“Кіно” з інвестором та гектарами Будинку творчості письменників в Ірпені
В Ірпені земля – на вагу золота. Про це добре відомо в Ірпінській міській раді, а також, можливо, в Національній спілці письменників України. Знову дискутуємо про гектари Будинку творчості письменників в Ірпені.
Мекка літераторів різних поколінь, історичний куточок українського письменства, місце, де ходили парковими алеями незабутні класики Павло Тичина, Максим Рильський, Остап Вишня, Юрій Яновський… Все це про нього – Будинок творчості письменників в Ірпені. Над цією оазою української культури нависла небезпека залишитися хіба що в пам`яті людській.
Читайте тут
Ірпінь: комбінації з письменницькими дачами і гектарами
Проте, на щастя, є небайдужі громадяни, яких по-справжньому хвилює доля пристоличного Будинку відпочинку письменників, який нині перебуває в дуже і дуже жалюгідному стані: будиночки от-от розваляться, алеї заросли бур`янами, чагарники нагадують непролазні лісові хащі, де багато років не ступала нога людини. Тож ця небайдужість і змусила нас повернутися знову до ірпінської теми.
А точніше, ми спробуємо з`ясувати, хто ж буде інвестором, на яких умовах, і чи будуть взагалі належати Ірпінському будинку творчості письменників 2,8 гектара.
Спілка сказала: коштів немає
Ще раз нагадаємо, що в статті голови Національної спілки письменників України Михайла Сидоржевського “Київську владу звинуватили у спробі “віджиму” землі”, розміщеній на його сторінці у Фейсбуку, написано: “У Спілки немає коштів для впорядкування цієї території і ремонту БТП, який не здійснювався десятки років. Крім того, ми не мали жодної можливості сплачувати земельний податок у розмірі 100 тисяч гривень щомісячно, встановлений міською радою з січня 2017 року.
За результатами угоди вся територія (між Національною спілкою письменників України та владою Ірпеня. – Авт.) буде впорядкована за гроші міста, після чого, вже за новою угодою, її частина буде відведена під міський парк відпочинку, приблизно 2,8 га землі перейде в користування запропонованому містом інвестору, коштом якого і будуть повністю відремонтовані будівлі БТП”.
Що у планах чиновників?
Природно виникає питання: а що ж то буде за інвестор? У що він вкладе гроші, щоб потім повернути їх сторицею? З цим питанням кореспондентка “Українського репортера” звернулася до чиновників Ірпінської міськради, які спочатку пояснили, що, найімовірніше, на тих 2,8 га буде зона рекреаційного призначення (готель, басейн, сфера послуг), яка плавно переходитиме в парк. Така перспектива не дуже порадувала і письменників, і захисників довкілля. “Український репортер” виступив на цю тему зі статтею: “Ірпінь: комбінації з письменницькими дачами й гектарами”.
Лише міськрада здатна створити парк?
Після цього редакція отримала письмовий відгук на матеріал секретаря Ірпінської міської ради Юрія Денисенка:
“Ірпінська міська рада уклала угоду з Національною спілкою письменників України про створення паркової зони на території Будинку творчості письменників НСПУ в Ірпені.
Заплановано реконструкцію території з побудовою парку та благоустроєм, що включатиме в себе облаштування нової вхідної групи на територію, пішохідних алей, скульптурних груп, додаткове декоративне озеленення. Крім цього, планується будівництво сцени для проведення творчих вечорів та публічних читань.
Однією з найголовніших умов реконструкції є максимально можливе збереження природного ландшафту та наявних зелених насаджень і зон на території паркової зони Будинку творчості письменників в Ірпені.
Земельна ділянка, на якій розташований Будинок творчості письменників “Ірпінь”, згідно з Генеральним планом міста Ірпінь, передбачена як зона рекреаційних закладів (парки, сфери, зони відпочинку), а згідно з планом зонування віднесена до зони установ відпочинку та туризму, що унеможливлює будь-яке багатоповерхове житлове будівництво.
На жаль, Національна спілка письменників України протягом останніх десятиліть не проводила робіт з благоустрою паркової частини території Будинку творчості письменників і не має на це коштів.
Водночас НСПУ не має можливості сплачувати земельний податок без врахування пільги. За таких умов паркову зону можна створити лише коштами Ірпінської міської ради. Вже зарезервовано 5 мільйонів гривень, і до кінця року планується проведення значної частини робіт з благоустрою паркової зони.
Ірпінська міська рада планує найближчим часом провести спільну толоку з провідними письменниками для обговорення спільних дій та реконструкції паркової зони.
Також варто врахувати, що за два останні роки Ірпінь став повноцінним містом парків, відкривши для громади реконструйовані та створені парк імені Правика, парк Центральний, парк Дубки, парк Покровський, Алею Героїв АТО та інші об`єкти”.
