В Ірпені українським письменникам нагадали: “А я у гай ходила…”
В Ірпені українським письменникам нагадали: “А я у гай ходила…” Новий поворот в історії з Будинком творчості письменників в Ірпені.
Депутати Ірпінської міськради 24-ма голосами “за” (двоє були “проти”) ухвалили договір про співпрацю між Національною спілкою письменників України та міською радою. (Текста документа ніхто з присутніх на сесії журналістів не бачив, бо його не роздавали.)
Далі, одним із наступних голосувань (до речі, без обговорень), спілці повернули попередню ставку податку на близько 11 гектарів. Саме на цій ділянці розташовано Будинок творчості, тобто тепер НСПУ платитиме щомісяця до Фіскальної служби міста не 90 тисяч гривень, а лише 9.
Природно постає питання: за які такі заслуги, за яку послугу це було зроблено? Невже лише з любові до красного письменства та співчуття майстрам слова, більшість із яких сьогодні ледве животіють?
Дуже важко в це повірити. І ось чому. Питання щодо договору між Національною спілкою письменників України та Ірпінською міськрадою широко обговорювали в пресі як очільник спілки Михайло Сидоржевський, так і представники Ірпінської влади. І в їхній подачі фактів були суттєві розбіжності.
Читайте тут
- Ірпінь: комбінації з письменницькими дачами і гектарами
- “Кіно” з інвестором та гектарами Будинку творчості письменників в Ірпені
Нагадаємо, що Михайло Сидоржевський на своїй сторінці у Фейсбуку та в інтерв`ю низці ЗМІ зазначав наступне: «У Спілки письменників немає коштів для впорядкування цієї території і ремонту БТП, який не здійснювався десятки років, ми не мали жодної можливості сплачувати земельний податок у розмірі 100 тисяч гривень щомісяця, встановлений міською радою з січня 2017 року.
За результатами угоди (між Національною спілкою письменників України та владою Ірпеня.– Авт.) вся територія буде впорядкована за гроші міста, після чого вже за новою угодою її частина буде відведена під міський парк відпочинку, приблизно 2,8 га землі перейде в користування запропонованому містом інвестору, коштом якого і будуть повністю відремонтовані будівлі Будинку творчості».
Ірпінська ж влада ні в публікаціях у пресі, ні у відповіді “Українському репортеру” ні про які 2,8 гектара не згадувала. Акцентувала увагу лише на тому, що хоче створити на території Будинку творчості письменників НСПУ в Ірпені паркову зону відпочинку жителів міста.
Крім того, ірпінські чиновники заявляли, що на значній ділянці Будинку творчості – непролазні хащі, в яких живе безліч гадюк, бо їх десятки років ніхто не розчищав. А в цьому випадку, якщо земля не використовується за призначенням, заростає бур`янами тощо, влада має повне право забрати в орендаря такі ділянки, щоб упорядкувати їх. До речі, це вона уже і робить.
Ще до ухвалення на сесії договору між спілкою та міськрадою працівники “Ірпіньзеленбуду” почали активно освоювати територію Будинку творчості письменників. Журналістка Ніна Костенко написала, що, попри запевнення чиновників про “максимально можливе збереження природного ландшафту та наявних зелених насаджень”, у місті на вулиці Михайла Стельмаха, де розташований Будинок творчості письменників, уже незаконно зрізано кілька живих багатовікових сосен.
Щоправда, чиновники мають іншу думку: мовляв, зеленбудівці не зрізали жодного живого дерева. Розчищали лише територію від старих сосен, які становили загрозу новим насадженням.
Та мова не про те. Виходить, що ірпінська міська влада цілком законно забрала частину наданої в пожиттєве користування Національній спілці письменників України території Будинку творчості письменників, яка була в занедбаному стані, оскільки НСПУ не мала змоги її упорядковувати. То навіщо ж якийсь договір між сторонами укладати? Та ще й так щедро розкидатися бюджетними коштами, бо ж податок, як відомо, надходить до міської скарбниці.
Питання поки що відкриті.
Алла ТОПЧІЙ
