У Києві працівники аптеки не знають, як надавати першу меддопомогу
Вразив випадок у столичній аптеці. Людині стало погано. Сидить, очі закочуються, тіло не слухається. Ми з дружиною саме проїжджали повз цю аптеку на велосипедах – хотіли купити пігулки. Бачимо, що доведеться почекати…
Навколо чоловіка, якому років за 40, бігають провізорки і не знають, що з ним таке і що робити. Я поцікавився, який у нього тиск. Вони навіть цього не зробили, хоча, з усього видно, він сидить тут доволі довго! Принесли апарат, я виміряв тиск – 80/63, пульс 40. Навіть мені, далекому від медицини, ці дані здалися тривожними.
Питаю, чи давно швидку викликали? Виявилося, що не телефонували! Викликали тільки охоронців.
Дати нашатирю під ніс працівники аптеки також не додумалися. До приїзду швидкої ми із хлопцем, що зайшов до аптеки, перетягнули чоловіка до підсобного приміщення і поклали його на кушетку на бік, як вчили під час медсанбатівських тренінгів (спасибі їм за це).
Отож, коли приїхала швидка, виявилося, що у пацієнта підозра на інсульт.
У хворого знайшли телефон, стали по ньому шукати дружину, виявилося, що вона не в Києві. Вдома двоє дітей чекають тата, який вийшов в аптеку за ношпою. Довелося викликати поліцію, бо дітям близько 5 років. Поки провізорки ахали-охали, відвідувачі подзвонили на “102”, поліція приїхала дуже швидко, і вдалося допомогти цій сім’ї…
Запитання до МОЗу: як можна комплектувати свої установи настільки непідготовленими кадрами? Адже відомо, що в аптеку здорові люди не ходять. І якщо комусь погано стане, то потрібно швидко реагувати, надавати хворому допомогу, щоб втримати його на цьому світі до приїзду швидкої.
Павло БАГМУТ