А про інвестора вже ні гу-гу
Дивно, але в даному відгуку зовсім не йдеться ні про 2,8 га території Ірпінського будинку творчості, ні про інвестора, якого нібито згідно з угодою між Національною спілкою письменників України та Ірпінською міською радою має шукати для НСПУ остання, ні про готель чи щось інше, що має збудувати інвестор на території 2, 8 га, ні про збільшення з січня 2017 року земельного податку в розмірі 100 тисяч гривень щомісячно.
В останньому числі газети “Дзеркало тижня” (№14, 15 – 21 квітня 2017 року) вміщено інтерв`ю голови Національної спілки письменників України Михайла Сидоржевського, в якому на питання щодо Ірпінського будинку творчості письменників він відповідає, що на позачерговому з`їзді НСПУ, який відбувся 31 березня в Ірпені, “важливими були два питання: зміни до Статуту і підписання угоди про співробітництво з Ірпінською міською радою про використання Будинку творчості письменників. З керівництвом міста узгодили план реконструкції нашого Будинку творчості за участю міста. Це дозволило зменшити суму земельного податку до 9 тисяч гривень у місяць. Ірпінський будинок творчості письменників – 11 га території. Територія, м`яко кажучи, необлаштована, захаращена.
Приблизно на третині її розміщені наші будинки, це споруди 1950 – 1960-х років, які з того часу не ремонтувалися. А для реконструкції і ремонту Ірпінського будинку творчості потрібні великі кошти.
Підкреслю, що під “реконструкцією” аж ніяк не мається на увазі продаж, адже земля – це власність Ірпінської міської громади. Ми отримали, згідно з постановою Кабміну, право на постійне користування цією землею без права продажу. Тому вирішили наступне… Частину із цих 11 га віддається під міський парк відпочинку. Інша частина, на якій і розміщені наші будинки, залишається за нами. І третя частина буде передана, згідно з угодою, яка буде підготовлена і підписана, в користування інвестору, якого запропонує Ірпінська міська рада.
Йдеться про те, щоб земля, яка буде відведена інвестору, була відповідно оцінена. І на цю суму майбутній інвестор має зробити капітальний ремонт усіх будинків на території Ірпінського БТП, а також спорудити нову котельню на альтернативному паливі і виконати інші ремонтно-будівельні роботи. В цілому, ця територія має стати комфортною для письменників. У свою чергу, в рекреаційній зоні інвестор не має права зводити багатоповерхівки”.
А про гектари без конкретики
Зауважимо, що в цьому інтерв`ю очільник НСПУ Михайло Сидоржевський не називає конкретної цифри – 2,8 га, а говорить про третю частину всієї площі Будинку творчості письменників в Ірпені, яку все ж передбачається передати інвестору за те, що він відремонтує будинки на території БТП. У відгуку ж секретаря Ірпінської міськради Юрія Денисенка не йдеться про інвестора, але нічого не сказано і про ремонт Будинку творчості письменників, який згідно з угодою має здійснити запропонований ірпінською міською владою інвестор.
Інвестора – на сцену!
Чи треба це розуміти так: даєте землю – відремонтуємо будинки, не даєте – не відремонтуємо? Водночас очільник НСПУ Михайло Сидоржевський говорить відверто – даємо інвестору землю, ремонтуйте будинки. Здавалося б, ділова пропозиція. Ось тільки багато хто із письменників, представників громадськості та і просто небайдужих громадян далеко не в захваті від неї. Бо ж хоч і наголошує Сидоржевський на тому, що в “рекреаційній зоні інвестор не має права споруджувати багатоповерхівки”, проте, зрозуміло, що на тих 2,8 га зведуть не будинок для літніх людей, не дитсадок, не притулок для тварин чи щось подібне, а комерційний заклад – найімовірніше, готель із басейном, рестораном, спа-салонами тощо.
Тож чи комфортно почуватимуться письменники в такому товаристві?
Осмислюючи події навколо Будинку творчості письменників в Ірпені, само собою напрошується ще одне питання. Як відомо, два з половиною роки тому, восени 2014-го, Сидоржевського на з`їзді НСПУ було обрано головою Національної спілки письменників України. І він запевняв колег, що буде служити їм вірою і правдою, обіцяв поліпшити становище в НСПУ, яке вже давно є критичним. І що ж виходить: обіцянка – цяцянка, а дурневі радість? Невже очільник НСПУ нічого кращого не придумав, як іти з простягнутою рукою до ірпінської влади просити інвестора. А хіба більше інвесторів ніде немає? Може, варто було б подумати і над іншими варіантами виходу із ситуації, що склалася навколо Ірпінського будинку творчості письменників?
Алла ТОПЧІЙ
Малюнок Олега СМАЛЯ
