійшло 157 звернень щодо порушень мовного законодавства окремими педагогічними працівниками закладів дошкільної, загальної середньої, вищої освіти. Найбільше звернень було з Києва – 31, Одеської області – 17 та Харківської області – 14.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну українська мова почала переважати в усіх сферах суспільного життя.
