Напад на авіаконструктора. Нові подробиці
У Києві в людному місці, через дорогу від кіностудії імені Олександра Довженка, побили авіаконструктора заводу “Антонов”, одного з творців Ан-74 і знаменитої “Мрії”, 81-річного Віктора Ковальського.
Про цю подію “Український репортер” розповідав у матеріалі Бюро розслідувань перевірить, чи патрульні били 81-річного авіаконструктора (+відео)
За словами потерпілого, його лупцювали п’ятеро, зокрема, нібито двоє поліцейських, бо запідозрили, що він – валютний шахрай, який начебто обдурив одного з нападників, йдеться у сюжеті ТСН.
Того вечора Віктор Павлович Ковальський повертався з роботи і біля виходу з метро «Шулявська» до нього підбіг чоловік, вхопивши за руку.
“Він каже: “Прикурити”. Відповів, що не палю. І запальнички немає, тому сказав, щоб відпустив мою руку. І коли я намагався вирватися, на мене посипалися удари ззаду і по голові”, – розповів конструктор, який майже півстоліття працює в КБ «Антонов». – «У мене в руках був портфель з кресленнями і я дуже переживав, щоб нічого не випало, не порвалося…»….
Спочатку 81-річного чоловіка били троє, а потім до них начабто приєдналися поліцейські. Свідки й номер патрульної машини запам’ятали – 4435. На постраждалого одягли кайданки і потягли в поліцейське авто. Тільки коли порвали його портфель і поглянули, що там, певно, зрозуміли: схопили не того. Тоді й розкрилися мотиви нападу.
Свідки розповідають: на авіаконструктора вказав невідомий у червоній куртці. Він же привів з собою приятелів і поліцію, які запідозрили, що потерпілий – валютний шахрай. “Цей у червоній куртці нібито десь міняв якісь долари. Начебто його кинули на 10 тисяч доларів. Показали на мене. Але це вже потім з’ясувалося. Я про це не знав”, – додав Ковальський.
– Мені телефонує консьєржка будинку, де мешкає Віктор Павлович з родиною, і кричить: «Біжи бігом, там Ковальського вбивають!», – розповідає управляючий житловим кооперативом Федір Неклюдов, – Я – туди! Десь метрів за 100 від будинку до авто патрульної поліції тягнуть побитого, закривавленого дідуся з руками, закутими в “браслети”. Кидаюся до поліції: «За що? На якій підставі?!».
Кажуть, мовляв затримали валютного кидалу-афериста. «Навіщо ви його побили?» – питаю. Відповідь шокувала: «А він чинив спротив, от ми його й пресонули! А як би вас затримали, ви б чинили спротив працівникам поліції?». Поруч із патрульною машиною стоять троє підозрілих типів. Один, в окулярах і в червоній куртці, який назвався Сергієм, очевидно, і є замовником цього дикого побиття.
Він каже, що знімав гроші в обмінці на Великій Житомирській (де в біса ця вулиця, а де – Шулявка!), а дядько, схожий на того, що зараз у машині, «кинув» його на 10 тисяч баксів. Пояснити, як вони його могли вирахувати за кілька кілометрів “жертва обману” не змогла. Другий персонаж був досить специфічним.
Я, виходячи зі свого професійного й життєвого досвіду, без проблем можу визначити людину, яка сиділа в тюрмі. А в цього відморозка за плечима, мабуть, не одна «ходка». Був ще один тип – у камуфляжі, з так званих «псевдоактивістів», яких останнім часом наплодилося як гадів у суху сонячну погоду.
Коли я запитав у поліцейських, як вони опинилися на місці злочину, відповідь знову привела мене до ступору: «А ми стояли біля зупинки й чекали, що там буде відбуватися». Дикість! І це – адекватні люди?!”
Федір Юрійович розповів, що його сусід, Віктор Ковальський, не просто людина похилого віку, а ще й дуже хворий: він має велику грижу, у нього видалена нирка, а тут ще й така біда! «На його обличчя страшно було глянути – під оком висіла страшна гематома, весь закривавлений…».
Управбуд переконаний, що поліція буде відстоювати своїх і ніхто нічого не доб’ється. Хоча він записав і оприлюднив номер патрульної машини – 4435.
Авіаконструктор дістав струс мозку, йому пошкодили зуб і спину. Сусід, який прибіг на допомогу, каже: швидку викликали перехожі, бо поліція травми ігнорувала. Родичі побитого розповідають: на місце виїхали навіть слідчі з Солом’янського району Києва, але до останнього трималися версії, що Віктор Ковальський – валютний шахрай.
“Коли батько сидів в поліцейській машині, він говорить, що робити: зараз його відвеземо в слідчий ізолятор і будемо його катувати, вибивати з нього правду”, – зазначила донька потерпілого Вікторія Ковальська. – «Ми вияснили, що поліцейський екіпаж з номером 4435 був із Шевченківського райвідділу.
Батька не випускали з машини, не знімали наручників, не давали доторкнутися до його портфеля. Казали, що чекають на якесь відео з ресторану, де ці бандити міняли гроші. Але на відео був зовсім інший чоловік , і вони зрозуміли, що спіймали й побили не того. Вони відразу ж викинули батька з машини і зникли разом з патрульними, навіть не зробивши спроби вибачитися за скоєний злочин.
У поліції Києва нам не змогли пояснити, що це була за спецоперація і чому правоохоронці беруть участь у приватних розбірках. В Солом’янському райуправлінні лише сказали: «Інцидент стався за участі патрульних, яких контролює інше керівництво. Йдеться про патрульну поліцію, яка до нас стосунку жодного немає. Наші співробітники прибули на місце потім уже, коли там сталася ця сутичка. Зараз розбираємося з цим, що там сталося”, – сказали у поліції.
3 січня прес-офіцер ГУ Нацполіції Оксана Блищик пояснила кореспонденту «Українського репортера», що ведеться слідство і всі питання – до патрульної поліції. Натомість прес-секретар столичної патрульної поліції Даяна Кутова повідомила, що розпочалося службове розслідування, яке триватиме не менше трьох тижнів. А до того часу, мовляв, жодної інформації розголошувати не можна.
“Я вже почуваю себе краще. Добре, що взагалі почуваю», – каже по телефону Віктор Павлович. – Били ж по голові, ногами в обличчя. Знаєте, якби я не займався спортом, не підтримував себе у добрій фізичній формі, я б не зміг швидко згрупуватися, щоб не вдарили в живіт. Могли б просто вбити.
Мене врятував мій кожух – пом’якшив удари, – ділиться страшними спогадами Ковальський. – Знаєте, якщо авіаконструктор допуститься помилки в кресленнях, то може сісти за грати, адже від цієї помилки залежать долі людей. Значить, і цих, хто мене «помилково» намагався вбити, нехай знайдуть і покарають згідно із законом».
Наталя ПЛОХОТНЮК, журналістка
